Недостатньо, щоб Папа і єпископи світу посвятили Росію і Україну Непорочному Серцю Марії

Це акт, в якому ми самі посвячуємо себе Непорочному Серцю Марії – це прагнення бути як Вона з’єднаною з Богом, в непорочності, без жодного гріха. Це прагнення потрібно привести в дію: нам самим слід покаятись.

Ті, хто ще досі не посповідався, хто має тяжкі гріхи і до тепер тягнули – не слід далі тягнути.

Війна в духовному сенсі пов’язана з тим, що усі ми впустили, кожен на свою міру, темряву і гріх в своє життя. Кожен з нас є співвідповідальним за те, скільки темряви є у цьому світі. Кожен, без винятку. Впродовж історії, коли наступала біда, до народу звучало запрошення покаятись: наверніться до Бога, відверніться від гріхів і змініть своє життя.

Не покладаймо надію на те, що достатньо того, що Папа і єпископи помоляться і цього буде достатньо. Ні, не достатньо. Якщо ми хочемо тривалого миру, жити у світлі – це неможливо без участі кожного з нас. Усі ми є співвідповідальними за те, скільки світла є у цьому житті.

В Україні є дуже багато гріхів проти життя, дуже багато було абортів. Всі чоловіки, жінки, лікарі, котрі не посповідались з цього – це час, щоби покаятись в старих і нових гріхах.

Покаяння пов’язане з тим, що ми не лише визнаємо свої гріхи, але вирішуємо змінити своє життя і жити у світлі, з Богом. Цього за нас ніхто не зробить.