Це підтверджує католицький адвокат Халіл Тахір Сандху, що захищав як Імрана, так і інших християн, несправедливо звинувачених у богохульстві.
«Це хороша новина для правосуддя, для християн і для всієї країни. Ми раді позитивному результату процесу, що, зрештою, визнав за невинною людиною право на свободу. Але тут є і гірка сторона питання: слухання справи відкладалося понад 70 разів. Імран несправедливо перебував за ґратами 12 років, він більше не побачив своїх батьків, що померли під час його ув’язнення, і втратив частину своєї молодості у в’язниці за злочин, якого не скоював», — заявив адвокат.
Постійно зустрічаючись з такими випадками, Сандху зазначає: «ми повинні продовжувати боротися на всіх рівнях за зміну цього несправедливого закону про богохульство. Ним надто довго зловживають, і християни стають невинними жертвами. Слід зазначити, що до 1986 року у Пакистані не було зафіксовано випадків звинувачень у богохульстві. Після проголошення цього закону у 1986 році такі випадки почали траплятися фактично скрізь. Але здебільшого звинувачення є абсолютно неправдивими і інструменталізованими».
Імран Масіх перебував у в’язниці з 1 липня 2009 року. У січні 2010 року його було засуджено до довічного ув’язнення. Звинувачення проти нього були сфабрикованими та неправдивими: сусід звинуватив його у спалюванні примірника Корану. Чоловіка заманили у пастку: під час прибирання у магазині, йому треба було утилізувати декілька книг, написаних арабською мовою (якої він не розуміє). Звернувшись до сусіда по допомогу, Імран попросив сказати йому, чи є серед них релігійні книги. Сусід запевнив його, що таких там немає, тому Імран їх спалив, за що цей самий сусід подав на нього позов до суду за богохульство та осквернення ісламу.
