У першу неділю вересня у нашій церкві Свв. Верховних Апп. Петра і Павла в Рясному-1 після Служби Божої відзначали неабиякий ювілей – 20-ліття створення і функціонування дитячого хору при парафії. Молилися за Господнє благословення для учасників, які в різні часи співали в ньому, для регента, вітали їх, співали їм многоліття, ділилися спогадами. Адже сьогодні в хорі співають уже діти його перших учасників. І всі ці 20 років колективом малих хористів незмінно керує скромна і самовіддана людина – пані Оля Гусак. Присутні мали змогу довідатися ще більше про різноманітну працю, яка ведеться на парафії, і про тих скромних і талановитих людей, які ту працю виконують. Виникло кілька думок, кілька вражень, якими хочеться поділитися, бо час летить нестримно, і зітруться з пам’яті події, слова, враження…
Кожній небайдужій людині відкрилася ще одна сторінка діяльності нашого духовного настоятеля отця Василя. З якою любов’ю він пригортає дітей до Церкви, як плекає їхні душі, дбає за них! Змалечку привчає до Бога, до Церкви, прищеплює любов до Марії, Ісуса, до пісні, до Божого слова. Яка це велика і потрібна праця!
Отець говорив про користь участі дитини в дитячому хорі, а я згадала, що це саме мені доводилося колись чути від Народного артиста України, видатного співака Анатолія Мокренка. Він казав, що всі батьки намагаються записати сина чи дочку в різноманітні гуртки, до різних студій. Всі хочуть, щоб їхні діти грали на піаніно. А бажаного результату це може і не дати. Дитина з послуху братиме платні (і, треба сказати, недешеві) уроки в якогось викладача чи музиканта, сумлінно відвідуватиме їх, провчиться, а потім може більше і не сісти за піаніно і залишитися байдужою до класичної музики. Зате яку неоціненну користь дає спів дитини в хорі! Дитина навчиться співати, привчиться жити в колективі, відчувати лікоть того, хто поруч. А якщо той хор при церкві, та ще часта присутність на Святій Літургії, вислухана наука священика!
Виходячи зі святині після Служби Божої, щоразу чуєш, як натхненно дзвенять ті голосочки. Можна подумати, що там не знати яка капела! А побачиш, як ті діточки спускаються з хорів – котяться, як малі фасольки: одне більшеньке, інше зовсім маленьке – і не багато їх, а як звучать!
Цікаво було на цій парафіяльній урочистості чути привітання перших учасників хору, спогади про перші репетиції, про спільні поїздки з отцем. Я не дуже давно прилучилася до життя нашої церкви, тому не знала, що всі ці 20 років дитячим хором незмінно керує пані Оля Гусак. І ще більше була здивована, що людина, котра веде таку непросту працю, навчає співу діточок, які є непосидючими, метушливими, дає їм раду, контактує з батьками, має широке коло знайомих – є водночас такою скромною і непримітною, ніби то не вона так багато робить для нашої церкви. Так приємно, коли бачу її щодня на Службі Божій – стоїть десь збоку і щиро молиться. Прислухаюся до її співу, до її гарно поставленого голосу. І не здогадувалася б, що то за людина, якби не цей ювілей. А скільки є таких скромних, самовідданих вірних у нашій церкві – знає Господь Бог, наш настоятель та люди, які мають щастя і приємність знати їх, спілкуватися з ними. Вміти бути непомітним – також неабиякий хист.
І мимоволі думаєш про себе: скільки разів ображаєшся, маєш зовсім не обґрунтовані жалі і претензії, завищену самооцінку. Гадаю, що Бог хоче нас бачити кращими, шліфує нас, обрубує нашу гординю, показує нам наші хиби і те, чого ми варті. Як би хотілося мати таких людей, про яких тут мова, собі за приклад! Дуже гарно – тихо, спокійно бути серед них, молитися, розважати…
Хочу побажати всім, хто всі ці 20 років у різний час співав у дитячому церковному хорі нашої парафії, доброї долі на майбутнє, щоб любов до Бога, до пісні, наука традиційних отців супроводжували їх усе життя. Пані Олі бажаю такого ж душевного спокою, який відчуваєш біля неї, бажаю тішитися плодами своєї праці. Бо мені здається, що то дуже тяжкий труд – навчити когось того, що знаєш і любиш сам, зробити інших і себе кращими. О, то все одно, що камінь котити догори! Для цього потрібно великої Божої помочі і Божого благословення. Бажаю того всім!
