Щасливе подружжя

Додано: 17 лютого 2011 року Божого.

Автор: з циклу проповідей єпископа Тіхамера Тота

Дорогі в Христі!

У попередніх науках мова йшла про нещасливі подружжя і розбиті домашні вогнища. Настав час згадати про щасливе подружжя і про сімейне щастя. Сімейне щастя! Не одна розчарована особа скаже:

— Так, я мріяла про щасливу сім’ю, коли з нареченим клячала перед престолом, а священик поєднував наші тремтячі руки. Лунав чудовий спів, престіл був прикрашений квітами, перед нами було життя, повне ідеалів! А сьогодні? Нічого з того не залишилося! Всі надії розвіялися …

І так буває. Але все ж я говоритиму про щасливе подружжя. Питаю тебе, Брате, Сестро, що так нарікаєш: скажи, чи не твоя вина в тому, що з твоїх ідеалів нічого не залишилось? Може ти вірила, що вже саме заміжжя принесе тобі готове щастя? Але так не буває! Ти одержала тільки можливість бути щасливою. Одержала завдання, яке потрібно виконати. Твоя провина в тому, що ти не працювала над втіленням свого щастя в подружжі. Ти сподівалася на готове щастя, над досягненням якого власне потрібно було працювати. Ти погано умеблювала своє нове домашнє вогнище.

— Зараз нічого не розумію! Священик каже, що ми погано умеблювали своє нове помешкання? Перепрошую, але запам’ятайте, що кожна річ була зроблена за проектом найталановитіших майстрів-столярів.

— Не сумніваюся в цьому, але чи є у вашому домі три предмети інтер’єру, незамінні для досягнення сімейного щастя?

— Три предмети інтер’єру? Цікаво, які саме?

— Про це власне говоритиму в сьогоднішній проповіді. Молоді подружжя, зазвичай, мають клопіт з умеблюванням квартири, тож доручаю їм купити собі меблі чудодійної сили. Навіть найбідніші можуть постаратися, щоб їх мати, і тільки тоді будуть щасливими, коли будуть ними володіти. І навпаки, можуть бути дуже заможними, але, якщо не матимуть тих меблів, їхнє подружжя не буде щасливим.

Які це меблі, без яких немає подружнього щастя? - Родинний стіл, хрест і колиска.

І. Родинний стіл

Гадаю, зайвим є пояснювати, що коли говоримо про “спільний родинний стіл”, маємо на увазі сукупність зацікавлень чоловіка та дружини.

Родинний стіл означає не тільки фізичне місце, де з любов’ю збирається родина, де батьки радіють з дітьми; але означає передусім нерозривний духовний зв’язок, гармонію і єдність - умови, необхідні для щасливого подружжя, заснованого на повазі і любові. Подружнє щастя залежить від умілого поєднання поваги та любові.

Подружжя не є товариством, акціонерною компанією, ані спілкою, а живим організмом. Не можна змінювати законів органічного життя. Можна зміцнювати організм, допомагати йому в розвитку, полегшувати його діяльність, але тільки при одній умові: не нищити при цьому його основ.

Основою родинного життя є нерозривність, про що ми багато розважали в попередніх науках. Щоби подружжя існувало і приносило відповідні плоди, і відзначалося радістю і щастям — ознаками християнського подружжя, потрібний порядок і поділ праці, тобто узгодження поваги і любові.

Однією з основ спільного сімейного столу є повага.

Цю правду ясно представляє св. ап. Павло, коли пише в листі до Ефесян: ″Жінки нехай коряться своїм чоловікам, як Господеві, бо чоловік — голова жінки, як і Христос — голова Церкви, свого тіла, якого він Спаситель″ (Еф. 5, 22-23).

Природно, що жінки, почувши ці слова св. Павла скажуть: ″Невже навіть християнство не визнає рівноправності жінки та чоловіка? Хіба це не застаріле правило вимагати від жінки послуху супроти чоловіка? Чи не буде чоловік зловживати своєю владою?″ На жаль, маємо визнати, що дійсно деякі чоловіки своєю поведінкою і уявленнями не заслуговують бути головою родини. Визнаємо також те, що чоловік може зловживати своїм правом керувати. Але цей закон християн не принижує жінку, ба більше, він забезпечує сімейне щастя.

