Савло в Аравії*
В Діяннях Апостолів Святий Лука пише, що після навернення Савло: “Зараз же почав по синагогах проповідувати Ісуса, що Він Син Божий. Усі, що чули, дивувались і казали: Чи це не той, що в Єрусалимі лютував проти тих, які це ім’я призивають, та й що сюди прибув на те, щоб зв’язаними їх вести до архієреїв?” (Ді. 9, 20-21). Відтак юдеї збунтувалися проти Савла і хотіли його вбити. Така є хронологічна розповідь Святого Луки. Сам Савло в Листі до Галатів так описує своє навернення і побут в Дамаску: “Та коли Той, хто вибрав мене від утроби матері моєї і покликав своєю благодаттю, зволив об’явити в мені Сина Свого, щоб я проповідував Його між поганами, то я негайно, ні з ким не радившись, ані не подавшися в Єрусалим до тих, що були Апостолами передо мною, пішов в Аравію, а потім знову повернувся в Дамаск. По трьох роках потому пішов я у Єрусалим…” (Гал. 15-18).
Святий Лука не описує про подорож Савла з Дамаска до Аравії, опісля знову повернення до Дамаска, а відтак до Єрусалима. Це є характерним для Святого Луки: коли він був супутником Савла, тоді старався конкретно, навіть точно описувати окремі епізоди з його подорожей і діяльності. Коли ж не був поруч з Апостолом, тоді він деколи обмежується тільки загальними фразами. Такий стиль писань Святого Луки.
Дослідники діяльності Святого Апостола Павла щодо цього періоду мають дві версії. Одна з них, про яку ми вже згадували, коли Савло відвідав християнську спільноту разом з Ананієм і познайомився ближче з братами, а відтак у найближчу суботу відвідав синагогу, де проповідував Слово Боже. Проповідь Савла не була прийнята його співбратами, бо вони очікували від нього утвердження в юдаїзмі і в ненависті до християн. Але проповідь була протилежною. Це була своєрідна поразка Савла, і тому він вирішив шукати усамітнення, щоб краще загартуватися і глибше, духовніше пізнати віру Христову. Він іде в Ара-вію, щоб там ще раз переосмислити все пережите, переглянути кожен рік своєї діяльності і подякувати Господу за дар навернення, а опісля, утвердившись, з новою духовною силою повернутися до Дамаска, щоб голосити Слово Боже.
Друга версія, яку припускають дослідники життя Апостола, є та, що не міг Савло відразу за такий короткий час навернення вийти з проповіддю в Дамаску. Йому потрібно було більше часу, щоб ще раз і ще раз переосмислити і до кінця усвідомити цю найважливішу подію в його житті. Тому він після свого навернення іде в Аравійську пустелю, щоб там ще раз, наново, але вже в спокійній обстановці глибше збагнути, що відбулося з ним. Така версія також імовірна. Багато людей, яким були повірені людські долі, – такі як наприклад патріарх Мойсей, пророк Ілля, а також сам Спаситель Ісус Христос – починали все з молитви і посту, тому на деякий час вибиали самотнє і пустинне місце, щоб загартувати себе духовно до великої місії. Мабуть, Савло також відчув, що є ще занадто духовно слабим, що мусить ще багато дечого пізнати, і тому відразу віддалився в пустелю до Аравії.
Отже, історики подають нам дві версії про діяльність Савла. Яка з них точніша – важко сказати, бо кожен старається довести свій підхід і лінію у вивченні діяльності Апостола народів. Кожен хоче переконати читача, що так, а не по-іншому вчинив Апостол Павло. Ця справа залишається відкритою, і єдину правду знає сам Апостол Павло і Господь Бог. Одна і друга версія є прийнятні, і кожна з них не міняє самої суті навернення Савла, його духовної боротьби і бажання проповідувати Слово Боже – і це найважливіше.
Сам Апостол у Посланні до Галатів подає досить скупі відомості про своє перебування в Аравії, тільки згадуючи, що він там був. Період перебування Савла в Дамаску і в Аравії вкладається у три роки. Також різний підхід і тлумачення часу перебування в цьому періоді. Що означає вислів “По трьох роках по тому пішов я у Єрусалим…” (Гал. 2,18)? Знову серед авторів немає однієї думки щодо властивої інтерпретації інформації, яку подає Апостол у Листі до Галатів. Що означає “три роки”? Відколи їх рахувати? Від того часу, коли Савло прибув до Дамаска, щоб переслідувати християн, і благодать Божа його осіяла і він навернувся до віри Христової? Чи від того часу, коли він був у пустелі Аравійській і прийшов до Дамаска на проповідь? Питання відкрите – від якого моменту треба рахувати три роки?.. Це були повні три роки чи один повний рік і декілька місяців з одного і другого року?.. Багато істориків схиляються до думки, що період прибуття Савла до Дамаска, його навернення, перебування в Аравії, а відтак знову повернення до Дамаска триває в роках з 34-37 рр., і ми також дотримуємося цієї гіпотези.
