О, як було нелегко Вам,
Святі Апостоли народів,
Йти до юдеїв і поган –
Всім голосити Слово Боже.
Приспів:
Ви сіяли по всій землі
Зерно Христової науки.
Петро й Павло – Святі мужі,
Святі Апостоли навіки.
Незубутніми духовними враженнями збагатилися серця вірних Св. Традиції, що так чисельно зібралися на урочисті Богослужіння в церкві Свв. Верх. Апп. Петра і Павла (Львів, Рясне) з нагоди храмового празнику та закінчення Ювілейного року Апостола народів – Св. Павла.
Як тільки Святіший Отець Венедикт XVI проголосив 2008-2009 р. Б. Роком Св. Апостола Павла в честь його двохтисячоліття від дня народження, то наша церква дуже радо сприйняла ту звістку.
Настоятель храму о. Василь Ковпак закликав нас, парафіян, прийняти участь в усіх набоженствах, присвячених такій визначній події.
Тому щомісяця (12 числа) упродовж року відправлялися Відпустові Святі Літургії та Акафісти до Свв. Верх. Апп. Петра і Павла. Вся духовна спільнота разом з вірними церкви готувалася до цього знаменного дня.
О. Василь Ковпак багато років виношував у своєму серці заповітну мрію: поставити фігури Патронам нашої святині – Свв. Верх. Апп. Петру і Павлу.
На одній із недільних проповідей (у першу неділю жовтня 2008 р. Б.) він звернувся до вірних і розповів нам про свій задум. Люди охоче підтримали таку ідею і почали складати свої пожертви, не дивлячись на теперішні часи…
Згодом, в честь Ювілейного Року Св. Ап. Павла, був оголошений (на замовлення) конкурс, на який зголосилося два скульптори: Павло Бондар і Іван Брезвин.
Почався пошук ідей – ансамблю фігур і каплиці.
Робота велася кількома етапами. На розгляд о. Василю було представлено декілька ескізів спорудження фігур. Найбільше схвалення отримала ідея “Небесного човна з фігурами Свв. Апостолів на ньому” (автор Павло Бондар). Фігури повинні бути вилиті із бронзи. До проектування цього вибраного варіанту був запрошений п. Левко Калапузяк. І нарешті, всередині місяця травня розпочалися перші бетонні роботи (по спорудженню човна), якими керував п. Андрій Ячмінський.
Дні і ночі кипіла робота – тільки б встигнути до 12 липня… Негода не відступала: то проливний дощ, або нестерпна спека. Попри те, що о. Василь є дуже зайнятий, він таки знаходить час (і вдень, і вночі), був разом з тими чоловіками, хлопцями (з нашої парафії), які, не покладаючи рук, жертвували свою працю допізна, до 2-ої - 3-ої години ночі..., забували про час, про втому. Отець всім серцем, всією душею вболівав за все і всіх підтримував і потішав їх, духовно надихав і виявляв глибоку вдячність їм за таку сумлінність і наполегливість у роботі. Багато зусиль і нелегкої фізичної праці було вкладено у втілення цього проекту за такий надзвичайно стислий термін… Велика Господня ласка витала над тим величавим Творінням, призначеного для прослави Свв. Верх. Апп. Петра і Павла! Бо ще з самого початку, як тільки зародився цей задум у о. Василя, – увіковічнити Патронів нашого храму у фігурах – це намірення роками живилося ревною молитвою та священичою чистотою та плекалося у нездоланному прагненні: втілити у життя свою мрію.
Особливо хочеться наголосити на високій релігійній свідомості наших парафіян – вірних Св. Традиції. Одні (з них), незважаючи на свої скромні матеріальні можливості, складали пожертви на спорудження скульптур, інші – працю своїх рук (виконуючи найтяжчі бетонні роботи). Це подиву гідне…
Також на честь Ювілейного Року Св. Ап. Павла був оголошений конкурс на кращий вірш, на кращу пісню. В ньому прийняли участь люди різного віку: від школяра до старших. Одним із конкурсантів був 10-ти річний школяр Павло Хавалко, який у віршованій формі всім серцем прославив Св. Апостола Павла.
А юна парафіянка Мар’яна Підвірна сама написала пісню (під власний текст) і сама її чудово виконала. В основному, всі вірші, подані на конкурс, глибокі за своїм змістом і правдиво відображають життєвий шлях Свв. Верх. Апп. Петра і Павла.
Зокема, віршовані тексти, складені такими парафіянами нашої святині, як: п. Лесею Ставовою-Ухач, п. Ганною Дуриш, Наталею Безпальок і іншими, зворушують витонченістю їхньої поетичної душі. Через те, ці тексти були покладені сестрами-монахинями ЧСВВ провінції Божого Милосердя на музику, які достойно поповнили духовно-пісенну скарбницю церкви такими прекрасними піснями, що так полюбилися нам.
