Продовжуємо публікувати кращі реферати, виголошені на заняттях із катехизму для учнівської та студентської молоді парафії Святих Верховних Апостолів Петра і Павла (Львів-Рясне 1)
Праві партії — це ті, які сповідують консерватизм та ідеї збереження традицій. Але наша розповідь не про ліберальні праві партії, а партії більш націоналістичного спрямування. Націоналізм виникає з усвідомленням соціальною спільнотою своїх спільних національних ознак на підставі етнічної, культурної, релігійної приналежності, а також уявлень про спільні походження, територію мешкання, мову та своєрідну специфіку психології та рис характеру членів цієї спільноти.
В основному ці партіїу свої програми включають такі пункти:
• Жорстка позиція щодо іммігрантів
• Збереження релігійних і культурних традицій нації
• Політика протекціонізму
• Відстоювання традиційних цінностей
• Культивація консервативних і націоналіс тичних ідей в суспільстві
• Родина—основна цінність народу
• Скептицизм до різних об 'єднань на зразок ЄС чиНАТО
• Антикомунізм
• Проти мультикультуризму
• Проти гомосексуальних шлюбів
• Проти евтаназії
Розглянемо кожну партію зокрема:
Національний Фронт (Франція)
НФ заснував у 1972 році Жан-Марі Ле Пен. Членами партії є 75 тисяч громадян. Найбільшим успіхом партії був 2002 рік, коли Жан-Марі Ле Пен пройшов у другий тур президентських виборів у Франції. Але у другому турі він програв Жаку Шираку. Це зумовлено тим, що проти нього почали голосувати політичні партії, починаючи від неокон-серваторів і закінчуючи ультралівими партіями на зразок троцькістів. Соціалісти і комуністи, які б у житті не проголосували за ПІирака, йшли до виборчих дільниць лише для того, аби до влади не прийшов Ле Пен. Що ж такого радикального пропонував Ле Пен?
Якщо перечитувати програму партії, то ми побачимо, що вона є синтезом традиційних католицьких цінностей, антиамериканізму і євроцентризму. Ось деякі пункти його програми:
•Жорстка позиція щодо іммігрантів, особливо з країн "третього світу"
• Реформування трудового законодавства до формули "наступний у черзі" (пріоритет осіб французької національності за наявності тру дової вакансії)
• Відновлення смертної кари для вбивць, теро ристів та найбагатших торговців наркотиками
• Політика протекціонізму
• Перегляд законодавства про аборти, тобто зро бити аборти важкодоступними або заборонити їх взагалі
• Матеріальна допомога багатодітним францу зьким родинам
• Відновлення ролі родини в контексті нації
• Збільшення у шкільній програмі частки істо рії, вивчення культурно-мистецької спадщи ни, орфографіїта граматики, організація справ жньої національної за духом освіти
• Економічні заходи насамперед спрямовані на зменшення частки фіскальних та соціальних заходів для спрощення працевлаштування і боротьби проти конкуренції, зниження впливу держави на економічні процеси, передачу французьким родинам акцій державних під приємств під приватизацію, обмеження фіс кальної дискримінації подружжя
• Захист родинного фермерства та підприєм ництва
• Захист перед імпортом вітчизняного сільсь когосподарського виробника тайого продукції
• В європейській політиці партія дотримується євроскептицизму (мається на увазі скептицизм щодо Євросоюзу), а також орієнтується на співпрацю з партіями правого напрямку у всій Європі, в тому числі з українською партією ВО "Свобода".
Перечитавши ці пункти, ми не зауважимо в них нічого аж такого радикального. Але бачимо ті принципи, які, на наш погляд, є правильними.
Також можна при цій нагоді зазначити слова архієпископа Лефевра про лідера НФ Ле Пена: "Він є єдиним із провідних французьких політиків, який явно виступає проти абортів".
На останніх президентських виборах Ле Пен набрав лише 10,5 % голосів. Це пояснюється тим, що Ніколя Саркозі переманив виборців, включивши до своєї програми деякі пункти з програми Ле Пена, через це частина виборців перейшла на його бік.
