Дорогі браття і сестри, читачі нашого журналу і вірні Святої Традиції! Для багатьох людей прийшла найкраща пора року—літо. Так часто чуємо з уст інших людей: коли вже буде тепло, коли сонечко буде світити довше і зогрівати нас своїм теплом. Так багато людей очікує і тужить за цією порою року. Тужать діти, тому що матимуть вакації і можуть собі відпочивати без жодних обов'язків, багато родин мають відпустки, організовують свій літній відпочинок. Все частіше і частіше ми зустрічаємо дітей і молодь, а також людей середнього віку з рюкзаками на плечах, переповнені залізничні вокзали, аеропорти, автобусні станції, а також міжнародні траси, де кожен старається в різний спосіб добратися до місця відпочинку. З цієї причини хочу звернутися до вас, батьки, вчителі, вихователі, які займаєтеся літнім відпочинком для своїх дітей, онуків чи відповідаєте за відпочинок інших.
Ставши священиком, я був свідомий того, що християнська молодь потребує душпастирської опіки, катехизації з боку священика, старався, наскільки це було можливо, дбати про цю опіку. Починаючи з 1991 року, в нашій парафії завжди щорічно організовувалися різного роду прощі, а також літні табори для молоді. Дуже вдячний вчителям з наших парафій, катехитам, які старалися в той чи інший спосіб нам допомагати, а навіть самі виявляли ініціативу і "підганяли" мене, як священика до різних виїздів. Спочатку ми їздили в Лавочне: на поляні серед лісу розбивали табір, жодного шуму, цивілізації, готували їжу на вогні, ночами збиралися біля ватри, де разом дівчата і хлопці співали духовні і національно-патріотичні пісні, розказували різні історії — була це свого роду також катихиза. Це були гарні часи, часи правдивої духовної віднови духа. Кожного дня відправлялася Свята Літургія, молебні, Хресна Дорога по горах, спільна молитва на Святій Вервиці, багато дітей вперше у своєму житті зустрілися з таким молитовним життям і спільнотою, в якій моляться і говорять про Бога. Для окремих дітей відпочинок у Карпатах став першим кроком до Господа Бога. Одного літа в такому таборі був один мій приятель, лікар з Польщі. Побачивши 130 дітей, він запитав: "Як ти собі даси раду з ними? Стільки дітей. А де куховарки? Де лікарі? Це ж така велика відповідальність — ти не боїшся її?" Врешті сказав, що в Польщі батьки не довірили би своїх дітей, тому, що ми "не підготовлені до життя в таборі". Він був просто збентежений і не міг зрозуміти, як можна подорожувати в такий спосіб, як ми це робили. Правда, були різного роду труднощі, перешкоди, не завжди деякі діти витримували в таборі до кінця, декого треба було відправляти через пару днів додому, але в більшості діти успішно долали всі недомагання і труднощі. Це був великий духовний, фізичний і моральний гарт. Дитина вчилася виживати в непростих умовах, у неї вироблявся дух мужності, витривалості і терпеливості, взаємної допомоги і підтримки. Від залізничної станції до місця, де був розташований табір, треба було іти біля трьох кілометрів. Рюкзаки, намети, їжа, одяг — все треба було нести, не завжди можна було знайти підводу чи інший транспорт, який би завіз речі до табору. Виручала взаємна допомога і підтримка. Траплялося, що була негода, падали сильні дощі, вечорами було холодно, а в деяких палатках стояла навіть вода, всі збиралися вночі біля вогнища, бо неможливо було спати через холод, але мужньо переносили всі невигоди. Так фізично і духовно гартувалася молодь. Більшість із них уже мають свої сім'ї, стали батьками. Часом запитую себе: а чи сьогодні вони дозволили б своїм дітям, аби ті пішли дорогою своїх батьків? Молодь нинішнього часу вихована в "тепличних" умовах, надмірне піклування про дітей робить їх безпорадними в майбутньому. Богу дякувати, за стільки років ми не мали жодної серйозної травми чи інших неприємних пригод. Переконуюся щоденно: той, хто уповає на Господа і Пречисту Діву Марію, завжди знайде охорону і вихід із будь-якої ситуації, і Бог ніколи їх не опустить. Цієї живої віри так бракує сьогодні нам, нашим дітям і нашим родинам.
З 2000 року ми почали робити літні табори в м. Славську на туристичних базах. Звичайно, не можна порівняти табір без усяких технічних умов і вигод з табором, в якому є дах над головою, електрика, їдальня тощо. Там вперше побачив "кочуючу" молодь. Зустрівся з правдивою реальністю молодіжного відпочинку. Це жахливо. Діти, які їдуть на відпочинок без опіки провідника: вчителя, вихователя, катехита, священика, опиняються у великій моральній небезпеці. Більшість батьків так легко і безпечно поручають своїх дітей в руки старших колег: мовляв, вони вже не один раз їздили на відпочинок, все було добре, щасливо поверталися додому. Шкода, що цією молоддю є діти, школярі, які мають по 12-15 років. Діти, які стоять гонорово з цигарками в вустах, а в руках тримають пиво або вино. Але цим ще не закінчується. Спілкування... яке жахливе, зубожіле спілкування молодого покоління. Без матюків, вульгарних слів, зневаги один до одного нічого не відбувається. А ця молодь через пару років займе місце своїх батьків. Яке майбутнє народу, держави і Церкви? І чи взагалі Україна має християнське майбутнє? Це питання має стояти перед кожним християнином, державним чиновником, священиком, вихователем, кожною християнською родиною.