Савло вибирає для усамітнення Аравію. Подаємо короткий опис Аравії, щоб краще зрозуміти, чому Савло вибирає її: випадково чи все-таки ця країна пов’язана зі Старим Завітом, і Провидіння Боже вибрало її також для особливої місії певного часу. Аравійський півострів – найбільший півострів Азії між Червоним і Аравійськими морями та Перською затокою, має територію близько трьох мільйонів квадратних метрів. Здебільшого це пустеля з рідко розкиданими оазами. Розлогі пустелі: Великий Нефуд, Малий Нефу і найбільша піщана пустеля на Землі – Руб-Ель-Халі; постійні ріки відсутні, численні сухі долини (ваді). Найпершу згадку про Аравію зустрічаємо в Слові Божому: “Авраам дав усе Ісаакові. Синам же наложниць, які були в Авраама, дав Авраам дарунки й відіслав їх від Ісаака, сина свого, поки ще жив на сході, в східній країні” (Бут. 25, 5-6). Тут, в Аравійській пустелі, медіянському краю, проживав Мойсей, де випасав стада овець свого тестя Їтра. Довгими днями ходив він по цих гірських околицях і пустелях, роздумуючи над недолею свого рідного ізраїльського народу, який мучився і важко страждав у єгипетській неволі. То йому на вісімдесятому році життя на горі Хорив з’являється Господь у вигляді палаючого куща, і він прямо від Всемогутнього отримав покликання, щоб іти і визволити вибраний народ з неволі. Це тут, на Аравійському півострові, після переходу через Червоне море він мав вести ізраїльський народ впродовж сорока років. На горі Синай отримує патріарх Мойсей від Господа Декалог – Заповіді Божі. У книзі “Вихід” читаємо, що Господь Бог дає розпорядження Мойсеєві, як він має придбати різні речі для кадильного жертовника, намету зборів і кивота Свідоцтв: “Візьми собі пахощів вартісної, чистісінької мірри, п’ятсот шеклів; та пахучого кинамону половину, тобто двісті п’ятдесят; пахучої тростини двісті п’ятдесят; кассії п’ятсот по шеклю святині, та оливкової олії один гін. І зробиш з того миро на святе помазання; пахуче мастило, як виробляє виробник мастил. Це буде миро до святого помазання” (Вих. 30, 23-25). Миро, бальзам та інші пахучі олійки виробляли в Аравії. Ще сьогодні каравани купців із нащадків куширів, ізмаїльтян і медіянів нерідко тягнуться цією самою пустелею практично з тим же самим товаром, як за часів Мойсея.
Аравія – арабське царство, яким правив тоді цар Арета IV. Він видав заміж свою дочку за Ірода Антипу. І коли цар Ірод почав прилюдно жити з жінкою рідного брата Пилипа Іродіядою, між ними розпочалася довга “партизанська війна”. Ізраїльський історик Йосиф Флавій пояснює поразку Ірода тим, що Господь Бог покарав його за те, що за його причиною була стята голова Святого Йоана Хрестителя. Також юдеї були переконані в тому, що через смерть Йоана Хрестителя “війська Ірода стали неугодні Господу Богу”. Цар Арета правив царством з 9 року до Різдва Христового по 40 рік нашої ери. Це область, яка сьогодні належить до території Сирії і Йордану. Немає сумнівів, що в цій частині Аравії було місце, куди подався Савло.
Деякі дослідники вважають, що перебуваючи в Аравійській пустелі, Савло міг співпрацювати з пустинним братством єссеїв. Єссеї – назва юдейської секти, яка існувала за часів Ісуса Христа і нараховувала біля 4000 осіб. Головним завданням послідовників цієї секти було збереження моральних принципів життя, дотримання благочестя. Вони вірили в одного Бога, в безсмертність людської душі, а також переселення душ після смерті. Це були люди глибоко релігійні, які вели строге життя за високоморальними принципами. Молилися при сході і заході сонця; остерігалися клятви; строго дотримувалися святкування суботи… Вони займалися землеробством, а також досліджували різні рослини з метою їх використання як ліків для хворих, лікували і доглядали за хворими. Головним місцем проживання єссеїв, за свідченням Пліннія, був західний берег Мертвого моря. Деякі з них жили в пустелі і вели суворіший спосіб духовного життя. Не виключається і версія, що перебуваючи в Аравійській пустелі, Апостол народів спілкувався, а можливо, навіть і проповідував Слово Боже серед єссеїв.
Савло не ставив перед собою мети проповідувати, голосити Боже Слово в пустелі, його мета була інша – глибше пережити все, що сталося з ним по дорозі в Дамаск. Багато питань постало перед ним, і, без сумніву, що людина не могла сама знайти на них відповідь. Відповідь мав дати людині сам Господь Бог. Дорогою в Дамаск в часі навернення Савло всією волею і почуттями прийняв Христа, а в Аравії він хоче збагнути розумом все, це що сталося з ним і що він пережив.
Савло не був пересічною людиною, яка б відразу прийняла і погодилася з тим, що відбулося з ним. Так, він прийняв Христа, але йому, як ученому фарисею, який мав “гострий” розум, загартований у шкільних диспутах, ще треба було оговтатися, все обміркувати, проаналізувати на засадах Слова Божого, що відбулося з ним і як він далі має діяти і що чинити. Потрібен був час на дослідження, молитву і пізнання самого себе.
Духовно загартований, Савло в Аравійській пустелі повертається до своєї місії, його енергія не терпить бездіяльності. Дорогою, мабуть, заходить в арабську столицю Набатеї – в Петру, де відвідує місцеву єврейську синагогу, в якій проповідує про Христа-Спасителя. Він не міг затриматися тут на довший час, тому що цар Арета неприхильно, а навіть з ненавистю ставився до юдеїв, а сама юдейська спільнота була ще далекою від того, щоб прийняти Христа. Почалися дебати, столицею стали поширюватися чутки. Савло покидає Аравію і повертається до Дамаска.
(Далі буде)
*Продовження. Початок див.: № 4 (39), 2008