На парламентських виборах партія, починаючи з 1988 року, не отримує більше одного представника в парламенті. Це пояснюється складною системою виборів у Франції, яку запровадив тодіїпній президент Франсуа Міттеран, соціаліст, для того, щоб НФ не зміг потрапити до парламенту.
Наданий момент партія має 7 представників у Європарламенті.
Але, на жаль, зараз партія переживає кризу. Ця криза пов'язана із тим, що Жан-Марі Ле Пен має вже 79 років, і тому виборці через його поважний вік не хочуть голосувати за нього.
Британська Національна Партія (Великобританія)
Заснована у 1980 році (засновник — Джон Тінделл). Нині час партію очолює Нік Гріффін.
Наданий час партія збільшує свій електорат. У 2001 році за неї проголосувало всього 50 тисяч виборців, а в 2005 році—уже 200 тисяч. Це, можливо, незначна цифра, але прогрес очевидний: судячи з поданих голосів, кількість прихильників БНП зросла вчетверо.
Програма:
• Іммкрація — час сказати її "ні!"
• Європа — Британія повинна знову стати неза лежною
• Закон і порядок — перемогти злочинність
• Економіка—британськіробітникипершзавсе
• Протекціонізм
• Жінка має присвятити більше уваги сім'ї
• Антиісламізм
• Проти гомосексуальних шлюбів
• Відновлення британських традицій
Партія на даний момент має представництво лише в місцевих органах влади Англії. Кількість людей, які її підтримують, зростає. Це пояснюється нагнітанням обстановки у Великобританії іммігрантами: корінні мешканці не хочуть, щоб культура їхньої країни розмивалася, прагнуть, аби закони були рівними для всіх і щоб країна була насправді їхньою. Це продемонстрували вибори до парламенту Вельсу у 2007 р., коли партія набрала 4,3 % голосів виборців.
Націонал-демократична партія Німеччини
Націонал-демократична партія Німеччини (Nationaldemokratische Partei Deutschlands NPD) заснована 28 листопада 1968 року. Нині її очолює Удо Фогт. Ця націоналістична партія нараховує 7 тисяч членів.
У 2003 році влада намагалися заборонити партію, але Конституційний суд Німеччини цього не дозволив через те, що спецслужби посилали в партію своїх агентів і деякі німецькі ЗМІ подавали інформацію, що тільки партійне керівництво складалося із 100 агентів спецслужб, а деякі з цих агентів навіть були одними з лідерів партії. Після цього Конституційний суд захотів, щоб влада розкрила імена цих агентів. Влада цього не зробила, і суд довелося закрити.
На даний момент знову намагаються розпочати суд з метою заборонити партію.
Найбільшу популярність партія має у колишній НДР, що пояснюється високим рівнем безробіття в цих землях.
Кількість членів партії росте: в 2004 році їх було 5,3 тисяч, а в 2006 році — 7 тисяч.
Останні вибори:
Саксонія —12 місць (із 124) в ландтагу.
На виборах до Бундестагу НДПН набрала 1,6% голосів—за неї проголосувало майже 750 тисяч німців. Порівняно з виборами 2002 року—це успіх для партії.
Мекленбург — 6 місць у ландтагу із 71.
Програма:
В основному партія зосереджує свою увагу на боротьбі з іммкрацією, виступає за німецьку Німеччину, проти мультикультурного суспільства, за збереження культури і традицій німецького народу, проти сьогоднішньої об'єднаної транснаціональними технократами Європи, за вихід Німеччини з НАТО. Економічна політика, згідно з програмою НДПН, має бути синтезом підприємницької свободи і соціальних зобов'язань.
Партію підтримує молодь, робітники і деякі люди старшого віку.
На даному етапі партія блокується з іншої правою партією — Німецьким Народним Союзом. Ці дві партії уклали угоду, за якою поділили всі вибори — земельні, національні, європейські. На одних виборах обидві партії виступають під прапорами НДПН, на інших — під егідою ННС. Це залежить від того, де яка партія може набрати більше прихильників, для того, щоб подолати 5 % бар'єр, який існує в багатьох парламентах.
