НАЙВАЖЛИВІШІ СПРАВИ МИЛОСЕРДЯ (продовження)

Додано: 06 січня 2019 року Божого.

Автор: з книги "Католицький Народний Катехизм"

Дати пораду тому, хто сумнівається, справді є милосердям, однак перед тим, як радити, необхідно добре подумати і не нав'язувати своєї поради ближнім. Добру пораду дав Йосиф єгипетському фараону, Ісус - багатому юнаку, Гамалиїл - Високій Раді.

Грішника ми повинні навернути, якщо можемо це зробити без шкоди для себе, і якщо можна сподіватися, що наші настанови будуть мати успіх.

Жорстоко вчинила б та людина, яка, бачачи на краю урвища сліпого, не застерегла б його; ще більш жорстоким є той, хто може врятувати свого брата від вічної смерті, і не робить цього, бо є лінивим (св. Авг.). Хто може щось виправити і не робить цього, без сумніву, бере участь у скоєнні гріха (св. Григ. В.). Бог буде вимагати від нас звіту за душі наших ближніх, які ми могли б урятувати, але не зробили цього (св. Григ. В.). Якщо хтось забризкає собі болотом одяг, то звертаємо йому на це увагу; однак, якщо хтось осквернить собі душу, то дозволяємо йому загинути (св. Золот.).

Праведні мужі ніколи не забували про навернення ближніх. Ной закликав до покаяння своїх сучасників, розбійник, розп'ятий про правиці Христа, скартав свого товариша з лівого боку; єпископ Амврозій знеславив на порозі церкви імператора Теодозія за вбивство. Звичайно, докір неприємним, але дуже корисний.

Ми не зобов'язані наставляти когось на розум тоді, коли це може нам пошкодити, бо ми не повинні любити ближнього більше, ніж самих себе. Лише настоятель повинен завжди повчати, бо це є його обов'язком справедливості. Можна і тоді відмовитись від напоумнення, коли переконаємося, що воно не принесе користі. Наприклад, не варто докоряти п'яній людині чи повчати її. Це можна зробити пізніше, коли вона протверезіє.

Напоумляючи, ми повинні притримуватися порядку, визначеного Христом.

Спочатку ми повинні постаратися вплинути на ближнього, розмовляючи з ним віч-на-віч; якщо це не допоможе, можемо зганьбити його при свідках; якщо ж і це виявиться марним, тоді слід звернутися за допомогою до настоятелів Церкви (Мат. 18, 15).

Ми повинні пам'ятати, що лише тоді зможемо вплинути на ближнього, коли діятимемо лагідно та з любов'ю.

Чим уважніше ставимося до ближнього, докоряючи йому, і чим більше проявляємо до нього любові, тим успішнішим і кориснішим буде наш вплив на нього. Тому перед тим, як докоряти ближньому за щось, варто поговорити про його позитивні якості, а пізніше по-дружньому заохотити до виправлення. Однак, не досягнемо позитивного результату, якщо докорятимемо грубо, ранячи самолюбство людини. "Грішник не виправиться, якщо не буде переконаний у тому, що його щиро люблять" (св. Альф.). Треба засуджувати лише помилки ближнього, а не особистість у цілому.

"Той, хто навернув грішника з хибної його дороги, спасе його душу від смерті і силу грішників покриє" (Як. 5, 20).

Той, хто навертає ближнього, схожий до мореплавця, котрий поспішає на допомогу людям з тонучого корабля. Скільки сил приклав св. Йоан Євангелист, щоб урятувати юнака, котрий уже був раз навернений, але знову став розбійником. Він вирушив у гори, щоб його знайти, а коли юнак став утікати, побачивши його, біг за ним і кричав: "Чого втікаєш, мій сину, перед своїм батьком, безборонним старцем? Не бійся! Я сам буду просити для тебе прощення у Христа і сам спокутую твої гріхи". Ці слова, пройняті любов'ю, і навернули юнака. Відбираючи у Христа душі, завдаємо Йому великого болю; повертаючи Йому заблукані душі, виявляємо до Нього велику пошану і любов (св. Авг.). Така милостиня важить набагато більше, ніж увесь світ, бо одна душа цінніша від усього всесвіту (св. Авг.). Немає нічого, що можна було б порівняти з ціною однієї душі. Хоча би ти пороздавав великі суми грошей убогим - це ніщо в порівнянні з, наверненням однієї душі (св. Золот.).

