То неба вись, то знов хились –
То злети, то падіння…
Над всім – і нині і колись –
Господнє Провидіння.
Летять крізь нас і мимо нас
Події і надії.
Але над кожним повсякчас
Чуває Провидіння.
Над кожним серцем і чолом,
Із покоління в покоління –
Як охорона перед злом –
Витає Провидіння.
Ось проти нас страшні слова
Шикуються до діла.
Їх, може, ворог злютував?
Ні – Боже Провидіння!
Щоби стояли в правді всі
Спокійно і надійно.
В біді, в тривозі, в радості –
Чуває провидіння!
Не примха долі то гірка –
Гоніння і терпіння:
Це Божа праведна рука!
Веде нас Провидіння.
Стоїть заквітчана в снігах
Традиції твердиня.
А вибрало для нас цей шлях
Так само – Провидіння!
І кожен крок, і кожна мить –
Прозріння у прозрінні …
Так простувати нам велить
Теж Боже Провидіння.
…І прийде час, і злине глас,
Господній голос злине
До серця кожного із нас:
“Ходімо вже, дитино!”
Почуй нас, Боже, кожен раз:
Ми всі – Твоє творіння!
Не випускай ніколи нас
Зі Свого Провидіння!