Одного разу до мене підійшла особа, яка прибирала в таборі, людина віруюча, і зі сльозами на очах просила мене: "Отці духовні, чому ви не перестерігаєте батьків на проповідях, щоб не пускали своїх дітей самих на відпочинок? Тут є така велика небезпека для наших дітей. Тут зустрінете все — від насильства до травки і наркотиків..". А як застерегти? Хто сьогодні хоче слухати порад священиків, батьків, вчителів, вихователів? Коли живемо з вами в днях Ноєвих.
На відпочинок ідуть не тільки діти, молодь, а також і доросле населення. Пригадується мені один випадок, якого я був свідком, коли в Варшаві в Польщі до Братства Святого Пія X прийшла одна сім'я, яка готувалася на літні вакації. Довший час вони розмовляли з священиком, з'ясовували якісь справи. Отець перепросив мене, що я довго чекав на нього, і сказав, що родина збирається на відпочинок і шукає такого місця, де була б традиційна церква чи каплиця, щоб можна було вислухати недільну Святу Літургію. Світські люди, а яка глибока духовна свідомість: не тільки відпочивати тілесно, але також і духовно, щоб не пропустити недільної Святої Літургії. Багато традиціоналістів у світі будують свій відпочинок виключно на славу Божу. Наприклад, вони їдуть туди, де будується традиційний монастир чи церква, вони їдуть, жертвуючи свій відпочинок на допомогу в будівництві культової споруди, щоб у такий спосіб, вірні могли в храмі Божому прославляти ім'я Господнє. Варто також і нашим вірним застановитися над своєю духовністю, як проходить їхній відпочинок. Чи чоловік втікає від дружини, а дружина від чоловіка, щоб поїхати на відпочинок тільки для тілесного задоволення і розпусти? Чи, ідучи на відпочинок, я шукаю такого місця, щоб мати можливість взяти участь у Святій Божественній Літургії? Чи я беру участь у ширенні Божого Царства тут, на землі, своєю фізичною працею допомагаючи іншим?
Пам'ятайте, дорогі браття і сестри: все в житті можна надолужити, наздогнати, але ніколи святий день — він є сьогодні, і його треба провести так як належить, з користю для нашої душі. Ніколи не опускайте Божественної Святої Літургії, бо ласки, які людина отримує на Службі Божій, не можна придбати в іншому місці, не можна їх купити, взяти в кредит, бо це — безцінний Божий дар.
Християнські батьки, дбайте не тільки про фізичний літній відпочинок ваших дітей, але й про духовний ріст вашої дитини. Хай молитва і Свята Літургія, читання духовної літератури не будуть занедбані у вашій сім'ї. Навчіть своїх дітей молитви на вервиці чи інших духовних релігійних вправ. Прищеплюйте своїм дітям любов до пам'яті тих, які відійшли у вічність, щоб тримали в порядку і чистоті могили своїх рідних і близьких. Не занедбуйте контролю у вихованні вашої дитини. Батьки мають знати, в якому товаристві перебувають їхні діти, з ким вони спілкуються, з ким проводять вільний час, які оглядають телевізійні програми, на які заходять сайти в інтернеті, які мають диски і касети. В нинішніх часах не можна сліпо довіряти своїм дітям. Навіть коли ваша дитина має добре християнське виховання, то не забувайте, що поруч з нами є темні сили пекла, злий ангел, ангел темряви, який буде підсилати до дітей злих товаришів, щоб їх звабити, спокусити, відвернути з доброї дороги на дорогу гріха. Таких небезпек сьогодні є дуже багато, диявол так хитро розставив свої сіті, на кожному кроці, де б не ступила нога дитини. Телебачення, клуби, спортивні зали, різного роду товариства, бари, нічні клуби, дискотеки — там завжди знайдуться особи, які під "маркою" добродія, вчителя, спеціаліста, товариша здійснюватимуть згубний і негативний вплив на вашу дитину. Наведу один приклад такого "добродійства". Одна мама віддала дитину до репетитора, який мав готувати дочку до вступу у вищий навчальний заклад. Спочатку виглядало, що дитина потрапила в добрі руки: поміркована винагорода вчителеві, займався більше від призначених годин, ввійшов у довіру дитини і її сім'ї, навіть став "другом" сім'ї. А кінцевий результат виявися плачевним, репетитор займався не тільки підготовкою дитини, але й багато часу приділяв вільним розмовам на "духовні теми" — він був сектантом і затягнув дівчину у секту. Таких різного роду випадків є дуже багато. Пам'ятайте, що особа, яка має плани звести ваших дітей з доброї дороги, ніколи не виявить відверто своїх задумів. Навпаки, буде старатися увійти в довіру, буде розповідати те, що вам приємне: де вони гуляли, відпочивали, чим займалися з вашими дітьми, щоб заволодіти цілковито вашим серцем і душею, і в такий спосіб буде "обробляти" вашу дитину, щоб вона стала такою, якою хоче її бачити він чи товариство, яке підіслало його до вашої дитини. Не хочу, щоб ви мали підозру до всіх осіб, з якими товаришують і спілкуються ваші діти, але прошу: будьте обережні, бо такі приклади не поодинокі в нашому суспільстві, таке відбувається масово.
Чувайте, дорогі батьки, над своїми дітьми, над їхнім вихованням. Також не забувайте, що до обов'язків батьків входить щоденна молитва за дитину, за свою сім'ю. Поручайте свої родини в опіку Матері Божої Фатімської, її Непорочному Серцю, щоденно відчитуйте акт посвяти сім'ї Пресвятій Богородиці, вміщений в Фатімському Марійському молитовнику, і Мати Божа буде допомагати вам і оберігати ваш дім від усякої небезпеки і спокуси.
