Франциск - любитель самотності і молитви

Додано: 01 грудня 2017 року Божого.

Автор: з книги "Спогади сестри Лусії з Фатіми"

Франциск був досить мовчазним хлопчиком. Він любив крадькома від нас молитися і приносити свої жертви. Часто ми знаходили його десь за мурами або в кущах, де він ховався. Там Франциск молився, ставши навколішки, або "міркував", як він зізнавався.

- Христос сумує із-за великої кількості гріхів.

Коли ж я запитувала його, чому він не покличе нас із Жасінтою помолитися з ним, він відповідав:

- Я люблю більше молитися на самоті, мені хочеться поміркувати і втішити нашого Спасителя, котрий так сумує!

Одного разу я запитала його:

- Франциску, що ти найбільше любиш робити? Втішати Христа чи навертати грішників для того, щоб жодна душа не потрапила до пекла?

- Я більше люблю втішати Господа Ісуса. Хіба ти не помітила, якою сумною була останнього разу наша Пані, коли говорила, що люди не повинні більше ображати Бога, котрого і так уже образили? Я хотів би утішити Христа, а потім навернути грішників, щоб вони більше не кривдили Його.

Коли я пішла до школи, то часами чула від нього по дорозі у Фатіму:

- Слухай, ти йди до школи, а я залишуся тут, у церкві, біля утаєного Ісуса. Мені немає сенсу вчитися читати - скоро я піду до Неба. Коли вертатимешся, покличеш мене.

Пресвяті Дари знаходилися тоді з лівого боку від входу у церкву (вони були там тому, що церква ремонтувалася). Як правило, Франциск сидів між купіллю та вівтарем, де я і знаходила його після уроків.

Коли він захворів, то часто говорив під час моїх відвідин до них перед школою:

- Послухай, сходи до церкви і перекажи велике вітання утаєному Ісусу від мене. Найбільше, що мені дошкуляє, то це те, що не можу більше бути поруч із Ним!

Коли одного разу ми проходили мимо його будинку, я попрощалася з гуртиком школярів і увійшла в дім, щоб відвідати їх з Жасінтою. Почувши галас, він запитав:

- Ти ходиш з усіма ними? -Так!

Не ходи з ними! Раптом ти навчишся від них грішити! Після школи йди до утаєного Ісуса, а потім повертайся додому. Якось я запитала його:

- Франциску, ти почуваєш себе дуже погано?

- Так! Проте я страждаю, щоб утішити Господа Ісуса. Коли ми одного разу зайшли з Жасінтою до його кімнати, він сказав:

- Не говори сьогодні багато - у мене так болить голова!

- Не забудь пожертвувати це заради грішників, -озвалася Жасінта.

- Добре, але спочатку я пожертвую це задля того, щоб утішити Спасителя і Матір Божу, а потім за грішників і Святішого Отця.

Якось я застала його у піднесеному настрої.

- Ти почуваєш себе краще?!

- Ні, навпаки, гірше. Але це вже не надовго, тому що скоро я піду до Неба. Там я утішу Спасителя і Божу Матінку. Жасінта буде багато молитися за грішників, Святішого Отця і за тебе. А ти залишишся тут, оскільки цього хоче Пресвята Діва Марія. Виконуй усе, що Вона накаже!

Доки Жасінта думала про навернення грішників і врятування душ із пекла, він думав тільки про це, як утішити Господа і Божу Матір, котрі видавалися йому дуже сумними.


Якщо Ви зауважили орфографічну помилку, просто виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Зробімо нашу мову чистішою разом!

Пряма трансляція Святої Літургії

Опитування

Вервиця до Божого Милосердя

http://www.saintjosaphat.org/novyny/article/kozhna-simya-i-parafiya-chastynka-tradytsiyi/

Останній фотоальбом

Життя Св. Традиції

 

 

3 грудня

Свята Літургія для родин

3 грудня

Свята Літургія перед образом Матері Божої Потіхи

17 грудня

Свята Літургія за вірних, які були переселені з с. Вільшаниця та с. Ліс

24 грудня

Молитовна пам'ять за героїв Небесної Сотні й тих, які загинули в АТО

___________