І
Боже! Ти дозволив нам називати Тебе Отцем і як до Отця прибігати до Тебе у кожній потребі. Вислухай мене, коли взиваю до Твого Провидіння за себе і всіх найдорожчих мені. Ти не забуваєш про найменшого хробачка і рослинку, Ти живиш птаство небесне і лілії польові приодягаєш у найпишніші шати, пам’ятай же і про наші потреби! Не дай нам, Господи, гинути у наших скорботах, як не дав загинути в огненній печі юнакам, що Тебе призивали, як не дав загинути голодному Ізмаїлові в пустелі і Йосифові, проданому братами. Нехай їх приклад навчить мене, що нема на небі і на землі нічого рівного Твоїй всемогутності, що там, де розум людський даремно шукає порятунку, там один порух Твоєї руки змінить найбільшу недолю на правдиве щастя. Бо хто знайде захисток під Твоєю опікою, тому ні один волосок не впаде з голови. Кого Ти захочеш вберегти, того ані зла людина, ані жоден випадок не переможе і не погубить. Ця віра, мій Боже, підтримує мою надію, що Ти зглянешся на потреби моєї душі і мого тіла і даси мені все, що потрібне для мого щастя і спасення моєї душі. Поручаю Тобі себе і мою родину, всіх моїх ближніх і прошу: зніми з нас тягар страждань, які маємо нести за наші гріхи. Зглянься, Господи, на наші мольби і рятуй нас, як рятував Йону і Давида, як визволив Мойсея й інших від певної загибелі. Дай нам, Господи, непохитне уповання, щоб ми ніколи не падали духом, коли нестатки, хвороби або тяжкі клопоти з Твоєї волі навідують нас. Прийди нам з допомогою тоді, коли будемо взивати до Тебе, Господи.
Візьми в опіку мою душу і моє тіло і вдовольни їх потреби, а мені дай на майбутнє таку долю, яку вважаєш потрібною. Благослови мою працю, щоб дала мені добрий плід, а ближнім справжню користь. Благослови мої старання і клопоти про долю тих, кого Ти довірив моїй опіці, і дай сили виконати всі обов’язки, які лежать на мені. Дай у покірному благанні разом з усіма, що кличуть до Тебе про порятунок, зазнати могутності Твого Провидіння, бо тільки у Тобі, Господи, вся наша надія і єдина наша поміч.
ІІ
Боже, у святій Тройці Єдиний! Ти не поспішаєш нас погубити, і відкликаєш Свої вироки, що їх ми заслужили. Захорони нас, Боже, від страху перед Твоїми покараннями і випробуваннями, які нам посилаєш. Це ж бо судить нас Бог, коли такими допустами нас навідує! Це ж бо бич Божий над нами – то чи можемо ми спати і безпечно почуватися? Поспіши, Господи, благаємо Тебе, нам на порятунок! Бо лиш у Тобі Єдиному наша надія на спасіння. На допомогу народові Своєму Ти висушуєш ріки і моря, Ти вітри, вогонь і воду – все тримаєш у Своїх Руках і, як бажаєш, так ними управляєш. А тим, що до Тебе взивають, народові своєму, даєш охорону і поміч. Знаємо, Господи Боже, що для свого спасення самі собі не зарадимо, бо ми – як та трава і квіт польовий: як тільки вітер повіє, всохне і впаде, так що й місця, де росли, не впізнати. Ми, як діти малі, що самі собі не можуть дати ради і тільки до матері очі звертають. Ти є нашою Матір’ю і Батьком, але у Милосерді Своєму Ти вищий від матерів і розумієш наші потреби краще від усіх батьків. Ми віримо у Твою силу і всемогутність Руки Твоєї, бо Твоїй волі нічого не може протистояти, нічого їй не може перешкодити, якщо захочеш визволити нас із прикрих обставин життя, під якими знемагаємо. Не маємо і не хочемо мати надії у жодному сотворінні, на яке б ми поклались і йому повірили, а тільки на щедру батьківську міцну Руку Твою. Що б тільки Ти для нас вчинив – не своїм заслугам і молінням будемо завдячувати, а лиш Тобі, Милосердний Боже, Твоїй безмежній силі і ласці. Визволені Тобою, будемо Тобі служити, Твої святі повеління виконувати і оспівувати славу Твою і переможну правицю Твою: правиця бо Господня перемогла, звільнила нас і піднесла. Не помремо, а свідчити будемо діла Твої: бо хоч Ти нас, як дітей, покарав, та покаравши, до ласки Своєї привернув і добродійствами потішив. Тобі слава і хвала навіки віків через Ісуса Христа, що з ним в єдності Святого Духа вічно царюєш. Амінь.