З нагоди Ювілейного Року стараннями Священичого Братства Святого Священномученика Йосафата було видано “Набоженство до Свв. Верх. Апп. Петра і Павла”, що є вагомим внеском до цього свята, а також церква купила нову монстранцію.
З особливою приємністю висловлюємо подяку за дар серця 10-ом родинам, що подарували церкві 10 фелонів, і тим парафіянам, що з любов’ю у серці до Бога зголосилися вишити три пари фан, святковий обрус, Ювілейний штандарт на честь Св. Павла, жертвуючи свій час і недоспані ночі.
Разом з тим, ще складалися вірними церкви пожертви на придбання двох тисяч троянд, які у композиційному поєднанні стали окрасою Літургійного престолу, і п’ять тисяч свічок та лампадок для вшанування Великого Мужа Церкви – Апостола Павла.
Як бачимо, жертвенною і багатою на таланти виявилася наша парафіяльна спільнота. Наприклад, одним із авторів скульптур (Св. Апостолові Петру) є наш мирянин Павло Бондар, котрий за своє ще молоде життя зробив для нашої церкви не одну фігуру…
Але такі духовні здобутки на нашій парафії стали можливими завдяки ревній і невтомній душпастирській праці настоятеля храму отця Василя Ковпака зі всіма священиками – членами Братства Святого Священномученика Йосафата – з традиційними сестрами-монахинями ЧСВВ провінції Божого Милосердя, а також із членами Апостольства Молитви і Параманного Братства.
І ось завітав до нас той день – 12 липня 2009 р. Б. Ще здалеку видно, як у саду, перед каплицею, у скульптурному зображенні на човні, у своїй святості височіють ці Велетні Духа, Світочі Святої Церкви – Святі Верховні Апостоли Петро і Павло. Вони у своєму архітектурному втіленні немов би поспішають до всіх вірних Христової Церкви, щоб розпалити в їхніх серцях згасаючий вогонь Живої Віри…
Люди, немов потічки, стікалися до нашого храму. Понад 5 тисяч людей прибули на Урочисту Святу Літургію. Приїхали Братства з різних парафій: зі Шкла, Прилбич, Мужилович, Новояворівська, Янова, Рясне-2, а також і вірні: з Яворівщини, з Тернопільської та Івано-Франківської областей. Вірний люд щиро молився, приступав до Св. Сповіді і Св. Причастя, відкриваючи серця для Євхаристійного Ісуса. І хоча дощ то ряснів, то моросив, але всі перебували у духовному піднесенні. Свята Відпустова Літургія промайнула, як одна мить. Після Св. Літургії відбувся обхід навколо церкви і благословення Святими Тайнами. Лунали величальні і всехвальні пісні на честь і прославу Свв. Апп. Петру і Павлу. Потім Братства і прибулі миряни були запрошені на гостину. Люди ділилися враженнями від побаченого, почутого і возносили хвалу Господу Богу.
Але святкування Ювілейного року на той час ще не закінчилося, а продовжилося ввечері о 22 годині, на якому знову зібралося багато-багато парафіян. Із п’яти тисяч запалених лампадок молодь церкви виклала хрест і меч, було освітлено все подвір’я святині. Народ співав пісні, особливо нові. Від 22 до 23 години церковні дзвони вигравали кращі духовні мелодії світу, сповіщаючи про закінчення Ювілейного Року Святого Павла.
О 23 годині священики, семінаристи, сестри-монахині разом із тисячами вірних спільною молитвою на Св. Вервиці склали подяку Господу Богові і Пречистій Діві Марії за прожитий Святий Ювілейний Рік. А о 24 годині святковим феєрверком завершилося вшанування Апостола народів – Св. Павла з нагоди 2000-ої річниці від дня його народження.
Великий і Вічний Боже!
Найдобріший і наймилосердніший! У цей святковий Ювілейний час усі вірні Святої Традиції у подячній молитві припадають до Твоїх стіп, Господи, і складають цей дар свого серця за Святу Церкву, за Святішого Отця, наших священиків, семінаристів, сестер-монахинь, за всю парафіяльну спільноту, особливо за дітей і молодь. Просимо Тебе, Ласкавий Боже, прийми цей дар нашого серця і уділи та помнож ласки в душах священиків, обдаруй їх силою Свого Благословення, наділи їх високою святістю, щоб ми вистояли у Св. Вірі і ніколи не втратили цього найціннішого Скарбу.
Святі Верховні Апостоли Петре і Павле! Невтомні проповідники Божої науки! Ви є світлом для цілого світу, від якого засіяла спасаюча віра! За нашими молитвами заступайтеся перед Божим Маєстатом за нас, грішних, щоб ми жили у Божій любові, вірі і надії та щасливо закінчили свою земну мандрівку і осягнули небо.
На небезпеки і мечі
Життя своє ви наражали.
Несли в житті хрести тяжкі,
Та від Христа не відступали…
(Гімн слави)
