Здатність до доброго, уділена Св. Духом, називається влитою чеснотою, а легкість, набута вправою – набутою чеснотою. Разом з освячуючою ласкою Св. Дух уділяє душі влиті чесноти, тобто надприродні здібності до виконання святих актів, які відповідають цим чеснотам. Є три чесноти: віра, надія, любов і чотири моральні, або, як їх називають, головні: мудрість, справедливість, мужність, повздержливість (стриманість). Божі чесноти походять від Бога, і тому сам Бог є їх джерелом, спонукою і метою. Однак, тому що людина не тільки щодо Бога, а також і щодо себе та свого ближнього повинна триматися надприродного порядку, через те вона разом з освячуючою ласкою і Божими чеснотами отримує зародок або помноження головних чеснот, які впорядковують і освячують її життя щодо неї самої і її ближніх. Відрізняються вони від набутих чеснот тим, що перші мають джерело – дію Святого Духа, а другі – часте вправляння.
Влиті чесноти є великим Божим даром. Бо хоч освячуюча ласка підносить душу до надприродного стану, сама ж вона однак не діє. Отже, треба інших середників, які б схиляли душу до надприродних дій, а ними якраз і є влиті чесноти. Але самих чеснот не досить, потрібно ще дарів Св. Духа, тобто надприродних здібностей, які роблять душу охочою і послушною Божим натхненням і схиляють її до досконалих актів, а тим самим допомагають влитим чеснотам. Пояснимо це за допомогою порівняння.
Наша душа – це мовби човен, який пливе до вічної пристані, де на неї чекає Бог. Цей човен забезпечений веслами і поживою, тобто освячуючою ласкою і влитими чеснотами. Але тяжко було б веслувати і плисти до Бога, якщо б Дух Святий на щоглі хреста не повісив вітрило, в яке неустанно дув би “вітер, який походить з висоти” і тим самим не попихав човен; а робить це Він за допомогою своїх дарів і ласк.
Християнська душа – це мовби родюче дерево, яке видає овочі на вічне життя, а тим соком, що живить і робить дерево квітучим та родючим, є освячуючи ласка і влиті чесноти. Але, щоб дерево родило, само соку не досить, потрібно, щоб сонячне світло разом з вогкістю землі той сік привело в дію. Отож, тим світлом і тою вогкістю для душі є Святий Дух з допомогою своїх дарів, які всі сили душі, всі її чесноти пронизують і порушують. Насліди тих дарів проявилися в усьому своєму блиску на Апостолах, яких Святий Дух в одній хвилі просвітив, освятив і зміцнив. Але ті наслідки також можна бачити і на звичайних християнах.
(Далі буде)
