або Як Папу Венедикта XVI позбавили слова
Венедикта XVI слухали у Стамбулі. Він промовляв з кафедри Регенсбурзького університету. Нині на нього чекають у Нью-Йорку, де він має виступити в ООН. Донедавна Ватиканом ходив жарт, що Папі Римському не дають слова лише у двох місцях —у Москві та Пекіні. Але в січні 2008р. до цього сумного переліку додався ще й... Рим. Найбільший римський державний університет La Sapienza, запросивши Венедикта XVI на інавгурацію навчального року, не зумів організувати гідну зустріч Єпископа Рима. Група радикально налаштованих професорів і студентів змусила Венедикта XVI відмовитися від візиту. Відтепер репутація La Sapienza більш ніж: сумнівна — "цитадель академічної цензури".
Ватикан, 15 січня 2008 p., вівторок. В Апостольському Палаці незвичне пожвавлення. За два дні Венедикт ХVІ має виступати в La Sapienza (у перекладі з італійської означає " Мудрість") — це найдавніший університет Рима, заснований Папою Боніфатієм VIII ще 1303 р. Тривають останні протокольні приготування, але в повітрі — певне напруження. Попри офіційне запрошення від ректора, з'ясовуються неприємні деталі: 67 викладачів та група радикально налаштованих студентів підписали маніфест, у якому відмовляють Папі в праві виступити на інавгурації навчального року. Більш того, вони погрожують силою завадити Венедиктові XVI ступити на поріг університету — мовляв," La Sapienza є храмом науки, а мракобісам і церковникам нема чого робити на університетській кафедрі".
Телебачення транслює новини з університетського містечка — пікети, образливі плакати, вимоги, гасла..." Мені шкода, все це дуже прикро, я стурбований всім цим, і що я маю вчинити? "—ці слова Папи Венедикта адресовано працівникам протокольної служби. О 13.30 до папських апартаментів входить комендант ватиканської жандармерії Доменіко Джані. Він щойно приїхав з університету, де мав нараду з ректором: "Усе готове, ми зможемо організувати кортеж автомобілів, якими Святіший Отець дістанеться до місця виступу". Близько 16.00 до Апостольського палацу надходить інформація з МВС Італії. Для римської поліції не становитиме жодних проблем організувати охорону Папи, але вона не дає жодних гарантій, чим усе може завершитися для протестувальників. Саме після цього Венедикт XVI вирішує остаточно: "Ні, я нікуди не їду. Хоча проблем з моєю безпекою немає, саме тому я хвилююся, що буде з цією молоддю. Мені дуже шкода". О 17.00 виходить офіційне комюніке про скасування візиту. Наступного дня прес-служба Ватикану публікує лист державного секретаря й текст папського виступу, який не відбувся. Того ж дня більшість італійських газет вміщує папське звернення на перших шпальтах.
На прохання ситуацію "ПГ" погодився прокоментувати один з українських студентів, який нині навчається в університеті La Sapienza: "Це майже детективна історія! Зсередини ситуація виглядає так, що минулого року поважні професори запросили Папу до університету, стали уточнювати дату візиту. Але наступного ж дня після ствердної відповіді Папи та сама професура, яка запросила Папу, опублікувала сумнівну статтю. Там, зокрема, йшлося про те, що Церква взагалі стримує розвиток науки. До призначеної дати візиту ситуація ставала дедалі гарячила, утворилася група професорів і студентів, які погрожували страйком на знак протесту проти візиту.
Як на мене, не хочеш бачити Папу — то не йди на зустріч, але навіщо галасувати?! Вочевидь, противників такого візиту було значно менше, аніж прихильників, але вони були. І Папа відмовився відвідати цей навчальний заклад, якщо в часі його візиту відбуватимуться радикальні протести. Найжахливіше, що цей факт використовують для свого піару політичні партії — як праві, так і ліві".
Коментуючи агенції Zenit цю ж ситуацію, професор Джорджіо Ісраель, який викладає математику в La Sapienza, наголошує: "Я певен, що ці події завдали великої шкоди репутації як університету, так і всієї Італії. Казали, що все сталося внаслідок боротьби між різними університетськими групами за переобрання ректора, хоч я особисто у це не вірю. Як на мене, це є результатом активні діяльності в університеті ліво-радикальних політичних сил, насамперед, комуністичноі партії. Після краху марксизму вони неначе відчули себе "сиротами" — в ідеологічному сенсі. І тому стали будувати свого роду ерзац-теологію: саєнтизм і найжорсткіший лаїцизм".
Не менш жорсткими в оцінках були й світові ЗМІ. Зокрема, коментар американського бізнес-видання The Wall Street Journal носить красномовну назву "Академічна цензура": "В Римі Папу Венедикта XVI піддали цензурі — й то були вчені одного з найпрестижніших університетів Європи. Римський Папа був змушений скасувати виступ у La Sapienza під тиском студентів та 67-ми викладачів, які погрожували завадити його виступові. Вчені твердили, що релігійний лідер не може виступати в їхньому університеті. Папу звинуватили в тому, що у промові двадцятирічної давності він буцімто підтримав процес проти Галілея, який відбувся у XVIІ столітті. Вчені-цензори, вочевидь, не були спроможні оцінити іронію ситуації: забороняючи Папі висловити свою думку, вони цим самим придушили свободу висловлювання та інтелектуального пошуку. У промові, яку мав виголосити Венедикт XVI, планувалося торкнутися теми папства та університетської освіти". Відоме бізнес-видання наважилося назвати речі своїми іменами й поставити діагноз: а король (тобто сучасна наука) голий! — адже на зміну вільній дискусії та академічному діалогові відтепер у науковий світ приходить ідеологія нетерпимості до поглядів інших та своєрідний "академічний фундаменталізм".
Ще до початку церемонії з'ясувалося: багато високоповажних гостей, які спочатку погодилися бути в актовій залі, в останню мить повідомляли про "інфлюенцу" (будь благословенний, "дипломатичний нежить"!) — зокрема, так учинив колишній італійський прем'єр Джуліо Андреотті. Більшість університетських викладачів-католиків також раптом захворіли й не змогли взяти участь у церемонії. Попри відсутність Папи на інавгурації, текст його промови все ж таки пролунав в актовій залі La Sapienza — його прочитав проректор університету. Присутні, схопившись на ноги, довготривалими оплесками та схвальними вигуками висловили свою підтримку Папі. Більше того, надзвичайно шляхетно повелася в цій ситуації італійська преса. Майже всі (!) загальнонаціональні видання, як лівого, так і правого напрямків, висловили свою підтримку Папі та занепокоєння очевидним моральним крахом "локомотива італійської науки". "La (non) Sapienza (Це не Мудрість!) — не найгірші заголовки, якими італійські ЗМІ висловили свою солідарність зі Святішим Отцем.
