Привітання від парафіян:
Всечесний отче Василію! Вже два десятки років минуло відтоді, як Ви стали Христовим священиком, прийнявши до свого серця слова Спасителя: “Ідіть, проповідуйте, кажучи, що Царство Небесне – близько…”
Святий Йоан Марія Віаней говорить, що “один добрий пастир, пастир від Христового Серця, є найбільшим скарбом, який Господь може дати для парафії, і один із найцінніших дарів Божественного Милосердя”. Розважаючи над цими словами, рясненська парафія дякує Господу Богу та Пречистій Діві Марії за Вас, а також за всі ласки, які ми отримали за Вашими молитвами та завдяки Вашій невтомній праці.
Що можемо побажати тому, кому Син Божий обіцяв те, чого око не бачило і вухо не чуло; що може людина написати тому, ім’я якого Спаситель обіцяв записати у Царстві Небесному; що може подарувати людина тому, хто обдарований найвищою владою на землі самим Ісусом Христом?! Ми можемо хіба що одне – лучитися своїми серцями з Вами в неустанній молитві о благословення на початку нової десятки Вашого служіння в Христовому винограднику.
Ісусе, вічний Божий Архиєрею, просимо у Твого Милосердя безлічі ласк для нашого отця-пароха, щоб через вірне наслідування Твоїх Божих чеснот, в Твоє ім’я та силою Твого Духа він ще довго й успішно творив справу спасіння світу, яку Ти сам довершив.
Маріє, Мати священиків, опікуйся нашим отцем так, як Ти опікувалася Своїм улюбленим Сином.
Привітання від членів Апостольства молитви і Параманного Братства
Слава Ісус Христу!
Боже, ми дякуємо Тобі за парафію Святих Верховних Апостолів Петра і Павла, яка 20 років тому після довгої розлуки повернулася в лоно УКГЦ і яку Ти, Господи, захоронив від схизми і модерної науки. Провідником цієї церкви, всечесний отче Василіє, за Божим Провидінням поставили Вас, тоді ще такого молодого. Тут Ви гартувалися у святій вірі, як золото у вогні, під опікою Пречистої Марії й за молитвами своїх вірних.
О Пресвята Божа Мати! Хай буде благословенний той день і час, коли Ти послала до нас священика, який веде нас правдивими дорогами до нашого вічного Бога-Творця.
Минуло 20 літ. Це небагато і немало. Але скільки досягли Ви, отче, скільки праці вклали! Скільки молоденьких воїнів Христа вивчили й послали навчати свій народ!
Ми молимося і будемо молитися за Вас, як добрі діти моляться за свого батька, а Дитятко-Марія і Дитятко-Ісус нехай боронять Вас від злого.
Думаючи про Вас, із трепетом у серці промовляємо: “Це священик по чину Мелхіседека!”
Хай щедро колоситься Ваша священича нива, хай рясніють покликання до священства й монашества, а Ви, всечесний отче, міцно тримайте кермо Христового корабля, щоб не збився з курсу. Ми ж, Ваші духовні діти, піднесемо очі до неба і скажемо: “Хай діється, Господи, воля Твоя!”
Боже наш, ми ще раз дякуємо Тобі за волю Церкви і свободу Вітчизни і водночас просимо Тебе: “Дай розум, великий розум усьому священству і нашому народу!” Молімося за священиків, щоб не блукали у пітьмі, щоб радо йшли за Христом дорогою Правди. Молімося, щоб затріумфувала Свята Традиція, щоб був один Цар і одне Христове стадо.
Всечесний отче Василіє! Вітаємо Вас із 20-літтям Ваших ієрейських свячень, із виходом із підпілля УГКЦ і з поверненням у Її лоно парафії Свв. Верх. Апп. Петра і Павла, настоятелем якої Ви є. Нехай Господь Бог і Пречиста Діва Марія ні на хвильку не покидають Вас із-під своєї опіки на тернистій дорозі священичого життя. Нехай надалі ваше гаряче апостольське серце, наповнене святою любовю до Господа Бога, Пречистої Діви Марії і душ усіх нас, веде Вас дорогою до неба. Щоб Ви повсякчас у любові і вірності до Святої Христової Церкви просвічували нам шлях своїми науками і прикладом свого життя, а ми, як послушні діти, ішли за Вашим проводом. Хай Вселюблячий Ісус благословить усі Ваші труди, жертви і науки, які Ви виголошуєте при вівтарі і при сповіді, і захоронить Вас від усіх небезпек, а разом з Вами і нашу стражденну, непомильну Апостольську Церкву.
* * *
Всечесні отці-іменинники Андрії!