Датська Народна Партія
Заснована 6 жовтня 1995 року. Лідер — Пія К'єр-сгаард. Партія є третьою за силою політичною партією Данії. На даний момент вона займає в Датському парламенті 25 місць, тобто є однією з трьох правлячих партій в Данії. її заслуга полягає у тому, що в Данії прийняті жорсткіші антиімміграційні закони.
Програмні засади:
• Проти імміграції, особливо не з західних країн
• Проти зменшення суверенності Данії для ЄС
• Підтримка монархії в Данії
• Проти мультикультурного датського суспі льства
• Продовжити особливий статус Національної Церкви
• Строгі каральні закони за зґвалтування, насилля і необережне водіння
Партія негативно ставиться до ЄС і виступає за збереження своєї національної валюти — крони.
Під час карикатурного скандалу в Данії партія захищала позицію газети, яка опублікувала карикатури на пророка Мухамеда.
Також партія ініціювала один цікавий закон в Данії, а саме: закон про заборону шлюбів з іноземцями— не громадянами ЄС, які не досягли 25 років. Справа в тому, що більшість мусульманських чоловіків у Данії заручені з жінками своїх історичних батьківщин (з молодою невісткою до Данії переїжджає все її численне сімейство).
Австрійська партія Свободи
Заснована в 1956 році. В 1986 році в житті партії сталася знакова подія — її очолив Йорг Хайдер. Піку своєї популярності партія досягла у 1999 році, коли вона заручилася на виборах підтримкою 27 % австрійців. Це стало шоком для всіх. Одразу в Австрії на вулиці повиходили мусульмани і ліві, щоб протестувати проти цієї партії. На початку 2000 року АПС утворила коаліцію з Австрійською народною партією. Через це глави тодішніх урядів інших 14 країн членів ЄС припинили співробітництво з урядом Австрії.
Пізніше в партії виникла криза, і з часом в 2005 році з неї вийшов її лідер Йорг Хайдер, який утворив з іншими колишніми членами АПС "Альянс за майбутнє Австрії". Це сталося через те, що частина однопартійців була не задоволена політикою Хайдера і його діями під час їхньої коаліції з Австрійською народною партією. Це спричинило розкол у партії. Частина членів перейшла разом з Хайдером у новостворену партію "Альянс за майбутнє Австрії", а частина залишилася в АПС.
У 2006 році на виборах партія збільшила своє представництво в парламенті порівняно з 2002 роком, її лідером є Хайнц-Хрістіан Штрахе.
Програма:
• "Ні" вступу Туреччини в ЄС
• Проти конституції ЄС
• Антиімміграційні закони
• Підвищення ролі сім 'ї в суспільстві
На даний момент партія має 20 депутатів в Австрійському парламенті і 1 в Європарламенті.
Також партія прагне об'єднати навколо себе і менші праві сили в усіх регіонах Австрії, крім Каринтії, де впливом користується "Альянс за майбутнє Австрії".
Альянс за майбутнє Австрії
Заснована Йоргом Хайдером та іншими колишніми членами АПС 4 квітня 2005 року. Найбільшою популярністю ця партія користується у Каринтії, губернатором цієї землі є Хайдер.
Програма партії близька до програми АПС.
Партія має 7 представників у парламенті Австрії.
Наданий момент партія має значний вплив лише на території Каринтії, в інших землях Австрії не користується популярністю.
Фламандський інтерес (Бельгія)
Партія Фламандський Інтерес (Vlaams Belang) заснована в листопаді 2004 року на базі партії Фламандський Блок, який заборонили через те, що партія, на думку суду, була расистською і мала у своїй програмі пункти сепаратизму. Тому в 2004 році була заснована нова партія — Фламандський Інтерес (майже та сама партія Фламандський блок, але перереєстрована і зі зміненою назвою), її лідер — Франк Ванхеке.
Програма:
Незалежність Фландрії
Депортація економічних іммігрантів, які не бажають асимілюватися
Проти "ісламізації" Європи
Блокування процесу вступу Туреччини до ЄС
Проти одностатевих шлюбів і проти надання права усиновлення одностатевим парам
Зміна законодавства щодо абортів, а саме: дозволити їх лише у випадках зґвалтувань і в разі загрози життю жінки
Збереження фламандських традицій
Обмеження імміграції, особливо з "небілих" країн
Партію підтримують лише фламандці, кількість виборців партії збільшується. На останніх виборах партія набрала 800 тисяч голосів—це 12 %. У Фламандії партія має 30 депутатів, але коаліцію проти цієї партії утворили всі інші партії, починаючи від право-центристів і закінчуючи лівими — лише для того, щоб цю партію не допустити до влади.
