Розділ 6 Тривалість перебування у Чистилищі. - Абатство Латраб. - Сто років страждань за зволікання у прийнятті Останніх Тайн.


Додано: 22 вересня 2016 року Божого.

Нерідко причиною тривалого перебування у Чистилищі є те, що багато людей позбавляють себе великих засобів, даних Ісусом Христом

Подія, про яку піде мова, з достовірним доказом висвітлюється в журналі Le Mone за квітень 1860 р. Вона трапилася в Америці в абатстві бенедиктинців, розташо­ваному в селі Латроб. Упродовж 1859 р. відбулося кілька з'яв. Американська преса зайнялася цим фактом і ставила складні за­питання з властивою їй легковажністю. Щоб припинити плітки, абат Уіммер, настоятель цього дому, скерував до газет такого листа:

"Це дійсно правда: в нашо­му абатстві Святого Вікентія біля Латроба 10 вересня 1859 р. один монах бачив привида (одного бе­недиктинця) в монашому одязі. Ці з'явлення тривали щодня від 18 вересня до 19 листопада, що­разу об одинадцятій годині дня або о другій годині ночі. Лише 19 листопада цей монах допитав привида в присутності ще одного члена згромадження, запитав­ши при цьому про причини його появ. Він відповів, що страждав сімдесят сім років через те, що не потурбувався докладно, аби відслужити сім обов'язкових Свя­тих Мес; що він уже з'являвся в різні роки сімом іншим бенедик­тинцям, але його не почули, і що йому доведеться з'явитися знову через одинадцять років, якщо мо­нах не допоможе йому. Врешті, привид попросив, щоб за ньо­го відслужили ті сім Святих Мес; більше того, монах повинен був залишатися в самотині упродовж семи днів, зберігати суворе мовчан­ня і впродовж тридцяти днів тричі на день читати псалом Miserere босим і з розпростертими у формі хреста ру­ками. Всі ці умови були виконані між 20 листопада і 25 грудня, і того дня після відправлення останньої Святої Меси привид зник".

"За той час привид являвся кілька разів, умовляючи монаха молитися якнайстаранніше за душі в Чистилищі; "тому що, - сказав він, - вони жахливо страждають і надзвичайно вдячні тим, хто бере участь у їхньому звільненні". Він із сумом додав, що з п'яти священиків, котрі померли в абатстві, жоден ще не відійшов до Неба, всі терплять у Чистилищі. Я не роблю жодних висновків, але це правда". Цей звіт, підписаний абатом - незаперечний історичний документ. Що ж до висновків, які високоповаж­ний прелат запропонував нам зро­бити самостійно, то вони очевидні. Дізнавшись про монаха, покараного сімдесятьма сімома роками Чистили­ща, визнаймо необхідність роздумів про тривалість майбутнього пока­рання як для священиків і монахів, так і для звичайних вірних, що жи­вуть у розбещеному світі.

Нерідко причиною тривалого перебування у Чистилищі є те, що багато людей позбавляють себе ве­ликих засобів, даних Ісусом Христом для скорочення цього перебування, відкладаючи прийняття Останніх Тайн у стані небезпечної хвороби. Ці Тайни, що допомагають приготу­вати душі в останню дорогу, очисти­ти їх від решток гріха й звільнити від страждань у потойбічному світі, вимагають (для одержання належ­ного ефекту), щоб хворий приймав їх з усіма необхідними приготуван­нями. Що надовше їх відкладати, що більше немічним стає хворий, то більше неповноцінними стають ці приготування. Про що я говорю? Дуже часто трапляється, що через таку нерозсудливу затримку хво­рий помирає, позбавлений цієї аб­солютно необхідної допомоги. Як наслідок, померлий, якщо він не за­суджений на вічні муки, опиняється у найглибшій прірві Чистилища, об­тяжений тягарем своїх боргів.

Мішель Алікс розповідає про одну духовну особу, котра замість того, щоб негайно прийня­ти Єлеопомазання й подати таким чином добрий приклад віруючим, проявила недбалість і була покара­на століттям перебування у Чистилищі. Знаючи, що він важко хворий, що йому загрожує смерть, цей бідний священик повинен був повідомити про свій стан здоров'я і негайно вдатися по до­помогу, що її Мати-Церква при­готувала своїм дітям на останню годину. Він знехтував цим. Чи то через помилку, поширену серед хворих людей, він не повідомив про свій тяжкий стан, чи то потрапивши під вплив фатального забобону, який змушує хворих християн відкладати прийняття Останніх Тайн, але він не попро­сив про них, ані не подумав про це. Але знаємо, як несподівано підкрадається смерть; нещас­ний чоловік так довго зволікає, що помирає, не маючи часу ні на Viaticum (Viaticum - святе на­пуття, передсмертне Причащан­ня), ні на Єлеопомазання. І ось Богові вгодно було використати ці обставини, щоб дати серйозне попередження іншим. Померлий сам прийшов повідомити свого духовного брата про те, що при­речений до ста років Чистили­ща. "Я так покараний, - сказав він, - за зволікання у прийнятті благодаті останнього очищення. Якби я прийняв Таїнства, як тре­ба, то уникнув би смерті силою Єлеопомазання і мав би час для каяття".

(далі буде)

Rev. F. X. Schouppe. SJ.Purgatory. London. 1893.
Пер. з англ. О. Н. Старжинської.
"Молись за нас", №2 (58,) 2013 р. Б.
отець Ф. Х. Шуппе, ТІ
Греко-Католицька Традиція 11 ,листопад 2014 р.Б.


Якщо Ви зауважили орфографічну помилку, просто виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Зробімо нашу мову чистішою разом!

Пряма трансляція Святої Літургії

Опитування

Вервиця до Божого Милосердя

http://www.saintjosaphat.org/novyny/article/kozhna-simya-i-parafiya-chastynka-tradytsiyi/

Останній фотоальбом

Життя Св. Традиції

8 січня

Собор Пресвятої Богородиці і св. Йосифа Обручника - Відпуст в с. Прилбичі

13 січня

Свята Літургія для родин

27 січня

Свята Літургія перед образом Матері Божої Потіхи

27 січня

Молитовна пам'ять за героїв Небесної Сотні й тих, які загинули в АТО

___________