37 католицьких місіонерів різних національностей, задіяних у душпастирстві та проповідуванні Євангелія, віддали життя за Христа, загинувши насильницькою смертю протягом 2009 року. Серед них: 30 священиків, 2 черниці, 2 семінаристи та 3 мирян. Як зазначає інформагентство FIDES, цей список не є повним, а подає лише відомі факти. Крім того, тут не йдеться виключно про місіонерів, але про тих духовних осіб, які загинули насильницькою смертю. Кількість загиблих минулого року вдвічі перевищує такі показники за 2008 рік і є найвищою протягом останніх десяти років.
На першому місці у цій сумній статистиці – Американський континент, де загинули 23 особи, серед яких 18 священиків, 2 семінаристи, 1 монахиня та двоє мирян, які були вбиті в Бразилії, Колумбії, Мексиці, Ель-Сальвадорі, Сполучених Штатах Америки, Гватемалі та Гондурасі. Так, у Мексиці священик та двоє семінаристів були вбиті під час того, як прямували на зустріч, присвячену душпастирству покликань: їхнє авто наздогнало інше, пасажири якого змусили їх вийти, а пізніше розстріляли. На Кубі вбито двох іспанських священиків – одного на околиці столиці, а іншого на парафії, де знайдено зв’язане та обгоріле тіло. Вбита у Сполучених Штатах Америки у своєму монастирі сестра Маргарита Бартц, що належала до Згромадження Сестер Найсвятіших Тайн, була відомою поборницею справедливості та миру. Інші стали жертвами пограбувань, які закінчилися трагічно.
* * *
В Африці закінчили життя внаслідок насильства 9 священиків, 1 монахиня та мирянин. Ці трагічні випадки трапилися у Демократичній Республіці Конго, Південній Африканській Республіці, Кенії та Бурунді.
Згідно з оприлюдненими звітами релігійних і правозахисних організацій, християни залишаються й надалі найбільш переслідуваною спільнотою у світі. Християнські місіонери гинули навіть у Різдвяні дні, а число послідовників Христа, які не мали змоги відзначити свято приходу Спасителя у світ, взагалі не піддається ліку.
Шість католицьких місіонерів були вбиті минулого року в Колумбії, ще шість – в Уганді, п’ятеро в Конго, двоє у Сальвадорі. У Кенії було вбито 34-річного отця Мартіна Ньороге, брат якого, також священик, загинув там само три роки тому. Відразу після Різдвяного Богослужіння у Камеруні застрелили німецького священика Антонія Пробста, а в Бурунді – апостольського нунція, ірландського архієпископа Майкла Кортні. В угандійській архієпархії Гулу мілітарне угруповання викрало 41 семінариста, доля більшості з них невідома.
Гинуть досвідчені місіонери і зовсім молоді працівники харитативної служби. У місті Дурбані було вбито францисканця Мануса Кемпбелла, який працював у Південній Африці 45 років. Інший 73-річний священик Таддео Габріелі загинув у Бразилії від рук наркомана, якому намагався допомогти. Італійський священик Маріо Мантованні працював з хворими на проказу в Уганді майже півстоліття. Коли влітку отця Маріо застрелили, йому виповнилося 84 роки.
* * *
Найбільш жорстоким ставленням до християн вирізняється ціла низка мусульманських країн, а також тоталітарні й авторитарні режими по всьому світі. Наприклад, влада провінції на східному узбережжі Китаю оголосила, що виявила 4800 центрів поширення “феодальних забобонів”. Ці центри – молитовні будинки християн – позначалися червоною фарбою. Для їхнього знищення влада використала динаміт. В ході проголошеної кампанії боротьби із забобонами понад три тисячі молитовень було зруйновано. Поліція зруйнувала католицьку церкву в провінції Хебей, щойно освячену. Офіцери бюро безпеки заарештували 170 християн, які зібралися на богослужіння в сільському домі в провінції Хенан.
Брутально утискаючи християн, китайський уряд протиставляє їм так звані “патріотичні церкви”, лідери яких закликають до “християнства, суголосного політиці Компартії і Китаю”. Але попри все це Католицька Церква в Китаї щороку охрещує мільйони людей.
У Туреччині в Анкарі перед судом постали два місцевих жителі 37 і 46 років – колишні мусульмани, які прийняли християнство. Як передають іноземні ЗМІ, їх обвинувачують у плюндруванні ісламу та в образі турецької нації. Обом загрожує до 9 років ув’язнення, проте підсудні своєї провини не визнають.
* * *
А ось найсвіжіші події початку 2010 року.
Невідомі озброєні люди серед білого дня увірвалися до навчального центру монахів-салезіян у місті Кветта (Пакистан), повідомила 3 березня ц.р. німецька редакція Радіо “Ватикан”. Центр, у якому навчалися діти християн і мусульман, буз розграбований, а іноземним фахівцям пригрозили розправою, якщо вони не покинуть країну. Досі невідомо, хто саме несе відповідальність за цей напад – мусульманські фундаменталісти, представники так званої “Визвольної армії Белуджістану” чи звичайні злочинці. Напад на салезіянський навчальний центр, повідомляє Радіо “Ватикан”, стався ще 6 лютого, однак про нього довго нічого не повідомлялося. У Кветті близько 70% населення – неграмотні. Салезіяни, представники католицького чернечого ордену Товариства Святого Франциска Сальського, працюють у цьому місті з 1998 року, спрямовуючи свої зусилля на впровадження освітніх програм і підготовку кадрів.