По-перше, не означає, нібито жінка не є рівноправною або не має однакового з чоловіком авторитету. Цього нема потреби доводити. Також не означає нібито жінка має виконувати всі забаганки і капризи чоловіка, особливо такі, які її принижують і є причиною гріха. Також не означає, нібито чоловік має право поводитись із жінкою як з недоростком, вимагаючи від неї виконувати невластиві їй функції, мучити її і дратувати.

Про це нема мови!

Що ж означають вищенаведені слова св. Павла, які вимагають від жінки послуху?

Означають, що тверезий порядок і сімейне щастя не можна узгодити з жодною формою фальшивих гасел щодо ″емансипації жінок″, ні з фізіологічною, ні з економічною, ні з суспільною емансипацією. Фізіологічна емансипація звіщає, що жінка має право звільнитися від почесного обов’язку жінки-матері. Християнство засуджує таку позицію. Економічна емансипація переконує, що жінка має право вести окрему господарку без відома чоловіка і всупереч його волі, не піклуючись про родину; природно, що християнство засуджує такий погляд. Суспільна емансипація полягає в тому, що жінка повинна зайнятися суспільними справами, що, звичайно, потягне за собою занедбання обов’язків щодо чоловіка та дітей. Такі жінки займаються найрізноманітнішими суспільними справами, а тимчасом не знають, що діється вдома. Природно, що християнство засуджує таке становище… Церква не може погодитися на такі справи. Чоловік є головою сім’ї, але жінка є її серцем, серце не можна зробити незалежним від голови, відірвати й емансипувати його, бо згине цілий організм.

Там, де двоє людей живуть разом, обов’язково хтось один мусить керувати, ″наказувати″. Родина, в якій нема ″наказу″ і ″послуху″ рано чи пізно загине. ″Послух″ в подружжі полягає в тому, що хтось один підпорядковується. Хто? ″Мудріший поступається″. Мудрішою має бути жінка.

На жаль, дівчата часто уявляють собі подружжя як велике весілля, на якому кожен наївся, напився, а молоді щасливо жили і померли в один день. У житті так не буває! На світі немає абсолютної гармонії, рано чи пізно з’являться невеликі непорозуміння, навіть в найкраще дібраних подружжях, і тоді власне хтось повинен поступитися! Тим кимось має бути жінка. Якщо нам зустрінеться ідеальне подружжя, придивімося ближче і переконаємося, що жінка, оскільки розторопніша, завжди залагоджує спірні справи. Багато дівчат уявляють, з великою шкодою для себе, що будуть наказувати своїм майбутнім чоловікам, і що все буде так, як вони захочуть.

Щоби ніхто собі не уявляв послух по-рабськи, св. Павло каже, що ″чоловік — голова жінки, як і Христос — голова Церкви″. Отже, ясно бачимо, що послух жінки не стільки любий людині, як самому Ісусу Христу. Жінка покірна чоловікові з любові до Христа, це означає, що має бути покірною тільки в тому, що передбачив Ісус.

Якщо це зрозуміємо, зникнуть всякі підозри з того приводу, що ніби послух в подружжі силою змушує дружину коритися. Хіба Церкві шкодить те, що вона покірна Господові? Св. Павло виразно каже: ″як Церква кориться Христові, так у всьому й жінки – своїм чоловікам″ (Еф. 5, 24).

Тільки так у подружньому житті можливо осягнути ″святість″ і ″повагу″, яких вимагає св. Павло, кажучи: ″щоб кожний з вас умів тримати своє тіло у святості й пошані, не в пристрасті жагучій, як погани, які не знають Бога″ (1 Сол. 4, 4-5).

Св. Павло мусів би назвати багато сьогоднішніх подружжів ″поганськими″! Бачимо, що апостол вимагає, щоби подружнє життя було повне святості, пошани, тобто щоби чоловік та дружина поважали, кохали одне одного і були взаємно делікатними, щоби їхнє життя було святим.

Досі ми говорили про повагу, як про основу спільного столу щасливого подружнього життя. Щоби родинний стіл міг твердо стояти, потребує другої підпори: любові.

Жінки, які ще не повністю погодилися зі словами св. Павла, який вимагає послуху від жінок, повинні заспокоїтися, коли почують його наступні слова. Апостол вимагає від жінок послуху і підпорядкування, але водночас, наказує чоловікам: ″Чоловіки, любіть своїх жінок, як і Христос полюбив Церкву й видав себе за неї, щоб її освятити″ (Еф. 5, 25-26).

