Бездітне подружжя (І)

Додано: 15 червня 2011 року Божого.

Автор: з циклу проповідей єпископа Тіхамера Тота

Дорогі в Христі!

У Назареті, на тому місці, де був дім Найсвятішої Діви Марії, де архангел Гавриїл звістив Їй Божу волю, де Марія покірно згодилася з нею і зачала Божого Сина, сьогодні стоїть церква, і на головному вівтарі видніє напис: ″Verbum caro hic factum est″ - ″Тут Слово сталося тілом″. Звідти вийшов Син Божий у людському тілі до Свого земного життя.

″Слово сталося тілом″. Які піднесені слова! Коли молимося ″Ангел Господній″, на ці слова клякаємо (прим. у нашому обряді схиляємо голови). Також священик клякає (прим. схиляє голову) під час Святої Літургії, вимовляючи слова ″Вірую″: ″Et incarnatus est de Spiritu Sancto ex Maria Virgine, et homo factus est″ (прим. ″І воплотившагося от Духа Свята і Марії Діви, і вочеловічшася″).

Став людиною! Син Божий став людиною! Відколи Син Божий став людиною, щоби як немовлятко розпочати Своє земне життя, з того часу кожна людська дитина, яка приходить на світ, постає перед нами в чаруючій красі. З того часу дитина є святою. Відколи Пресвята Діва Марія взяла на руки Своє Божественне Дитя якийсь таємний надземний ореол оточує кожну маму, святим є її авторитет.

Кожен визнає за слушне, що говорячи про християнську родину і про ідеальне подружжя, маємо також довше застановитися над тою правдою, що колиска є необхідною в родинному житті, що дитина є вагомою частиною родини!

Якщо б латинська назва подружжя ″coniugium″ означала тільки ″спільне ярмо″, тоді би для повного подружнього щастя вистачало тільки два предмети кімнатного умеблювання, які полегшують двигання спільного ярма: родинний стіл і хрест, - про них ми говорили в попередніх науках. Але подружжя має ще іншу назву: ″matrimonium″. Вже сама назва вказує на нові обов'язки - на дітей, і в зв'язку з ними родині потрібен новий предмет інтер'єру - колиска. Скажіть, чи бачили ви колись пташку, яка в'є гніздо для того, щоб воно було пустим, або щоби в ньому цівкало тільки одне пташеня? Немає такої пташки! Нема такої тварини, за винятком людини-тварини! Тільки людина калічить закони природи і закладає родинне вогнище, уникаючи дітей!

Це дуже складна і прикра тема, але її не може оминути католицький священик. З жахом довідуємося, що є наречені, які перед шлюбом домовляються: ″Звичайно, не будемо мати дітей!... Або найбільше одну...″ Чи занадто суворою є думка св. Августина, який таке співжиття називає явною розпустою, прихованою під формою подружжя?

Нас огортає подив, коли чуємо, що є такі матері, навіть бабці, які перед шлюбом застерігають своїх дочок і внучок: ″Не будь нерозумною! Пам'ятай про уникання дітей! Не забудь про це! ″

Мусимо сміливо поглянути в очі цим перекрученим і заразним поняттям! Доведемо, що подружжя, яке добровільно уникає дітей, схоже на сухе дерево, призначене на зрубання, і покажемо, що діти належать до поняття родини. Щоби довести це, маємо вивчити закиди, які тепер висувають супроти дітей.

Обговорення останньої теми продовжимо пізніше. А тепер займемося справою уникання народження дітей. Це гріх супроти: 1) Бога, 2) дитини та 3) добре зрозумілих інтересів подружжя.

1. Уникання дітей є гріхом супроти Бога

Передусім мушу категорично наголосити на тому, що згідно з наукою Ісуса Христа головною метою подружжя є народження потомства. Тому Церква рішуче осуджує протилежну позицію, яка шириться щораз то більше, затруює подружжя і підкопує щастя не тільки окремих родин, але й народу. Тією протилежною і підлою позицією є уникання дітей.

