* * *
Напередодні Святого вечора я вставала досить рано, щоб допомогти мамі і бабусі готувати дванадцять страв. На кухні смачно пахли пампушки, вареники, голубці та інші страви, але ми за старим українським звичаєм пили лише узвар.
Коли стемніло, я перша з усіх побачила Різдвяну зірочку. Вона була великою і єдиною на небі. Бабця сказала, що буду щасливою цілий рік. Але яким буде цей рік – знає лише один Господь Бог.
Коли уже все стояло на столі, ми почали молитися. Молитву проводила бабуся – найстарша в нашій родині. По вечері ми всі колядували.
На Різдво зранку я пішла на Службу Божу і з чистим серцем приступила до Святого Причастя. Цьогорічні Різдвяні свята особливі: на нашу парафію завітала фігурка Празького Єзулятка.
Ввечері я знову ходила до церкви. Була Свята Літургія з Молебнем, після якої кожен міг поцілувати копію чудотворної фігурки і отримати помазання св. Єлеєм від Дитятка.
Кожного наступного дня знову був Молебень, Літургія, на якій ми тримали фани і мирувалися.
Ввечері тринадцятого січня молодь нашої парафії ставила вертеп, після якого була Подячна Св.Літургія, де всі дякували за прожитий рік.
На Йордан я ходила до церкви, а після Літургії дідусь кропив хату і нас чекав святковий обід.
Це найкращі Різдвяні свята у моєму житті.
* * *
Напередодні Різдва, в Свят-вечір, моя сестра ходила до церкви по Вифлеємський вогонь, після цього ми всією родиною помолилися і сіли до Святої вечері. На столі було 12 страв, які символізують 12 апостолів або 12 місяців у році. А головною на столі була кутя, яка символізує природу, пошану до предків, вічне життя. Ще на столі була запалена свічка, яка символізує Вифлеємську зірку. Під скатертиною було сіно і на кожному куті стола по головці часнику, який символізує здоров’я і єдність у родині.
Ми всі не могли дочекатися наступного ранку, коли всією родиною підемо до церкви, щоб прославляти Дитятка Ісуса, а потім сядемо до Різдвяного сніданку.
І ось настало Різдво! Усі йдуть до церкви на Св. Літургію. Вислухавши Службу Божу, всі сіли до Різдвяного столу. Ось так я провела Різдво!
* * *
Що ж ми можемо дати Йому, нашому Спасителеві і Богові? Чим ми можемо віддячитися Йому за те, що Він став чоловіком і народився з Діви для нашого спасіння? Наша колядка дає нам на це влучну відповідь: “Ісусе милий, ми не багаті, золота, дарів не можем дати. Но дар цінніший несем від мира – це віра в серцях і любов щира”. Жива віра і щира любов – це найкращий дар для ХристаСпасителя. І я прославляю Ісуса в колядках, у віншівках.
Різдвяні свята я провела добре, я зустрілася зі своїми двоюрідними братчиком і сестричкою, навчила їх колюдувати, віншувати. А ще – я обійшла всю родину і сусідів з колядою та найщирішими побажаннями, віншуваннями.
* * *
Я провела Різдвяні свята просто чудово. Коли на небі сходить вечірня зірка, символізуючи початок чудового дійства, напередодні Різдва вся наша родина збирається у святково прибраній хаті. Смачно пахне пирогами і кутею з медом. А ще морозом від внесеного житнього снопа, який називається колядою, або Дідом – домошнім богом, який обіцяє добрий врожай.
Родина сідає вечеряти. Спочатку ми куштували кутю, а потім – голубці, вареники, смажену рибу, капусту – все, що приготувала бабуся напередодні, а запивали узваром. Ми всі маємо пам’ятати, що під час вечері зза столу виходити не годиться. Коли ми всі повечеряли, пролунав голос коляди. Це прийшли колядники, які принесли радість у наш дім.
* * *
У кінці грудня почались шкільні канікули. А там незадовго й Різдвяні свята. Ми ходили до Св. Сповіді, щоб зустріти новонародженого Божого Сина з чистим серцем і душею. Перед святою вечерею ядопомагала мамі на кухніготувати 12 страв і ставити ялинку. Тоді настала вечеря. Ми помолилися і сіли вечеряти. Після вечері прийшли колядники. Цього року Різдво на нашій парафії було найособливіше тому, що завітало Дитятко Ісус із Праги. На другу Святу вечерю я також допомагала мамі готувати вечерю. Тоді настало Водохреща, і я пішла святити водицю. Після того ми прийшли додому, попили водиці, і тато покропив нашу оселю. На Марії я іздила до бабусі в село. От і все. Так я провела Різдвяні свята.
* * *
Я провела чудово ці Різдвяні свята! На вулиці падав лапатий сніг. На Йордан було багато снігу. Ці свята були для мене найкращі. Ми всією родиною готували вечерю. Ми ходили до церкви, дивилися на шопку. Я з друзями ходила колядувати. На другу святу вечерю ми на стіл ставили кутю. Під скатертину ставили часник, який відганяє злих духів. Ялинку ми ставили не в хаті, а у дворі. Гарно прикрасили бамбульками, гірляндами. Різдво я святкувала у своєї бабусі. Я їй заколядувала, і тим принесла радість усій хаті.
Ці свята були для мене щасливими!
* * *
В день Святої Вечері – строгий піст, тому вся наша родина постить. Мама з бабцею готують дванадцять страв. В цей день обов’язково йдуть до церкви по Вифлеємське світло. Діти шукають на небі першу зірку. Коли вже всі дванадцять страв готові і на небі з’явилася зірка, вся родина клякає до молитви. Після цього сідаємо до Святої вечері. Дідо ділить проскору між нами, після цього співаєм першу колядку: “Бог предвічний”. Один одному складаємо побажання, дякуємо Богові за прожитий рік. Після вечері ціла родина колядує.