Національний Альянс (Італія)
Італійська право-націоналістична партія заснована в 1995 році на основі неофашистської Італійського Соціального руху. Лідер—Джанфранко Фіні.
Партія перебуває в складі правоцентриської коаліції "Дім свободи" в Італії.
Програма партії акцентує увагу на тому, що Католицизм є державною релігію в Італії, а також на дотримані закону та порядку, контролю імміграції і на національній єдності. Саме на цих засадах і будується програма партії.
На останніх виборах вона здобула 12 % голосів італійців.
Незабаром в Італії відбудуться парламентські вибори, і партія зараз проводить виборчу кампанію.
Інші праві партії Італії
Також в Італії існують інші праві рухи — це, зокрема, партія Ліга Півночі, яка виступає за надання північним італійським провінціям незалежності. Ці рухи також виступають проти гомосексуалістів, абортів, легких наркотиків, евтаназії. "Праві" — відкололися від Національного Альянсу через незгоду з політикою партії в 2007; Триколірне полум'я — партія, яка зберегла вірність традиціям Італійського Соціального Руху (вона, так би мовити, фашистська). На виборах, що відбудуться у квітні в Італії, вона йде коаліцією разом з партією "Праві". На нашу думку, ці дві партії є більш консервативнішими, ніж Національний альянс, який поволі стає ліберальнішим.
Інші європейські праві
Румунія — Партія Велика Румунія, третя політична сила в цій країні.
Болгарія—Національне об'єднання "Атака". Це об'єдання трьох правих партій в Болгарії (очолює журналіст Вол єн Сідеров). Третя сила в Болгарії, на останніх президентських виборах Волен Сідеров вийшов у другий тур.
Хорватія—Хорватська права партія і Хорватська справжня права партія.
Нідерланди—Партія для Свободи (580 тисяч голосів у Голландії, 9 місць)
Сербія—Сербська Радикальна Партія. На останніх парламентських виборах отримала підтримку 28,59% голосів сербів і перемогла, але більшості в парламенті не отримала. На виборах президента у 2008 році лідер партії Томіслав Ніколіч програв із незначною різницею у другому турі.
Греція — Народна коаліція православних (права партія), має 10 мандатів у грецькому парламенті
Швеція — шведські демократи. їх підтримують майже 3 % шведів.
Щодо нашої західної сусідки Польщі, то там на останніх парламентських виборах праві партії програли. Ліга Правих Республіканців (основу її складає Ліга Польських Родин) не пройшла до парламенту.
Словаччина—Словацька Народна партія, третя політична сила в Словаччині. Три її складових пункти— християнство, націоналізм, соціалізм.
Україна
ВО "Свобода "засноване 13 жовтня 1991 року під назвою Соціал-Націоналістична Партія України. Першим головою партії був Ярослав Андрушків.
24 лютого 2004 року партія змінила назву на Всеукраїнське Об'єднання "Свобода".
Головою партії є Олег Тягнибок.
Виступає за:
• Захист прав українців
• Шану національних героїв та святинь
• Поширення української мови
• Тверду проукраїнську політику
Основні напрямки програми:
• Визнання Голодомору та репресій геноцидом українців, подолання їх наслідків
Захист та розвиток української мови
Визнання ОУН — УПА борцями за державну Незалежність України
Національна справедливість
Звільнення від окупацїї інформаційного прос тору
Повернення на Батьківщину етнічних українців
Розвиток української культури, протекціонізм на її продукцію
Люстрація влади за принципом трьох "К" (комуністи — кучмісти — кадебісти). Зовнішня політика: формування альтернативної системи колективної безпеки — Балто-Чорноморського союзу та "поясу стабільності" і регіональних структур безпеки від Балтійського і Чорного морів до Закавказзя.
