Про підчинення Божій волі

Хто любить Бога, бажає лише того,
чого Бог бажає, та вдовольняється
тим, що Бог на нього зсилає

Коли ми когось любимо, то довіряємо йому у всьому. Для нас усе, що та особа говорить чи робить, є добрим. Подібно почуває себе душа, яка любить Бога. Вона свято переконана, що її віра в могучість, мудрість і милосердя Бога не є даремною, тому разом зі святими говорить: "Хоча Бог забрав би моє життя, я не перестану Його любити. Хоча я не розумію, чому Бог так поступає, однак вірю, що все, що Господь Бог робить, є справедливим, досконалим і найкориснішим для моєї душі". Таке сердечне, беззастережне та повне віддання себе на Божу волю є джерелом душевної радості та спокою.

Бажати того, чого Бог бажає, означає не лише без спротиву, але з радістю приймати все, що нас у житті може зустріти: смуток чи радість, здоров'я чи хвороба, почесть чи пониження, багатство чи убогість, людська любов чи ненависть, життя у терпінні чи смерть у забутті. Все це приготовляє Господь Бог і зсилає на нас згідно зі своєю святою волею. Кожен чинник має на меті нашу поправу, осягнення чеснот і освячення. Св. Франциск Салезій, коли мав полагодити одну важливу справу, писав так: "Буду старатися вести цю справу так, щоб успішно її закінчити. Чому ж ти бажаєш більшого, ніж я? Якщо це не подобається Богові, то ні тобі, ні мені не подобається".

Полагоджуймо все так, щоб було добре, однак не журімося, якщо Всевидючий Бог, спостерігши, що воно не відповідає Його славі, ні нашим намірам, покерує по-іншому. Бажати того, чого Бог бажає, означає жити спільно з особами, з якими нас зведе Боже Провидіння. Якщо їх характер, виховання, погляди, недоліки, поведінка, мова нам не подобаються, пам'ятаймо, що Бог знав про це, але зробив так, аби ми вправлялися у терпеливості, любові і покорі. Тому дякуймо Богові за те, що дає нам нагоду назбирати більше заслуг для неба.

Бажати того, чого Бог бажає, означає виконувати спокійно і пильно покладені на нас обов'язки. Бог знає, де ми є, і якщо ми присутні в тому чи іншому місці, значить це необхідне для нашого освячення. Пильно виконуймо кожну нашу працю, навіть якщо вона не раз важка і не дуже приємна. Пам'ятаймо, що Ангели в небі є дуже щасливими, однак якщо б на те була Божа воля, щоб вони заступили нас у будь-якій важкій праці, то вони з радістю виконали б це і виконували б це так довго, як того бажав би Господь Бог. Чи ж не так роблять Ангели-Хоронителі? Хіба не охороняють вони навіть протягом довгих років злих і засліплених людей? Хіба не охороняють вони тих, які зневажають Бога? Якщо б вони йшли за почуваннями свого серця, то з великою радістю повернулися б до Господа. Однак вони бажають бути так довго в порученому їм місці, як цього прагне Господь Бог.

Хто бажає того, чого Бог бажає, не дбає ані про своє минуле, ані про майбутнє. Минуле вже є в Божих руках, якщо ми допустилися якихось похибок чи занедбань, стараймося все це направити. Жертвуймо всі наші терпіння і допусти, збуджуймо у своїй душі акти віддання себе на Божу волю і акти любові, і тоді з певністю можемо сподіватися, що нас чекає світле і ясне майбуття. А може, це "майбуття" так ніколи і не настане, тож для чого нам даремно цим журитися. Залишмо все це Богові, нехай Він нам все приготує. Завтрашній день хай журиться сам за себе, досить біди на сьогодні. Використовуймо кожну годину, яку дарує нам Господь Бог, посвячуємо її на працю, виконану спокійно та з любов'ю.

Хто прагне того, чого Бог Бажан, той не шукає приємності в духовних вправах, розради або вдоволення серця, але спокійно молиться та приступає до Святого Причастія з таким настроєм, який дає йому Господь Бог. Тож чому ми повинні бажати чогось іншого, а не виконання нашого обов'язку? Чому ми непокоїмося та сумуємо, коли обов'язок є важкий або неприємний? Адже за його виконання чекає нас більша нагорода.

 

***

"Хай буде ім’я Господнє благословенне по віки (Йов. 1,21). Різні перешкоди, але одне славослов’я. Коли мене виганяли, я благословив, і повертаючись – я благословлю. Різні перешкоди, але одна мета зими і літа, одна мета – добробут ниви. Благословенний Бог, що допустив моє вигнання. Благословенний Бог, що дозволив мені знову повернутися. Благословенний Бог, що допустив бурю. Благословенний Бог, що її втихомирив. Говорю це, щоб вас навчити благословити Бога. Трапилося щось добре? Благослови Бога — і добро залишиться. Трапилося щось лихого? Благослови Бога - і лихо минеться" (Св. Йоан Золотоустий).

 

***

"Волі Божій завжди коріться, і тоді важке стане легким, і неможливе — можливим. Аби лише ми мали тверду віру в Нього, і дивлячись на велич Його сили, ставали вище понад усе людське" (Св. Йоан Золотоустий).

 

***

"Так все роби і так про все думай, щоб подобатися Богові. А коли в тебе немає такої думки, то всяке твоє діяння тратить свою вартість" (Св. Єфрем).

Підготували Традиційні сестри ЧСВВ Провінції Божого Милосердя