Це вже дещо інше! Тепер бачимо повноту християнського розуміння подружжя! Християнство, як найвищий устрій суспільного порядку, осуджує жорстокість і революції не тільки в громадському житті, але й у родині. Водночас, важливою підставою родинного життя є не тільки послух і повага, але й любов. Послух хоронить нас від революційних заворушень, любов оберігає від жорстокості.

Апостол Павло вчить, що чоловік є головою родини, а не її тираном! Чоловік є головою жінки, як Христос є головою Церкви! Отже, чоловік має бути так само жертовним, безмежно відданим, навіть наражати своє життя на небезпеку і щиро кохати жінку такою жертовною любов’ю, якою Христос полюбив свою Церкву. Чоловік, якщо виникне необхідність, повинен віддати життя за дружину, так само, як Христос жертвував своє життя за Церкву.

Оце я розумію! Наскільки відрізняється таке піднесене розуміння подружжя від пісень про любов і від кохання, описаного в романах! Євангельська любов є зовсім іншою! Тілесна любов виявляється в улесливих словах, пустих обіцянках і вишуканих фразах, вона швидко гасне, як бенгальські вогники темної ночі. В той час як інша, євангельська любов є чистою, святою, жертовною, витривалою, виявляється не в словах, а в діях.

Наскільки більше на землі було би щасливих родин, якби люди пам’ятали, що тільки взаємна і жертовна любов є запорукою щасливого подружжя!

На жаль, про це люди думають найменше. Запитаймо будь-кого перед шлюбом:

— Навіщо одружуєшся?

— Як навіщо? Щоби бути щасливим!

Так відповіла б більшість людей. Це поверхове розуміння подружжя є причиною трагедії багатьох подругів! Тільки той має належне розуміння подружжя, хто поєднує його з поняттям терпіння. Подружжя складається не тільки з радощів, задоволення і згоди — в нім також є багато жорстких ниток терпіння, опанування себе, поблажливості і пробачення. Знай, що тільки тоді будеш щасливим, коли ощасливиш свою половинку; якщо зречешся приємності, щоби зробити їй приємне. Тоді будеш щасливою, коли визнаєш, що там, де двоє людей живуть разом, мусять бути непорозуміння, і ти повинна їх залагоджувати.

Хіба ти забула, що подружжя укладається перед престолом? Престіл є місцем жертви і нагадує подругам: без взаємних жертв нема щастя! ″Любіть один одного″ (Рим. 12, 10) — каже Святе Письмо. Подруги! Випереджайте один одного в ґречності, ніжно кохайтеся, старайтеся відгадувати прагнення один одного, будьте поблажливими і жертвенними. Якщо так будете думати обоє, тоді твердо стоятиме ваш родинний стіл і втіляться слова поета:

Хвалиш мене, кохана, що я добрий? Можливо, так є. Але дякуй за це не мені — твоє серце є джерелом того доброго, що є в мені. Хто скаже, що заслугою землі є те, що вона родить плоди і квіти? Чи зродила би хоч стеблинку трави, якби її не зігрівали промені сонця?

Це був перший необхідний предмет інтер’єру: спільний родинний стіл.


Якщо Ви зауважили орфографічну помилку, просто виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Зробімо нашу мову чистішою разом!

Пряма трансляція Святої Літургії

Опитування

Вервиця до Божого Милосердя

http://www.saintjosaphat.org/novyny/article/kozhna-simya-i-parafiya-chastynka-tradytsiyi/

Останній фотоальбом

Життя Св. Традиції

 26-28 серпня

Богослужіння на честь Успення Матері Божої - Триденна адорація гробу Матері Божої 

27 серпня 

Свята Літургія для родин

28 серпня

Успення Пресвятої Богородиці - Відпуст в с. Новосілки

31 серпня

Піша проща в с. Рокитне на початок шкільного й академічного навчального року

12-13 вересня

Святкування в Рокитному з нагоди п'ятого об'явлення Матері Божої Фатімської

15 вересня

Свята Літургія перед образом Матері Божої Потіхи

29 вересня

Молитовна пам'ять за героїв Небесної Сотні й тих, які загинули в АТО

___________