ІІІ
О добрий Боже! Вірячи, що все суще в світі Ти сотворив Своєю безконечною всемогутністю, мудрістю і добротою, – чи можу я хоч на мить засумніватися, що Ти все утримуєш, всім керуєш, всім вершиш з меншою всемогутністю, добротою і мудрістю?
Бачу сонце, і місяць, і зорі, що проходять свій річний і денний шлях у найбільшому порядку; і хоч тисячі літ минуло, все є таким самим досконалим, як тоді, коли вийшло з рук Твоїх, о Боже, Творче наш!
Бачу птахів небесних, які ані не сіють, ані не збирають, а досита нагодовані через Твоє Прови<s></s>діння; бачу квіти польові, які не прядуть і не шиють, а чудесно прибрані і приоздоблені. То чи ж мала б людина, найдосконаліше Твоє творіння, Боже, менше втішатися Твоєю Батьківською опікою і всемогутністю, Твоєю доброю і мудрістю, що задовольняють її потреби і ведуть до призначеної мети?
Буває, що якесь лихо трапляється людині в цьому житті, і буває, що найдосконаліша людина має найбільші терпіння. Але чи і в цьому не видно Твоєї Батьківської опіки, яка, відриваючи від земних марнот, кличе до свідчень відданості Тобі? Бо ж без Твоєї волі ані одна волосинка не впаде з голови людини! Як допуст Твоєї волі, приймаю те, що зі мною недобре чинять, а я, навчений Твоїми словами, мушу відповісти незлобивими думками і добрими вчинками. Тому хвороби, вбогість і переслідування, які нам посилаєш, – це Твої випробування, щоб ми ставали добрішими і розумнішими. Навіть великі переміни у світі є Твоїми мудрими розпорядженнями, які готують людину до Царства Твого. Тому з радістю, довірою і спокоєм можу віддатися Твоїй Батьківській опіці, бо лиш вона веде мене до справжнього щастя.
Та чи ж маю через все це опустити руки, не працювати і не діяти, ні про що не турбуватися, тільки цілковито покластися на Боже Провидіння, залишаючись у своєму лінивстві і марноті? О ні, мій Боже! Я знаю, що Твоє Провидіння благословить тільки благочестю і працьовитості, що ледар і лінивий не повинен навіть споживати Твоїх дарів, бо він негідний, бо відступає від Твоїх повелінь, що призначили людину до праці, щоб вона у поті чола свого заробляла хліб насущний. Справді, найперше повинна людина шукати Царства Твого, а це значить: старатися бути побожною, доброю, чесною і цнотливою; всі дні життя свого вдосконалювати і навчати свою душу і тіло та в силу можливостей належно виконувати обов’язки свого стану, в якому її Провидіння Боже поставило або поставить. Лише при такому наполегливому старанні можемо безпечно віддати себе Твоєму проводу, а все, що тільки б нас не спіткало – чи втіха, чи смуток – вийде нам на добро, аби тільки наша віра у Твоє Провидіння, найдобріший Отче, ніколи не згасала і щоб завжди ми виявляли її у вчинках побожності і старанному виконанні своїх обов’язків. Прийми нас під свою опіку і скріпляй ласкою, щоб ми завжди були побожними і добрими. А потім хай станеться з нами воля Твоя найсвятіша, а нашого Господа. Амінь.
ПОСВЯТА БОЖОМУ ПРОВИДІННЮ
Що мене сьогодні чекає, о мій Всемилостивий Боже, не знаю. Знаю однак, що нічого зі мною не станеться, чого Ти від віків не передбачив, не призначив і не зарядив. І цього мені досить, мій Господи. Величаю Твої відвічні і недосяжні присуди, піддаюся їм охоче зі щирого серця задля Твоєї милості. Бажаю того всього, чого і Ти, Господи, мені бажаєш; приймаю все, чим мене наділиш, і все Тобі жертвую, єднаючи цю недостойну жертву з Жертвою Ісуса Христа, мого Господа і Спасителя. Благаю Тебе, Боже, задля Твого Святого Імені і задля Його нескінченних заслуг про досконалу терпеливість і покірність у всьому, чого бажаєш і що допустиш. Нехай же станеться найвища і найсправедливіша воля мого Бога і сповниться у всьому на славу Отця і Сина і Святого Духа. Амінь.
