Рада «Обійми життя» — антисуїцидальна організація, що базується на півночі Канади у Нунавуті, заявляє, що закон, який розширює доступ до асистованих самогубств, було створено без урахування інтересів корінного населення та без огляду на недоліки у системі охорони психічного здоров’я на цій території.
«Потрібні додаткові наукові дослідження, щоб визначити взаємозв’язок між психічним здоров’ям і сучасною надзвичайною ситуацією, пов’язаною з рівнем самогубств у Нунавуті», — сказано в листі, що його організація надіслала сенаторові Нунавуту Деннісу Паттерсону.
Представники Ради стверджують, що психічні захворювання створюють «значний вплив на продуктивність, захворюваність і смертність на цій території».
Населення Нунавуту становить трохи більше ніж 35 тисяч осіб, що проживають на території, площа якої приблизно відповідає площі Мексики. Більшість населення — інуїти, група корінних народів Канади.
Інуїти мають один із найвищих показників рівня самогубств у світі. Згідно з даними Національного інституту охорони здоров’я США, рівень самогубств серед них коливається, але постійно перевищує середній показник по Канаді у 5-25 разів.
Кайлі Аґлукарк, президент Ради «Обійми життя», стверджує, що у Нунавуті немає широкого доступу до лікування психічних захворювань.
«Нам потрібно їхати за межі своєї території, щоб отримати до нього доступ, — сказала вона. — Ми потребуємо більше таких послуг. Ми не хочемо, щоб наших мешканців відправляли на південь Канади на лікування, яке вони повинні отримувати у Нунавуті».
Законопроект С-7, що розширює закон Канади про асистоване самогубство, позбавлений вимоги, згідно з якою майбутня смерть повинна бути «розумно передбачуваною» з боку особи. Відповідно до нового закону, ухваленого парламентом 11 березня 2021 року, людині достатньо просто відчувати фізичні або психічні страждання для того, щоб отримати доступ до асистованого самогубства.
Психічні захворювання як самодостатню причину для самогубства спочатку не було згадано у законопроекті С-7. Під час внесення поправок до його тексту сенатом Канади сенатор Нунавуту Денніс Паттерсон голосував проти включення психічних захворювань до критеріїв надання «послуги» асистованого суїциду, посилаючись зокрема на дані Ради «Обійми життя».
«Є організації, які борються з самогубствами, і вони стурбовані тим, що людям у Нунавуті полегшують доступ до смерті через психічні захворювання замість того, щоб допомагати їм лікуватися і жити далі», — сказав Паттерсон, додавши, що вважає такий вибір «нечесним».
Раніше канадську систему охорони здоров’я вже критикували за те, що вона заохочує смерть за допомогою медиків замість того, аби надавати допомогу інвалідам і вмираючим.
У серпні 2019 року чоловік на ім’я Шон Таґерт обрав асистоване самогубство через те, що регіональний орган охорони здоров’я не надавав йому повної медичної допомоги, хоча його родина просила про це роками. Таґерт страждав на бічний аміотрофічний склероз протягом шести років. Він не міг дихати без апарату штучної вентиляції легень і рухати будь-якою частиною тіла, крім очей.
Після того як у жовтні 2017 року чоловіка підключили до апарату штучної вентиляції легень, лікарі рекомендували йому цілодобовий медичний догляд удома, необхідний таким пацієнтам. Однак «Vancouver Coastal Health», орган охорони здоров’я, що відповідав за надання йому медичної допомоги, запропонував покривати лише 15,5 годин на добу, згодом збільшивши пропозицію до 20 годин на добу. Решту часу Таґерт та його родина мусили оплачувати з власної кишені, що становило 263 долари на добу.
Родичі чоловіка продовжували боротися за необхідну медичну допомогу Шонові, але боротьба виявилася марною. Хоча мешканці Канади, згідно з законом, мають право на безкоштовну медичну допомогу, та до неї не відноситься паліативна допомога й догляд за інвалідами. Зрештою Шон Таґерт обрав асистоване самогубство, про що було повідомлено на його сторінці у Facebook.
