«Дорога Ісуса на Голгофу – це дорога страждання та самотності, яка триває і в наші дні. Він іде та страждає в багатьох обличчях, які страждають через байдужість нашого суспільства, яке споживає та споживається, яке ігнорує та самоігнорується у болі своїх братів. Також і ми, Твої друзі, Господи, піддаємося апатії та нерухомості. Чимало разів конформізм перемагав нас і паралізував. Було важко розпізнати Тебе в страждаючому ближньому: ми відвертали погляд, аби не бачити, ми шукати притулку в галасі, щоб не чути, ми затуляли рота, щоби не кричати», – сказав Папа Франциск у своєму слові на завершення молитви «Хресної дороги» з молоддю, що відбулася на набережній Сінта Костьєра ввечері, 25 січня 2019 року, побудувавши проповідь у формі молитви. На молитовний захід зібралося 400 тисяч юнаків і дівчат, які молилися, серед іншого, за мир, за мігрантів і біженців, за збереження нашого спільного дому…
У цьому контексті Святіший Отець запитує: «А ми, о Господи, що чинимо? Як реагуємо на Ісуса, Який страждає, прямує вперед, емігрує в обличчях багатьох наших друзів, багатьох незнайомих, яких ми навчилися робити невидимими?». Чи допомагаємо нести хрест, стаючи будівничими миру й братерства? Чи маємо сміливість залишатися під хрестом, як Діва Марія?
«Споглядаємо Марію, сильну жінку. Від неї хочемо навчитися залишатися стояти під хрестом. З Її рішучістю та мужністю, без втечі та міражів. Вона зуміла супроводжувати біль Свого Сина; підтримувати Його поглядом і захищати серцем. Біль, який Вона вистраждала, але який не зламав Її. Вона – великий сторож надії», – сказав Папа, додаючи:
«Навчи нас, Господи, стояти у підніжжі хреста. Відкрий цього вечора наші очі, наше серце, визволи нас від паралічу та розгубленості, від страху та відчаю. Отче, навчи нас казати: ось я разом з Твоїм Сином, разом з Марією та багатьма улюбленими учнями, які прагнуть прийняти Твоє царство до свого серця. Амінь», – підсумував Святіший Отець.
За матеріалами: https://www.vaticannews.va
