Лазар був братом Марти й Марії. Вони були близькими друзями Ісуса. Коли Господь прибув до їхнього містечка, минуло чотири дні після смерті Лазаря. Марті, яка вибігла назустріч і сказала: «Як би Ти був тут, Він би не помер», Ісус відповів: «Твій брат воскресне», додаючи: «Я — воскресіння і життя, хто в Мене вірує, навіть умерши, житиме». Євангеліст розповідає, що коли прибули інші, всі заплакані, то й Ісус зворушився і заплакав. Із цим жалем у серці Він прибув до гробу, склав подяку Отцеві, який Його завжди вислуховує, наказав відкрити гріб і скликнув: «Лазарю, вийди!» І той вийшов, обмотаний похоронними пов’язками.
Віра людини і Божа всемогутність
За словами Папи, в цьому епізоді ми «рукою доторкаємося» до того, що Бог є життя і дарує життя, беручи, водночас, на себе трагедію смерті. Ісус міг запобігти смерті приятеля Лазаря, але «хотів узяти на себе наш біль, викликаний смертю дорогих нам людей», і насамперед — показати «панування Бога над смертю».
«У цьому уривку з Євангелія бачимо, як віра людини та всемогутність Бога, любов Бога шукають одна одну і врешті зустрічаються. Немовби подвійний шлях: віра людини та всемогутність Божої любові, які шукають одна одну та зрештою зустрічаються. Це можемо побачити, — сказав Святіший Отець, — у воланні Марти й Марії, нас усіх разом із ними: “Якби Ти був тут!..” А відповіддю Бога не є промова, ні. Відповіддю Бога на проблему смерті є Ісус: Я — воскресіння і життя… Віруйте! Серед сліз не переставайте вірити, навіть якщо здається, що смерть перемогла. Усуньте камінь зі свого серця! Дозвольте, щоб Боже слово повернуло життя туди, де перебуває смерть».
Усунути камені смерті
Як зауважив Папа, Ісус сьогодні також і нам каже «Відкотіть камінь!» Адже Бог «створив нас не для гробу», Він створив нас для життя, «прекрасного, доброго, радісного». Однак смерть увійшла у світ «через заздрість диявола», тож Ісус прийшов, щоб визволити нас із її пут.
«Отож, ми покликані усувати камені того всього, що відгонить смертю: наприклад, лицемірне переживання віри — смерть, деструктивна критика інших — смерть, образи, обмови — смерть, марґіналізація вбогого — смерть. Господь закликає нас усунути це каміння із серця, й життя розквітне навколо нас. Христос живий, і той, хто Його приймає, хто приступає до Нього, той входить у контакт із життям. Без Христа, чи поза Христом, не лише нема життя, але й впадаємо у смерть», — наголосив Наступник святого Петра.
Покликані до життя
Підсумовуючи, Святіший Отець зауважив, що воскресіння Лазаря є також знаком відродження, яке відбувається у віруючому через Хрещення, занурюючи його в Христове пасхальне таїнство. Таким чином, «діянням і силою Святого Духа» християнин стає людиною, яка крокує життям як нове створіння, що «призначене для життя і прямує до життя».
«Нехай же Діва Марія допоможе нам бути співчутливими, як Її Син Ісус, який узяв на себе наш біль. Нехай же кожен з нас буде близький із тими, хто зазнає випробувань, стаючи для них відблиском любові та ніжності Бога, що визволяє від смерті й веде до перемоги життя», — побажав Папа.