Від щирого серця вітаємо Вас із днем Ангела і бажаємо міцного здоровя, обильних ласк від Господа Бога через Пречисту Діву Марію! Хай Ваш патрон у небі святий апостол Андрій Первозванний безустанно заносить за Вас молитви до Господа Бога. Хай ангели небесні торують Вам щодня дорогу, а Милосердя Боже і його опіка нехай завжди будуть над Вами. Трудіться на священичій ниві так, щоб Ви ніколи не бачили смутку в очах Вашого учителя, рівняйтеся в усьому на нього, майте серця чисті і покірні, щоб нічого не увійшло у них злого.
Хочемо нині звернутися до Вас так, як звертається мати до своїх дорогих синів: “Ви – любі наші дітоньки, Ви – чисті квіти серед степу, Ви – папороті цвіт серед тернини, Ви – наші найкращі вчителі, вчителі правдивої Христової науки! І ми низько кланяємося Вам до ніг, цілуємо Ваші руки священичі, невтомні. Нехай ніякі буревії не захитають Вас на дорозі Правди. І хай в кінці Вашого священичого життя Всемогутній і Вічний Господь запише Вас у Книгу святих своїх апостолів.
Привітання від СБССЙ
Одного разу Ісус сказав до своїх апостолів: “Не бійся, мале стадо”, “Я з вами по всі дні аж до кінця світу”. Про ту Божу присутність не потрібно нас переконувати, про це свідчить Святе Письмо, історія Церкви, життя святих, Святе Передання (або, як ми називаємо, Традиція).
25 листопада ми святкували день патрона нашого Братства – великого мужа нашого народу, Святого Священомученика Йосафата. Тут можна зауважити, що Бог посилає доброго пастиря там, де Його овечки вже повисли над прірвою. Святий показав, що єдиним порятунком для тих заблуканих овечок є молитва, піст, умертвлення, а якщо Бог захоче – то і мученицька смерть. Завдяки крові святого Йосафата, святих мучеників нашого народу, багатьох ісповідників віри ми маємо нашу святу Греко – Католицьку Церкву.
20 років тому, 17 вересня 1989 р. Б. наша мученця, Унійна Церква вийшла з підпілля, а невдовзі в святому храмі на Яворівщині з рук блаженної пам’ті владики Софрона Дмитерка Ви, отче, отримали цей Божественний дар – дар священства і великий обов’язок виривати людські душі з рук диявола і вести їх до Бога. День Ваших, отче, ієрейських свячень, які відбулися 20 років тому, перемінив не тільки Ваше життя і Вашу душу, але життя і душі багатьох людей. Скільки врятованих сімей, скільки дітей і молоді було вирвано із пащі цього світу – один Бог знає. Ваші духовні науки зупинили батьків перед непоправною помилкою, а їхнім дітям врятували життя, Є нам чого у Вас повчитися.
Мрії,.. Хто ж їх не має? Були і є вони і у Вас, отче, одна частина з яких уже в цьому житті збулася: розбудована Церква, впорядкований сад, зведена каплиця, семінарія, спільнота сестер, Хресна дорога в церкві. Рокитне, – як українська Фатіма, Хресна дорога в лісі, фігура-прочанка Матері Божої Фатімської, Празьке Єзулятко, Дитятко-Марія, духовна література, – і ще, напевне, не одне бажання і прагнення знаходиться у Вашому серці. Але ми знаємо, що напевне найголовніше Ваше бажання, мрія – щоб кожен з нас полюбив Господа Бога всім своїм серцем і душею, полюбив свого ближнього, і свою безцінну душу, щоб кожен із нас на щодень ставав щораз кращим, побожнішим, святішим. І дай Вам Боже, отче, щоб ця Ваша мрія збулася до останнього Вашого парафіянина і щоб ми всі колись зустрілися у небесних хоромах.
Хотілося ще подякувати Матері Божій Фатімській за нашу семінарію, яка посвячена її Непорочному Серцю, за нашу парафію Святих Верховних Апостолів Петра і Павла, яка, ми віримо, за Її посередництвом 20 років тому повернулася в лоно Греко – Католицької Церкви. Нехай Мати Божа Вас, отче, і всіх тут присутніх тримає під Своєю Материнською опікою!
Слава Ісусу Христу!
Привітання семінаристів
(Пісня на мелодію “За католицьку ми віру”)
Жниво Церкви є велике,
А робітників нема.
Слава Богу – є у Львові
Семінарія нова.
Хоч нова вона з будови,
Та старий у неї дух.
Із Росії й України
Братчики до неї йдуть.
Про порядок й дисципліну
Знає кожний там юнак.
Настоятелем бо в неї
Є отець Василь Ковпак.
За братів й отців все дбає,
Своє серце віддає
І для кожного питомця
Він – мов батько рідний є.