МОЛИТВА ДО БОЖОГО ПРОВИДІННЯ
(Св. Альфонса)
… самі себе і друг друга і весь живот наш Христу Богу предадім.
(З Єктенії)
Мій Ісусе! За кожним разом, коли кажу: “Слава Богу Христу!” або “Да будет воля Твоя!” – маю намір прийняти всі зарядження Твого Провидіння щодо мене, як часові, так і у вічності. Не хочу іншого стану життя, іншого помешкання, іншого одягу, іншого корму, іншого здоров’я, як тільки того, що Тобі подобається мені дати. Не хочу іншого заняття, іншої долі, іншого майна, як лишень того, що Ти мені призначив. Якщо Ти хочеш, щоб усі мої заходи розбилися, усі мої плани зруйнувалися, всі мої процеси пропали, все, що маю, занапастилося, – то й я того хочу!
Якщо Ти бажаєш, щоб мене ненавиділи, щоб мене зневажали навіть ті, яких я найбільше люблю, то й я того бажаю! Якщо Ти хочеш, щоб мене обдерли з усього, щоб мене прогнали з моєї Батьківщини, щоб мене кинули в тюрму, щоб я жив безнастанно в неспокої і тривогах, то й я того хочу. Якщо Ти хочеш, щоб я завжди був хворий, покритий ранами, паралізований, прикутий до постелі, покинутий всіма, то й я того хочу.
Нехай все буде так, як Тобі подобається. Усе моє життя складаю у Твої руки і приймаю смерть, яку Ти мені призначив; так само здаюся на Тебе у тому, що стосується смерті моїх кревних та моїх приятелів зі всім, що Ти хочеш.
Також хочу того всього, що Ти постановив щодо мого духовного добра. Я бажаю любити Тебе з усіх своїх сил у цьому житті і в небі так, як люблять Тебе Серафими; вдовольняюся тим, що Ти ласкаво зволиш мені вділити. Якщо Ти не хочеш мені дати більше, лише зеренце любові, ласки й слави, то й я більше не хочу, бо така Твоя воля! Я ціную Твою волю понад усі скарби. Прошу Тебе, мій Боже: розпоряджайся мною і всім, що до мене належить, так, як Тобі подобається; не зважай зовсім на мою волю, бо я хочу лиш того, чого Ти хочеш. Як би Ти зі мною не обходився – ласкаво чи суворо, приємно чи прикро – я все радо приймаю, бо знаю, що все те завжди походить від Твоїх рук.
Мій Ісусе! Передусім із підданням Твоїй волі приймаю смерть, що мене чекає, і всі болі з нею у місці і часі, як Ти хочеш. Я їх лучу із Твоєю святою смертю, мій Спасителю, і жертвую їх Тобі на доказ моєї любові до Тебе. Хочу вмерти тому, щоб Тобі подобатися та сповняти Твою Пресвяту Божу волю!
Най діється і прославляється во віки найсправедливіша, найвища і наймилостивіша воля Божа в усьому.
(100 днів відпусту)
Пісні до Божого Провидіння
Провадиш, Боже, стежкою вузькою
І на кожнім кроці піклуєшся мною.
Приспів:
О незбагненне Боже Провидіння,
Скарбе всіх ласк і всякого добра!
В Тобі надія вічного спасіння,
Альфа і Омега нашого життя.
На своїх дорогах Ти оберігаєш
І нам для спасення ласки посилаєш.
Милосердя Боже і Твоя опіка –
Надприродні скарби, що цінні до віка.
Чи вмію гідно дякувати Богу
За Його опіку й доброту премногу?
Хай мій голос, Боже, до Тебе лине,
А серце для Тебе б’ється щохвилини.
Дай нам Свою ласку свято в світі жити,
Твоїми стежками праведно ходити.
Куди б душа не линула в житті,
Вона завжди в опіці Бога,
Бо Він – Творець і Провідник її,
Для кожного підпора й допомога.
Приспів:
Провидіння Боже – промінь ласки для душі,
Провидіння Боже – дар світла у житті,
Провидіння Боже – безмежна Доброта
Й моя надія вічного життя.
Чого б душа не прагнула в житті,
Та серце завжди у тривозі.
Стежки долає у житті стрімкі,
Щоб в мирі і спокої жити в Бозі.
Про що б душа не мріяла в житті,
Найбільше щастя – це любити Бога
І з Його рук приймати, що дає, –
За це чекає вічна нагорода.
На волю Божу здаймося у всім
І не лякаймось труднощів й терпіння,
Бо певності нема у світі цім,
Тож все віддаймо в руки Провидіння.
