Ювілейні урочистості на парафії Свв. Верх. Апп. Петра і Павла

Орнамент із квітів у формі числа "20" на честь 20-літнього ювілею парафії

Радісні ювілеї завітали до вірних Святої Унійної Традиції наприкінці 2009 р. Б.: 20-ліття повернення парафії Свв. Верх. Апп. Петра і Павла в лоно УГКЦ і 20-ліття ієрейських свячень отця-настоятеля Василя Ковпака. Ці дві дати нерозривно пов’язані з основною – 20-літтям виходу УГКЦ з підпілля.

Святкування цих подій було призначено на 13 грудня. До них вірні готувалися заздалегідь дев’ятницею до Божого Провидіння, яку запровадили на парафії, спеціально приурочивши до цих дат. Ця дев’ятниця стала тепер традиційною і буде відправлятися безперервно по п’ятницях увечері. Люди, а особливо молодь, після роботи численно збиралися у святині, щоб подякувати Господові за дар віри, за свободу для Церкви і народу, подякувати за хрести і терпіння, якими Він нагороджує своїх улюблених дітей. Перепрошували за гріхи особисті, гріхи своїх родин, усього народу і його провідників, просили за святі покликання до стану священичого і монашого, за благословення для парафії і держави. Лунали благальні молитви до Божого Провидіння і пісні прослави. Щодня до Святого Причастя приступало понад 200 вірних, переважно молодого віку. Саме молодь взяла найактивнішу участь у підготовці до свята. З любов’ю і неабияким мистецьким хистом були виготовлені три вражаючі фотостенди, що висвітлювали в документах ці важливі історичні події.

13 грудня, неділя. Переповнена святиня вся потопає у живих квітах. На тетраподі вони утворюють велику червону цифру “20”. Завмерли білосніжні фани у руках дівчат. Вірні затамували подих в очікуванні початку Служби Божої. І ось зненацька вперше гримнув духовий оркестр, щойно організований на парафії. Звучить католицький гімн “О спомагай нас, Діво Маріє!” Сльози виступили на очах навіть статечних чоловіків…

Урочисту подячну відпустову Святу Літургію відправив Генеральний настоятель Священичого Братства Святого Священномученика Йосафата, отець-парох Василь Ковпак у співслужінні з членами Братства – священиками Андрієм Британом, Андрієм Ковалем, Мироном Гнипом. А після того схвильовані вірні стали вітати отця Василя. Їхні почуття як свідчення визнання його самовідданої душпастирської праці зафіксовані в цьому числі нашого журналу.

Свято продовжилося увечері в актовій залі Львівської загальноосвітньої школи № 94 урочистою академією “Наша парафія” під гаслом “Хочемо Бога – Він наш Батько, хочемо Бога – Він наш Цар!” Зала була переповнена, люди стояли у проходах і в коридорі. Парафіяльний хор розпочав академію молитвою “Отче наш”. Отець Василь Ковпак розповів про історію парафії і свої перші кроки на ній. Потім з доповідями виступили: Ірина Сенюк (“Католицька родина в підпіллі”), Надія Філь (“Співпраця навчальних закладів і парафії”), Дана Кульчицька (“Світло віри в моєму серці”), Любов Горбенко (“Видавнича діяльність СБССЙ у контексті захисту Святої Унійної Традиції”).

Натхненно співав дитячий хор парафії, юні бандуристки Христина та Олена Ухач. Весь сценарій свята був пронизаний глибоким християнським патріотизмом. Особливо зворушила майстерно поставлена молоддю вистава про героїчні жертовні епізоди з життя Блаженного священномученика УГКЦ, колишнього пароха нашої парафії отця Олексія Зарицького.

Багатьма чудовими піснями прикрасили духовне життя парафії Традиційні сестри-монахині ЧСВВ Провінції Божого Милосердя. Ось і на цьому вечорі вони з любовю у серці виконали авторські пісні про Пречисту Діву Марію і Блаженного Олексія Зарицького.

Зі спогадами і привітаннями виступили також отець Євстахій Галаник, п. Ганна Гуль, п. Андрій Зазуляк, п. Андрій Хомицький.

Отець Василь Ковпак з глибини серця подякував священикам СБССЙ, молоді, хористам і їх керівникам, сестрам-монахиням, усім організаторам і учасникам свята. А насамперед – Божому Провидінню: за отримані ласки для всієї Церкви, парафії і для себе особисто. На закінчення весь зал стоячи заспівав гімн “Боже великий, єдиний” та гімн “О спомагай нас, Діво Маріє!”

Редакційна колегія журналу “Дзвін з Фатіми”