Як згадати про минуле:
Дні терпінь і боротьби,
Ви ніколи не ламались,
Лиш заносили мольби.
Тож сьогодні, у це свято,
Просим Бога для отця:
В священичій Вашій службі
Витримати до кінця.
Двадцять років Служби Богу
Через терня і хрести!
Ми вітаємо Вас щиро,
Щоб сто літ Ви ще жили!
* * *
Добрий і дорогий моєму серцю настоятелю церкви Свв. Верх. Апп. Петра і Павла отче Василіє!
У цей Святий недільний день засилаю і кладу до Вашого серця найсердечніші поздоровлення і побажання з нагоди першого двадцятирічного ювілею Ваших ієрейських свячень напередодні 20-річчя душпастирської праці у нашій церкві.
Ювілей – це не тільки свято, за ним – здобутки прожитих літ.
Кожен рік Вашого священства живився терпіннями, неймовірними випробуваннями і непохитною витривалістю у Св. Вірі. Але кожен рік був увінчаний безцінним скарбом – Вашими рясними і незліченними духовними плодами, які служать для примноження Божої Слави.
Тож від усієї душі бажаю Вам, щоб такі ювілеї до Вас приходили ще не раз, і всі вони були увінчані вінцем святості.
Разом з тим, з великою приємністю і радістю хочу подарувати Вам 25 альбомів зі світлинами церковного життя нашої парафії, які я знимкувала, як аматор, упродовж 10 років за покликом свого серця і своєї душі.
Нехай ці світлини поповнять духовну спадщину нашої церкви і стануть живим свідченням Св. Традиції.
Дарую Вам Святу Традицію у світлинах разом із такими словами:
Ви – той отець, що щедро плодоносить
І серце випромінює своє.
Ви – той отець, який у нікого щастя не просить,
А сам без просьби іншому дає.
Дякую Господу Богу, отче, за те, що Ви є з нами.
Низький уклін Вам!
Вітання від молоді парафії
Всечесний отче Василію! Щиро вітаємо Вас із ювілеєм Вашої душпастирської діяльності на нашій рясненській парафії. 20 років тому, коли наша Греко-Католицька Церква вийшла з підпілля і рухнув тоталітарний атеїстичний режим, Ви прийшли і принесли правдиве Боже Слово у стіни цього храму, ставши першим греко-католицьким парохом після тривалого оправославлення терен Рясного.
За ці 20 років Ви багато чого пережила із парафіянами храму. Ви стали свідком відродження нашої Церкви, здобуття незалежності України, пережили з нами складні часи 90-х, увійшли з нами у ХХІ століття.
Але насамперед хочемо відзначати Ваші успіхи на душпастирській ниві. Завдяки Вам у нашій церкві є братство, що зберігає Святу Традицію. Ви стали ініціатором заснування духовної семінарії Непорочного Серця Метрі Божої Фатімської, яка готує і гартує традиційних священників. Ви відновили різні набоженства до Ісуса Христа, Матері Божої та Святих. Завдяки Вам наша церква Свв. Верх. Апп. Петра і Павла була реконструйована, розписана, упорядкована, а також була побудована літня капличка з бронзовими фігурами Святих заступників нашого храму.
Ми, молодь парафії, дуже вдячні Вам за те, що виховали нас у дусі християнської віри та вірними синами і доньками неньки-України. Дякуємо Вам за науки, катехизу, реколекції, якими формуєте наші душі.
Бажаємо Вам, отче, Божої ласки, яка освітлюватиме Ваш земний шлях, міцного здоров’я, щоб бути лікарем людських душ, побільше позитивних моментів у житті, але найголовніше – ласки Божого Провидіння.
Дякуємо Богові за те, що Ви у нас є!
Слава Ісусу Христу!
Привітання о. Василеві від малих парафіян
Ми, отче, Ваші теж парафіяни,
Хоч ми маленькі – з Винник ми прийшли.
Святе Причастя Ви нам дарували,
А ми даруєм Вам віршовані рядки.
На серці радість, в очах сльози:
Свята Традиція – жива!
Бо всі погрози і загрози
Долає праця клопітка.
За 20 тих невтомних років
Тут не один змагався буревій.
Хоч злоба людська є велика,
Та сила Божа – не у ній!
Христос сказав: “Не бійсь, маленьке стадо!
Перед великим ставлю тебе Я.
Трудитись будеш ти на славу –
Тебе благословити буду Я”.
Нехай Господь Ваш труд благословляє,
Над Вами Провидіння Боже все чуває,
Фатімська Матір Божа хай в опіці має,
А Ангел Божий хай охороняє.
Говорить найменший парафіянин:
Щоб Ви жили-процвітали,
Мали в Бога ласки,
Щоб Ви були все веселі –
Як весною пташки!
