Освячуюча ласка – це надприродний дар, даний нам даром для нашого освячення і спасіння. Звідки походить освячуюча ласка? Від Бога, від якого “всяке добре даяння і всякий досконалий дар сходить” (Як. 1, 17): Бог-Отець її дає, Син Божий, Ісус Христос, викупляє її Своєю Кровю, а Святий Дух невидимо її уділяє, тоді як видимою скарбницею є Свята Церква. Ця ласка з Божої природи Ісуса Христа спливає на Його людську природу, проходить через Його Серце і струменями б’є з п’яти Ісусових Ран, мовби п’ятьма фонтанами, і збирається біля підніжжя Хреста у велику криницю, з якої сімома струмками розливає в Церкві воду життя, тобто Сім Святих Тайн, очищаючи грішників і освячуючи праведних.
Святі Тайни, які установив Ісус Христос і які черпають свою силу із заслуг Його смерті, дають душі освячуючу ласку, якщо душа до цього відповідно приготована.
Сім Святих Тайн є мовби, як ті сім світичів пророка Захарії, що були в золотому ліхтарі (Зах. 4,2), до яких з наповненого посуду безнастанно спливає олія, так і до Святих Тайн від Ісуса Христа, “Помазаника Божого”, безнастанно спливає олія ласки.
Святі Тайни – це мовби сім судин і артерій, якими Ісусова ласка, яка б’є джерелом з Його Серця, циркулює по Його Містичному Тілу. Святі Тайни – це чинники великих Божих Таємниць і ланцюги, які в’яжуть сотворіння з їх Творцем, вузи, які єднають відкуплених з їх Відкупителем, посудини Його Найсвятішої Крові, знаряддя Його Милосердя, зброя Його могутності, винаходи Його любові, продовження Його життя і смерті.
Через Святі Тайни Святий Дух освячує нас і єднає з Богом, і то в такий винятковий спосіб, що тільки досконала любов або досконалий жаль, з’єднаний з бажанням прийняття Святих Тайн, може їх заступити.
В Тайні Святого Хрещення душа перший раз отримує освячуючу ласку, в Тайні Святої Сповіді повертає ласку, втрачену через тяжкий чи смертельний гріх, в інших Святих Тайнах – освячуюча ласка помножується. Крім освячуючої ласки, кожна Свята Тайна дає окрему, спеціальну ласку, так звану сакраментальну. Отже, всі Святі Тайни спрямовані до впровадження або утвердження в нас Божого життя, якщо душа належно приготована. Це приготування полягає в тому, щоб той, хто приступає, наприклад до Тайни Святої Сповіді, за допомогою Божої ласки вірив у все, що Бог об’явив, боявся Його страшного, але справедливого суду, вірив у Його безмежне Милосердя, полюбив Його як Дателя всіх ласк, щиро жалів за гріхи і постановив уникати нагоди до гріха. А щодо інших Святих Тайн, то необхідний є стан ласки або потреба, щоб душа не була в стані смертельного гріха. Тому Святі Тайни поділяються на “тайни живих” і “тайни мертвих”.
Людина, яка втратила ласку Божу, є духовно мертва. До “тайни мертвих” відносимо Тайну Хрещення і Тайну Покаяння. Всі інші Святі Тайни є “тайнами живих” і можуть бути гідно прийняті тільки тими, які мають ласку Божу.