З болем мусимо сказати, що навіть у дохристиянські часи в цій царині панували набагато гарніші і шляхетніші поняття, ніж в теперішній час. Навіть погани і варвари мали піднесеніше уявлення про дітей, ніж багато сучасних християн.

Загальновідомою є поведінка шляхетної поганки Корнилії, яку відвідали приятельки, багато вбрані в золото та дорогоцінне каміння, і просили її показати свої скарби! Корнилія покликала своїх дітей і сказала: ″Ось мій найулюбленіший скарб! ″

Зайвим є доводити, яке гарне і піднесене розуміння дітей було в єврейському народі, де бездітність уважали за ганьбу. І зараз важко читати без зворушення сердечні просьби і благання, якими бездітні жінки зверталися до Бога з гарячою мольбою про дітей.

Християнство ще більше піднесло це шляхетне уявлення.

Християнство авторитетно повчає батьків про їх життєдайні обов'язки, бо знає, що людина одержала від Бога владу давати життя і через це співпрацює з Ним у справі творення. Подружнє життя і права подругів у християнстві не тільки не вважаються за зло, навпаки, бачимо в них Божі прикмети, почесні функції співпрацівників Божих.

Дати життя! Людина в жодний спосіб не може цього довершити, тільки відповідно до Божої установи. Правда, що і в цьому випадку дає тільки тіло, основу для душі, яку Бог створює окремо і в хвилі запліднення вміщає в запліднену клітину. Дай Боже, щоби подруги завжди пам'ятали, що між ними постійно є присутнім Бог Творець, щоби чули Його святе натхнення!

Але сучасний світ перевернув догори ногами те шляхетне уявлення!

Сучасний світ шукає тільки вигоди і розкоші, а про обов'язки не хоче чути. Для багатьох подругів дитина не є ″благословенням Божим″, але ″карою Божою″, прикрим тягарем, якого треба уникати, щоби не перешкоджав у житті двом дорослим людям!

Отже Католицька Церква ясно, категорично висловлює позицію, що тяжко грішить супроти Бога той, хто в який-небудь штучний спосіб унеможливлює народження дитини. Це збезчещення і зневага подружжя, це тяжка образа законів природи і позитивних законів Божих. Підлі люди називають це ″розторопністю″ і ″життєвою мудрістю″, але Церква категорично засуджує такі практики і ганить словами св. апостола Якова: ″Це не та мудрість, що сходить згори, а земна, тваринна, диявольська″ (Як. 3, 15). Власне, це диявольський хід, бо Христос називає диявола ″душогубцем від початку″ (Йо. 8, 44). Якби сьогодні жив пророк Ісая, сказав би, що такі подружжя уклали союз зі смертю і угоду з Шеолом (Іс. 28, 15). Псалмопівець з певністю гримів би над їхніми головами: ″Любив прокляття: хай же спаде на нього! Благословення не хотів: хай же відійде від нього! Нехай одягнеться, немов одежею, прокляттям, хай увійде, мов вода, у його нутро і, як олива, в його кості! Нехай йому буде, немов одежа, що його вкриває, неначе пояс, що ним він підперізується завжди″ (Пс. 109, 17-19).

Чи не знаєте бездітних подружжів, на яких сповнюється це прокляття? Їх переслідують розумові хвороби, знеохочення, самотність, а над усе - прокляття закидів сумління! Бо уникання дітей є гріхом супроти почесного доручення Бога.


Якщо Ви зауважили орфографічну помилку, просто виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Зробімо нашу мову чистішою разом!

Пряма трансляція Святої Літургії

Опитування

Вервиця до Божого Милосердя

http://www.saintjosaphat.org/novyny/article/kozhna-simya-i-parafiya-chastynka-tradytsiyi/

Останній фотоальбом

Життя Св. Традиції

29 березня - 6 квітня

Подячна дев'ятниця в сьому річницю з дня повернення Чудотворного Образа Матері Божої Потіхи

7 квітня

Святкування сьомої річниці повернення образа Матері Божої Потіхи на парафію Свв. Верх. Апп. Петра і Павла

14 квітня

Свята Літургія для родин

30 квітня

Молитовна пам'ять за героїв Небесної Сотні й тих, які загинули в АТО

___________