Подружжя

Якось померло подружжя . По дорозі до Вічності чоловіка та жінку перепинив святий Петро. — Ходіть за мною ! — сказав. Привів їх у велике просторе приміщення, де стояло безліч стелажів, ущент забитих книжками різної форми, величини, об’єму та кольору. — Що це за книжки? — із зацікавленням спитала пара. — Кожен фоліант — це прожите життя людини. Тут записані всі справи, молитви, які були відмовлені протягом існування на землі. По ній, відповідно, і вирішується куди душа піде після смерті, — пояснив святий. Серед тисяч стародруків знайшов потрібні два. За товщиною були одинакові. Відкрив першу — виявилася книга дружини. Довго й уважно перечитував написане, а потім сказав: — Тебе Бог візьме до себе! — А мене, що зі мною? — спитав чоловік. Святий швидко проглянув другу книгу і сказав: — Твоя, на жаль, майже без записів. Є тільки в дитинстві, коли мати заставляла молитися, а далі — чисті аркуші. Твоя дорога мала б бути до пекла, де грішники мучаться вічно, але підеш до Чистилища. Молитви твоєї жінки за тебе дали тобі шанс.