Слава Ісусу Христу!
Листопадові дні... Вселенська дев'ятниця за душі в чистилищі. Хочемо поділитися враженнями від побаченого, почутого і пережитого.
У перший четвер місяця і першу п'ятницю ми завжди з родиною беремо участь у нічних адораціях у нашому храмі Свв. Верховних Апп. Петра і Павла. А першої листопадової неділі я поїхала в село Кудрявці Буського району - відвідати свекруху, яка мешкає там сама, помолитися на могилах рідних. Зі мною поїхали мій син Богдан і племінниця Ірина. Як годиться, пішли там на Службу Божу. Під час Євхаристійного канону ми приклякнули до Святого Причастя. Отець, відмовивши молитву, почав причащати. Перед нами клячали місцеві жіночки старшого віку. Отець сказав встати з колін, і вони всі попіднімалися. Наблизившись до мене, мого сина і племінниці, отець Володимир декілька разів на цілу церкву сказав, щоб ми встали. Ми продовжували клячати. Почекавши трохи і побачивши, що ми не збираємося вставати, отець все ж запричащали нас.
По закінченні Служби Божої отець вийшов на середину церкви і почав скаржитися на своїх вірних, що вони, мовляв, не слухають його: "От під час Причастя одні люди клячали, а другі стояли. Те і те не є гріхом, але треба уважно слухати моїх слів. Я сказав не "приклякніте", а "приступіте". Далі він наголосив, що завтра, 8 листопада, в селі храмовий празник Мироточивого Димитрія і буде багато гостей, в тому числі владика і священики інших парафій, то щоб не повторилося те саме, що сьогодні: "Будьте уважні!"
Повертаючись додому в наше рідне Рясне, ми роздумували над словами отця Володимира і порівнювали його науку з тією, яку чуємо в своїй церкві. Хочемо подякувати нашим традиційним отцям Священичого Братства Святого Священномученика Йосафата за їхню глибоку католицьку науку, відправи і набоженства. Ми хочемо жити тією правдою і вірою, якою жили наші предки. Ми хочемо любити і плекати цю правду, бо перед цією правдою сам Бог велів схиляти свої коліна і серця.