Коли ми терпляче зносимо несправедливо заподіяну нам кривду, то це приносить користь не лише нам, але й ближньому, бо стримує його від скоєння ще більших гріхів і примушує задуматися над своїми вчинками.

Давид терпляче зніс образу Семея; останній визнав свою помилку і просив у царя вибачення (І Цар. 16, 10). Ми нічого не втрачаємо, терпляче зносячи кривду. Наша невинність рано чи пізно буде доказана, а тоді вже чекає на нас за нашу терплячість нагорода.

Ми не повинні намагатися відразу виправдати себе, якщо нас звинувачують у чомусь (св. Тер.). Однак можемо і захищатися, якщо наша терплячість могла би нам швидше зашкодити, ніж допомогти. На дрібну зневагу не треба зважати, але треба захищатися у випадку звинувачення у тяжкому злочині (св. Франц. Сал.). Найкраще, однак, у всьому дотримуватись середини.

Прощати кривдникам означає не чинити їм помсти, поводитися з ними ввічливо, якщо це можливо, робити їм добро.

Йосиф не помстився своїм братам, хоча міг це зробити, а, навпаки, обійняв, поцілував їх і щедро обдарував. Цар Давид пробачив Семея і не мстив йому. Якщо прощаємо нашим кривдникам, простить і нам Бог наші гріхи, як навчає нас Христос в "Отче наш". Хто прощає ближньому, той може розраховувати на Боже милосердя.

Потішити сумуючих можемо, виявивши їм своє щире співчуття, розвіявши їх журбу і допомагаючи їм у потребі.

Втішати ближнього можна по-різному. Убогих і нещасних можемо втішити, нагадуючи їм про Боже Провидіння та майбутнє щастя на небі; грішнику можемо нагадати про безмежне Боже милосердя і т.п. Чинимо найблагородніше, коли намагаємося допомогти нещасному. Так втішив Христос матір юнака з Наїн і сестру Лазаря.

Смуток - це хвороба розуму, шкідлива для людини (Прип. 25, 20). Хто утішає сумуючих, робить добру справу, як і той, хто доглядає хворих (св. Григ. В.). Потіха у смутку - наче дощ під час посухи (св. Золот.).

Молитва за живих і померлих дуже приємна Богові. Вона приносить користь і тим, за котрих молимося, і нам. Передусім Бог бажає, щоб ми молилися за наших родичів і добродіїв, за Папу, за того, хто стоїть при владі, за єпископа і душпастирів, а також і за наших ворогів (Лук. 6, 28).

(далі буде)


Якщо Ви зауважили орфографічну помилку, просто виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Зробімо нашу мову чистішою разом!

Пряма трансляція Святої Літургії

Опитування

Вервиця до Божого Милосердя

http://www.saintjosaphat.org/novyny/article/kozhna-simya-i-parafiya-chastynka-tradytsiyi/

Останній фотоальбом

Життя Св. Традиції

12-13 червня

Святкування в Рокитному другого об'явлення Матері Божої Фатімської

15 червня

Молитовна пам'ять за героїв Небесної Сотні й тих, які загинули в АТО

17 червня 

Свята Літургія для родин

27 червня

Свято Божого Тіла (Пресвятої Євхаристії) - Відпуст на парафії в Рясне-2

21 липня

Свята Літургія перед образом Матері Божої Потіхи

___________