Жасінта бачить у видінні Святішого Отця, видіння війни

Додано: 29 вересня 2016 року Божого.

Автор: з книги "Спогади сестри Лусії з Фатіми"

6. Жасінта бачить у видінні Святішого Отця

Одного разу ми відпочивали після обіду біля криниці моїх батьків. Жасінта сіла на край криниці, а Франциск разом зі мною шукав мед диких бджіл у кущах над кручею. За деякий час Жасінта покликала нас:

- Ви бачили Святішого Отця? -Ні!

- Я не знаю, як це вийшло, але я бачила Папу. Він знаходився у великому будинку, стояв навколішках перед столом, сховавши обличчя в руках, і плакав. За дверима знаходилося багато людей, одні з яких кидали в нього камінням, інші - лаяли його, вживаючи брутальних слів. Бідний Святіший Отець! Ми повинні багато за нього молитися.

Я уже розповідала, як одного разу два священики попросили нас молитися за Папу і пояснили нам, ким він є. Раптом Жасінта запитала:

- Це той самий чоловік, якого я бачила в сльозах і про якого говорила Пані в таємниці?

- Так, це він, - відповіла я.

- Звичайно, Пресвята Діва Марія показала його і тим двом священикам. Ось бачиш, я не помилилася. За нього потрібно багато молитися.

Якось ми пішли до печери на Кабесо. Прийшовши туди, нахилилися низько до землі, щоб відмовити молитви Ангела. Трохи пізніше Жасінта піднялася і покликала мене.

- Чи бачиш ти багато вулиць, дороги і луки, повні людей, котрі плачуть від голоду, а також Святішого Отця у церкві на молитві перед Непорочним Серцем Марії? А біля нього багато людей?

Кілька днів потому вона запитала мене:

- Чи можна мені розповісти про те, що я бачила Святішого Отця, а з ним людей?

- Ні! Хіба ти не розумієш, що це частина таємниці, через яку усе відкриється?

- Добре, я нічого не буду говорити.

7. Видіння війни

Якось я пішла до Жасінти додому, щоби побути трохи з нею. Вона сиділа замислена у себе на ліжку.

- Жасінто, про що ти думаєш? - запитала я подружку.

- Про війну, яка буде. Помре так багато людей, і майже всі потраплять до пекла! Чимало будинків зрівняється із землею, буде вбито багато священиків. Я йду до Неба, а ти, побачивши уночі світло, про яке говорила Пані, постарайся зникнути, втечи до Неба.

- Але хіба ти не розумієш, що до Неба не можна втекти?

- Так, це правда, ти не можеш цього зробити сама. Однак не бійся, я буду на Небі дуже багато молитися за тебе, за Святішого Отця, за Португалію, щоб тут не почалася війна, а також за всіх священиків.

Владико, Ви, звичайно, знаєте, що кілька років тому Господь послав цей небесний знак, який вчені називають північним сяйвом. Я у цьому не розбираюся, але думаю, що якби його добре дослідили, то прийшли б до висновку, що у такому вигляді, у якому воно було, це явище ні в якому разі не можна було назвати північним сяйвом. Отож, що б то не було, Бог дав мені знак про те, що Його справедливість збирається занести меч над головами грішників, а тому я почала наполегливо просити про відшкодувальне Причастя у першу суботу кожного місяця та про посвячення Росії. Моєю метою було не тільки випросити ласку і прощення для усього світу, я думала головним чином про Європу. Бог послав мені особливу ласку відчути наближення цієї жахливої миті, і Ви, Владико, добре знаєте, що я, як тільки з'являється нагода, кажу про це. Я завжди повторюю, що богослужіння і покаяння, здійснені в Португалії, ще не задовольнили Господа, оскільки вони не супроводжувалися каяттям та очищенням. Сподіваюся, що Жасінта заступиться за нас на Небі.

Я уже писала у звіті про книжку, що багато з того, що відкрилося нам у таємниці, справило на Жасінту сильне враження: видіння пекла, нещастя людей, котрі туди потрапили, війна, що наближалася і жахи які вона увесь час відчувала на собі, війна, яка заставляла її здригатися від страху. Коли я помічала, що вона замислилася, запитувала її:

- Жасінто, про що ти думаєш? І нерідко вона відповідала:

- Про війну, яка прийде, про безліч людей, котрі помруть і потраплять до пекла! Мені так шкода! Якби вони перестали ображати Бога, то не було б ніякої війни і вони не потрапили б до пекла!

Часом вона говорила:

- Мені дуже шкода тебе! Ми з Франциском підемо до Неба, а ти залишишся тут сама. Я просила Божу Матінку узяти і тебе з нами, однак Вона хоче, щоб ти залишилася на землі якнайдовше. Коли розпочнеться війна - не бійся, я буду молитися за тебе на Небі.

Незадовго до того, як вона поїхала до Лісабону, якоїсь миті, коли біль розлуки здавалося б переміг її, я сказала:

- Не сумуй через те, що я не можу поїхати з тобою. Ти можеш проводити час, думаючи про Пресвяту Діву Марію і нашого Спасителя і повторюючи слова, які ти так любиш: "Мій Боже, Я люблю Тебе, Непорочне Серце Марії, Солодке Серце Марії..."

- Звичайно! - відповіла вона із запалом. - Я не перестану повторювати це, доки не помру, а потім часто виспівуватиму ці слова на Небі!


Якщо Ви зауважили орфографічну помилку, просто виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Зробімо нашу мову чистішою разом!

Пряма трансляція Святої Літургії

Опитування

Вервиця до Божого Милосердя

http://www.saintjosaphat.org/novyny/article/kozhna-simya-i-parafiya-chastynka-tradytsiyi/

Останній фотоальбом

Життя Св. Традиції

 

 

3 грудня

Свята Літургія для родин

3 грудня

Свята Літургія перед образом Матері Божої Потіхи

17 грудня

Свята Літургія за вірних, які були переселені з с. Вільшаниця та с. Ліс

24 грудня

Молитовна пам'ять за героїв Небесної Сотні й тих, які загинули в АТО

___________