Бог знає, як керувати

Дуже часто ми недооцінюємо певні події. Або неправильно їх трактуємо. Або ставимо необ’єктивні оцінки, чи формуємо хибні судження. Одного разу мене похвалили за те, що я маю науковий підхід до будь-чого. І справді, наука – це важливо. У цій статті я хотів би розповісти нашим читачам про Ефект Стрейзанд. Вікіпедія пише: «Ефект Стрейзанд – феномен, який виражається в тому, що спроба видалити певну інформацію призводить лише до ще більшого її поширення». Ви запитаєте: «А навіщо в духовному журналі «Дзвін з Фатіми» якийсь там Ефект Стрейзанд???» Для того, аби ми зрозуміли, що речі (події, явища і т. д.), які сприймаються на перший погляд негативно, насправді можуть бути корисними для нас.
   Отож, коротко про поширення Ефекту Стрейзанд. Один вчений у рамках своєї наукової роботи фотографував узбережжя Каліфорнії і виклав ці фото в Інтернеті. На одному з фото був будинок відомої співачки-продюсера Барбари Стрейзанд. Вона подала в суд на цього науковця за те, що він виклав у мережу фото з її будинком. До судового позову ці фото було скачано лише 6 разів (2 з яких зробили її адвокати). Але після цього судового скандалу інформація настільки поширилась, що це фото було переглянуто понад 420 000 разів. Цікавість людей до певних скандалів надзвичайно висока, і вона породжує стрімке поширення інформації. Люди люблять читати статті в газетах про скандали, люблять дивитись передачі по ТБ, переглядати різного роду відеоролики. Особливо якщо в них показано чиїсь страждання: люди переглядають відео з бійками, стихійними лихами, невдачами, називаючи це просто – «прикольне» відео. Від переглядання такої інформації в мозку людини виробляється дофамін, а дофамін дає можливість людині відчути задоволення і приглушити відчуття болю. Задоволення люблять всі, тож не дивно, що така інформація притягає. Якщо б того судового позову не було, ці фотографії в майбутньому побачили б хіба що інші науковці, які
цікавляться ерозією грунтів Каліфорнійського узбережжя. Але через скандал це фото за короткий час побачило майже півмільйона людей.
   До чого я все це пишу? Пригадайте, що відбувалося в час активної боротьби проти Греко-Католицької Традиції. На мою думку, якби Церковна Влада не наробила «шуму» і просто не звертала увагу на те, що деякі парафії зберігають Традицію – то кількість вірних, цікавих і не байдужих людей до Неї (тобто Традиції) було б значно меншою. Але церковні діячі по всіх храмах «трубили» і били на сполох із приводу нібито поширення небезпечної секти і так далі, самі знаєте що було. Були задіяні ЗМІ, в тому числі Інтернет, радіо і навіть телебачення. Все це набрало скандального характеру. А, як було сказано в попередньому абзаці, люди люблять скандали, через подібні речі інформація поширюється і то дуже стрімко. Про Традицію довідалося багато людей. Хтось залишився байдужим, хтось став противником, а хтось став в обороні Традиції. І таким чином люди, які боролися проти поширення Традиції, стали, так би мовити, носіями інформації про Неї. Вони самі стали поширювати Традицію, хоча й не в світлі Христової науки. Але врахуйте, що парафіяни, які їх слухають, теж мають свій розум, вони не є бездумними телятами, а володіють власним інтелектом. То ж, на мою думку, і там багато хто задумався.
   Таке моє бачення Волі Господньої і Божого Святого Провидіння. Можливо, Бог у такий спосіб сповістив про те, що ми є. Принаймні у Львові про Рясне знають усі. А що буде далі – ніхто не знає, але не сприймайте дуже боляче все, що відбувається. Бог знає, як керувати…

Іван БЕРВЕЦЬКИЙ
м. Львів, Рясне-1