* * *
В’єтнам: будинки католиків підуть під знос
Єпархія Да Нанг повідомляє про черговий напад на католиків у В’єтнамі.
27 січня ц.р. сотні поліцейських розміщено в парафії Кон Дау. Поліцейські, озброєні сльозогінними газами та електричними палицями, повинні забезпечувати знесення 400 будинків, що належать парафіянам.
Парафія в окрузі Хоа Ксуан в районі Кам Ле, що налічує 400 католицьких сімей, які проживають на території 400 гектарів, була розглянута держчиновниками міста Да Нанг як локалізація для “екотуристичного проекту” в Хоа Ксуан. Отець Емануель Нгуєн Тан Лук, парох, має перспективу стати парохом у “парафії без парафіян”.
“Наша парафія у серпні 2010 року святкуватиме 80-ту річницю заснування”, – розповів отець Емануель Нгуєн, висловлюючи свої побоювання перед жахливим і темним майбутнім.
Пан Таі Ван Ліен, голова парафіяльної ради, сказав, що про плани зачистки території і переселення парафіян він почув два роки тому. Але йому здавалося, що ці плани занадто несерйозні і несправедливі, аби можна було повірити в те, що місцева влада відважиться взятися за їх реалізацію. І ось – жорстока реальність. “Ми звертаємося до всіх за допомогою, – сказав він, – і навіть готові померти за нашу церкву і нашу власність”.
Згідно з комуністичною засадою, за якою “вся земля належить народу і нею розпоряджається Держава від імені народу”, місцева влада в усьому В’єтнамі змушувала і змушує релігійних провідників до того, щоб вони “подарували” власність релігійного характеру державі. У більшості випадків знесення будинків розпочинається негайно, щоб перетворити цю нерухомість у готелі, ресторани і нічні клуби, так що потерпілі не встигають організувати будь-який спротив.
* * *
Молитовні чування в намірі вірних, їхніх пастирів, а також в’єтнамського уряду відбулися в Ханої і в Хо Чі Мінг Сіті. У чуванні в монастирі отців-редемптористів в Хо Чі Мінг Сіті взяло участь 6 тисяч католиків. Майже в той же час під проводом єпископа-помічника Ханоя Лоренса Ху Ван Мінга молилися ще й за Архієпископа Жозефа Нго Кванг Кієта, який перебуває під обстрілом урядових бойових загонів, що домагаються його відставки.
В’єтнамські католики таким чином відповідають на атаки місцевої влади, яка знищила хрест на горі Хо, на території парафії Дорг Чім, – парафії, яка відрізана від світу, де вірних залякують і б’ють. У Хо Чі Мінг Сіті місцева влада погрожувала “серйозними заходами” й “арештами” учасників молитовних чувань. “Якщо ви хочете заарештувати мене, то зробіть це вже зараз. Я готовий”, – сказав о. Жозеф Ле Кванг до сотень таємних агентів, які оточили монастир. А католицька вчителька Марія стверджує, що місцева влада винайняла вбивць, щоб вони нападали і залякували вірних і їх пастирів. “Це банди злочинців, які порушили в’єтнамські закони, тому закон повинен переслідувати саме їх. Місцеву владу потрібно притягнути до відповідальності за її акції проти католиків, бо вона залякувала навіть деяких священиків з архієпархії Ханоя і здійснювала насилля над вірою християнського населення у В’єтнамі”.
В’єтнамські католики продемонстрували свою єдність в усьому світі. Молитовні чування в таких самих намірах відбулися в США, Німеччині та Австралії.
* * *
Щоразу важчою стає ситуація християн на півночі Іраку. За період від 13 до 21 лютого в Мосулі вбито п’ятеро християн, одного поранено, одного викрадено. Атаки посилилися напередодні парламентських виборів з метою залякати і вигнати християн з околиць, де вони проживають, щоб вони не могли взяти участі у виборах. Від 2003 року вбито понад 200 християн.
“Церква є єдиною надією християн у Мосулі і мусить продовжувати свою місію. Я хочу, щоб вірні знали, що на їхньому боці завжди є отець і пастир”, – сказав новий архієпископ Мосулу Еміль Шімон Нона.
На його думку, недавні викрадення і вбивства мають на меті цілковите очищення регіону від християн. Мусульманські екстремісти свідомо вдаряють по найбільш значимих особистостях у християнській спільноті. Від 2003 року вона зменшилася Мосулі на дві третини і нині налічує заледве 5 тисяч осіб. Відповідальність за загибель християн в Іраку архієпископ Нона покладає також на міжнародну співдружність, яка не переймається цією трагедією. “Якби вона реагувала інакше, якби натискала, то християни були б виключені з триваючої нині боротьби за владу”, – вважає іракський ієрарх. Він є наступником архієпископа Паулоса Фараджа Рахво, якого два роки тому вбили терористи. Йому 42 роки, і він є нині наймолодшим архієпископом у світі.
