"Боже, прийми їхню жертву..."

У суботу, 22 листопада, в Рясному-1 відбулася жалобна процесія від церкви свв. Верх. Апп. Петра і Павла до подвір'я місцевої школи, де священики Братства Святого Свящмуч. Йосафата відправили панахиду за душі загиблих унаслідок Голодомору та інших політичних репресій. Молодь рясненської парафії підготувала виступ, в якому згадувала трагічні події історії України, щоб закликати всіх українців не бути байдужими до минулого, а завжди пам'ятати про своїх попередників, які віддали життя за незалежність нашого краю.

Отець Василь Ковпак, настоятель Священичого Братства Святого Священномученика Йосафата, дав усім присутнім коротку науку для застанови: "Сьогодні ми любов'ю свого серця обіймаємо всіх тих, які боролися за Бога, Церкву і народ… Ми є тут, щоби помолитися за них усіх — тих, які загинули від Голодомору, а також від різних репресій в різні часи і від різних людей, панувань, ідеологій, неприятелів і ворогів нашого народу і Святої Матері-Церкви.

Цікаво, що тут, у Галичині, ми оспівуємо наші біди і трагедії: в повстанських піснях, колядах. Але про Голодомор ми не знайдемо пісні. Це свідчить про те, що народ Великої України був дуже змучений. Хоч в Галичині ми були гноблені, але той, хто був під ногою росіян, не знав прощення. Бо гнобителі виривали з коренем, з материнським молоком любов, свідомість та історію нашого народу. Пригадується одна галицька пісня:

Люд у кайданах, край у руїні.
Навіть молитись ворог не дасть.
Боже Великий, дай Україні
Славу і силу, волю і власть.

…Боже, Ти дав нам свободу, але чи українці третього тисячоліття зуміють використати той Твій дар, чи зуміють збудувати Україну на засадах християнської моралі, християнського патріотизму, любові до Бога, Церкви і свого народу. Це залежить від кожної української хати, від кожної української сім'ї, родини, від того, як ми зуміємо на нашому героїчному минулому збудувати щасливе майбутнє. За нас цього ніхто не зробить".

Після панахиди та вервиці до Божого Милосердя за душі загиблих від репресій вірні свічками та лампадками, які принесли із собою, виклали на землі хрест, що символізував молитву, яка неустанно лине з наших сердець за мільйони українців, що жертовно випросили в Отця Небесного волю і незалежність для України.

 

МОЛИТВА ДИТИНИ ПРО ЗАХОРОНУ ВІД ГОЛОДУ

Боже мій! Дякую Тобі за щоденний хліб, який Ти даєш, і за те, що я ніколи не знав, що таке голод. Я завжди мав всього удосталь на відміну від тих невинних дітей, які загинули голодною смертю.

Ти дбаєш про усіх людей на земній кулі. Прошу Тебе, нагодуй голодних і бідних в усьому світі. Не дозволь, щоб вони померли через брак хліба.

Добрий Боже, допоможи тим людям, які рятують знедолених і голодних, часто жертвуючи своїм здоров'ям і навіть життям. Благаю, благослови їхню працю та винагороди їх за добре серце.

Мій Милосердний Батьку! Ти пробачаєш великим грішникам, які визнали свої гріхи і покаялися. Пробач і тим, які свідомо чи несвідомо були причиною великого горя голодних в усі часи і в усьому світі. Амінь.