Антропологічна структура приватних об'явлень

Додано: 30 жовтня 2018 року Божого.

Автор: з книги "Спогади сестри Лусії з Фатіми"

У попередніх роздумах ми намагалися накреслити, яке місце займають у богослов'ї приватні одкровення, нині ж спробуємо інтерпретувати Фатімське послання. Перед цим мусимо хоч коротко з'ясувати психологічний аспект цих послань. Богословська антропологія розрізняє у цій області три форми спостереження "видінь", тобто розумове видіння, зовнішнє або тілесне спостереження, внутрішнє видіння і духовне (visio sensibilis - imaginativa - intellectualis). Відомо, що у випадку видіння у Люрді, Фатімі і т. ін. маємо справу не із зовнішнім розумовим спостереженням, оскільки в ньому були видимі образи і постаті, зовнішньо невидимі, як наприклад дерево чи дім. Це є цілком врахованим, наприклад, у стосунку до видіння пекла (описане у першій частині Фатімської таємниці) або видіння у третій частині тієї ж таємниці, однак те саме можна з легкістю сказати про інші видіння, передусім для того, що їх не бачили усі присутні, а лише самі "візіонери". Очевидним є також те, що це не духовні видіння, які характеризуються невизначеністю і з якими можна стикнутися на вищих ступенях містики. Фатімські видіння відносяться до категорії внутрішнього спостереження, яке для візіонера є безсумнівною силою присутності. Таке видіння є для нього еквівалентним щодо зовнішнього з'явлення, яке спостерігається розумово.

Внутрішнє видіння не означає, що маємо справу з проявом фантазії, яка виражає чисто суб'єктвну уяву. Швидше воно означає те, що душа зустрічається з чимось дійсним, хоч і позачуттєвим, й отримує здатність бачити те, що є невидиме, незбагненне для розуму - до спостереження "внутрішнім розумом". Душа стикається тут з істинними "предметами", хоч вони не належать до розумового світу, до якого ми звикли. Тут потрібна внутрішня чутливість серця, якої найчастіше бракує людині, оскільки досить сильним є натиск зовнішньої дійсності, образів і думок, які заволодівають розумом. Візіонер виходить за межі зовнішності і стискається глибшими вимірами реальності, яка стає для неї досяжною. Можливо, це допомагає зрозуміти, чому саме діти мають привілей в одкровеннях: їх розум ще не зовсім викривлений, їх внутрішня здатність спостереження ще не зовсім обмежена. "Навіть вуста дітей і немовлят віддають Тобі хвалу", - говорить Ісус словами псалму (8,3) у відповідь на закиди первосвящеників і старійшин, котрі обурювалися, коли діти кричали "осанна!" (Мт. 21, 16).

"Внутрішнє видіння", як ми уже казали, не є витвором уяви, лише правдивим способом спостереження дійсності, проте пов'язаний однак з певними обмеженнями. При зовнішньому спостереженні завжди присутній суб'єктивний чинник: ми не спостерігаємо предмет у чистому вигляді, він доходить до нас через призму думок, які представляють його нам ніби у "перекладі". Це є відчутим ще більше у випадку внутрішнього видіння, особливо тоді, коли воно стосується дійсності, які самі по собі ідуть поза нашим світоглядом. Суб'єкт або візіонер заангажований тут ще глибше. Він бачить так, як йому дозволяють його конкретні можливості в міру доступних йому способів зображення і пізнання.

У внутрішньому видінні процес "перекладу" здійснюється на ще вищому щаблі, ніж у зовнішньому видінні. Так само суб'єкт у значній мірі бере участь у формуванні образу того, що йому показується. Єдиний образ, який може виникнути, мусить бути в міру і відповідати його можливостям. Тому ці видіння не є звичайними "фотокартками" позаземної дійсності, вони також виражають можливості й обмеження суб'єкта спостережника.

Можна розповісти про це на прикладі всіх видінь будь-яких святих. Очевидно, що це стосується також видінь фатімських дітей. Описані ними образи є тільки чистим витвором уяви, лише плодом дійсного спостереження вищої і внутрішньої природи. Однак не можна також уявляти собі, ніби тут на якусь мить була відсунута завіса позаземної дійсності, в якій відкрилося у чистому вигляді Небо, яке сподіваємося колись бачити в остаточному поєднанні з Богом. Образи є, швидше сказати, синтезом поштовху, котрий походить з Висот та можливості, якими розпоряджається суб'єкт-спостерігач, тобто діти. Таким чином, образною мовою у цих видіннях є мова символів. Кардинал Содано говорить про них, що "вони не описують детально майбутніх подій, однак ясно і стисло вказують на цілісному тлі факти віддалені один від одного часом, без уточнення їх докладної черговості і часу тривання. Це згущення часу і пересторога в єдиному образі є типовим для такого різновиду видінь, які найчастіше можна відчитати тільки а постеріорі. Не кожен елемент видіння повинен мати конкретне історичне значення. Суть видіння у цілісності, а підставою розуміння деталей повинна бути сукупність образів. Головний зміст даного образу виявляється остаточно у світлі того, що становить абсолютно центр християнського "пророцтва". Центр знаходиться там, де видіння перетворюється на заклик і знак, який вказує дорогу до волі Бога.


Якщо Ви зауважили орфографічну помилку, просто виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Зробімо нашу мову чистішою разом!

Пряма трансляція Святої Літургії

Опитування

Вервиця до Божого Милосердя

http://www.saintjosaphat.org/novyny/article/kozhna-simya-i-parafiya-chastynka-tradytsiyi/

Останній фотоальбом

Життя Св. Традиції

18 листопада 

Свята Літургія для родин

21 листопада

Святого Архістратига Михаїла - Відпуст на парафії в с. Мужиловичі

25 листопада

Святого Священномученика Йосафата - Відпуст в Семінарії НСМБФ

2 грудня

Свята Літургія перед образом Матері Божої Потіхи

9 грудня

Молитовна пам'ять за героїв Небесної Сотні й тих, які загинули в АТО

___________