СІМ'Я

Якось незадовго до Різдва Христового учителька поставила своїм учням таке запитання: -​ ​ ​ Хто з вас є бідним і, отже, має отримати подарунок з нагоди свята? Діти, що вважали свою родину незаможною, підняли руки. Місто було маленьким, усі одне одного знали. Не тільки на ймення, а й де хто мешкає, чим займається, яку має родину та статки. Після уроків учителька покликала до себе восьмирічного хлопчика, що звався Діні. Родина його недавно прибула з Африки, й усі знали, що вони дуже бідні. Запросила хлопчика сісти, відтак спитала, чому він не підняв руки. -​ ​ ​ Бо я не бідний. -​ ​ ​ А хто є бідним, як ти гадаєш? -​ ​ ​ Діти, що не мають батьків. Подивилась на нього вражено і мовчки його відпустила. Наступного дня батько Діні повернувся додому усміхнений, в доброму гуморі. З’ясувалося, що вчителька побувала у нього на роботі. -​ ​ ​ Ми можемо пишатися - так, саме пишатися - нашим сином, - оголосив він удома. І переказав дружині те, що почув від учительки. На Святвечір Діні отримав подарунок. Розкривши його, він побачив дві пари новісіньких черевичків: одну для нього, а другу для сестрички. Доти ніколи ще не отримував нових черевичків! Але й без подарунку Діні знав: його родина вельми багата. Сім'я​ - це єдиний справжній рахунок у банку. Не за лишай же його порожнім. Ніколи. Щодня клади на нього любов, ніжність, вірність, жертовність. Відсотки з такого капіталу є воістину незліченними.