Дуже часто до нас, традиційних священиків, з різними запитаннями звертаються вірні, яких цікавлять обрядові справи і справи віри. Наприклад, п. Марія з Яворівщини, зокрема, запитує: «Чому сьогодні у багатьох греко-католицьких храмах не виставляють Найсвятіші Тайни при плащаниці? Чому при обході з плащаницею свяще- ник не несе Пресвяту Євхаристію в монстранції?»
Тому вважаю за необхідне вкотре наголосити, що ми не вигадуємо нічого нового, не додаємо нічого свого, а дотримуємося лише тієї традиції й того обряду, що були прийняті та поширені в нашій Греко-Католицькій Церкві до 1946 року. Для цього варто заглянути в «Катехизм греко-католицької церкви» (1935), щоб переконатися, як було колись у нашій Церкві і як навчали дітей священики. Ось як описані Пасхальні Богослужіння у цьому «Катехизмі».
У Великий, або Страсний Четвер перед полуднем відправляється торжественна співана Служба Божа Св. Василія Великого, поєднана з Вечірньою. Ця Служба Божа відправляється на пам’ять про Тайну Вечерю, на якій Ісус Христос установив Пресвяту Тайну Євхаристії.
А ввечері того самого дня відправляється Богослужіння, котре називаємо «Страсті». Це Утреня
(Ранішнє Богослужіння) Великої П’ятниці на честь страстей Ісуса Христа. Під час Богослужіння священик читає 12 Євангелій про страсті Ісуса Христа, починаючи від Тайної Вечері аж до розп’яття Спасителя та захоронення Його Тіла у гробі.
З того моменту у Святій Церкві панує смуток і жалоба. На знак цього замовкають дзвони. Не чути веселого гомону дзвонів і протягом П’ятниці та Суботи. Тільки в Неділю, в день Христового Воскресіння, вони знову задзвонять, сповіщаючи людям радісну новину – Ісус Христос воскрес!
Замість дзвонів і дзвінків у Велику П’ятницю та Суботу використовують калатала.
На знак жалоби за Ісусом Христом у Велику П’ятницю Служба Божа не відправляється. Замість неї вранці відправляються покаянні Богослужіння, «Царські Часи», опівдні – Велика Вечірня.
Під кінець цієї Вечірні з Церкви виходить процесія з плащаницею на чолі зі священиком, який, одягнутий у церковні ризи, несе Найсвятіші Тайни, обходячи довкола церкву. Плащаницею називають біле полотно, на якому змальоване мертве, зняте з хреста Тіло Ісуса Христа. У це простирадло було загорнене Тіло Ісуса Христа, коли Його хоронили у гріб. Перед Найсвятішими Тайнами четверо достойних вірних несуть плащаницю. Цей обхід зображає похорон Ісуса Христа.
Після обходу процесія повертається до церкви, священик кладе Найсвятіші Тайни на престіл на кивоті, а плащаницю – на стіл посеред церкви. Цей стіл із плащаницею уособлює гріб Ісуса Христа.
Після того розпочинається цілування плащаниці. Християни на колінах підходять до неї і з великою побожністю цілують рани Ісуса Христа на руках і ногах. У такий спосіб вони хочуть подякувати Йому за Його безмежне милосердя, бо Він відкупив нас Своєю смертю та врятував від пекла.
Плащаниця лежить посеред церкви всю Велику Суботу аж до ранку Неділі. Християни поспішають до «Божого гробу», щоб поцілувати рани Ісуса Христа та вклонитися Йому. Всі довго і щиро моляться перед плащаницею.
У Велику Суботу відправляється торжественна Служба Божа (Св. Василія Великого) з Вечірньою.
Діти! Коли будете на цій Службі Божій, зверніть увагу на те, що до Євангелії священик відправляє у жалібних (фіолетових або багряних) ризах, а від Євангелії – світлих ризах. Це тому, що в Євангелії на цій Службі Божій згадується Христове Воскресіння.
Майже цілу ніч, з Суботи на Неділю, вірні перебувають у церкві – чувають при Божому гробі і моляться. Під Церквою палять вогонь (зазвичай по селах), бо він нагадує вогонь на подвір’ї первосвященика Каяфи, що горів уночі, коли судили Ісуса.
Під час Великого Страсного Тижня нас зобо- в’язує строгий піст. Усі здорові, не звільнені (диспензою) від посту християни, утримуються від набілу у понеділок, середу і п’ятницю, а у вівторок, четвер і суботу – від м’яса.
Тепер слухайте, діточки! Розкажу вам, як гарно і велично відзначає наша Греко-Католицька Церква найбільший празник – празник Христового Воскресіння.
Як ви вже знаєте, любі діти, Ісус Христос у п’ятницю помер на хресті, а ввечері того ж дня був похований. У неділю раненько Він воскрес – це означає, що Своїми власними силами з’єднав душу з тілом, ожив і вийшов живим із гробу. Це найбільше чудо нашого Спасителя і найкращий доказ того, що Він є правдивим Богом.
На честь цього найбільшого чуда Ісуса Христа відзначаємо найбільше свято, найбільший празник – Празник Воскресіння Ісуса Христа (в народі – «Великодні Свята», або «Великдень»). Празник Воскресіння Ісуса Христа триває три дні – неділю, понеділок і вівторок. Вони звуться: «Неділя Пасхи», «Світлий Понеділок» і « Світлий Вівторок».
Протягом цих трьох днів Великодніх Свят у церкві відправляють надзвичайно гарні та величні Богослужіння.
У Неділю Пасхи Богослужіння розпочинається дуже рано. З церкви виходить процесія на обхід довкола святині. Поважні чоловіки несуть плащаницю, а за нею ступає священик із Найсвятішими Тайнами. Він одягнений у найгарніші світлі ризи. Цей обхід символізує воскресіння Ісуса Христа. Процесія обходить храм тричі. Під час третього обходу священик благословить людей Найсвятішими Тайнами на кожній із чотирьох сторін церкви: північній, східній, південній та західній. Священик вітає при цьому всіх словами: «Христос Воскрес!» Люди відповідають: «Воістину Воскрес!» Під час обходу дзвонять в усі дзвони, а люди співають воскресну пісню: «Воскрес Ісус із гроба…»
Після обходу процесія вірних зупиняється перед храмом, а священик і ті, що несуть плащаницю, входять до церкви. Священик вкладає Найсвятіші Тайни до кивоту, а плащаницю ставить на престіл, де вона лежатиме сорок днів аж до Вознесіння Ісуса Христа на небо. Священик 3 ÿ знову повертається надвір, де стоять вірні. Потім закривають церковні двері.
Перед замкненими церковними дверима починається Богослужіння, що зветься «Воскресна Утреня». Під час цього Богослужіння люди багато разів співають радісну пісню «Христос воскресе із мертвих, смертію смерть поправ, і сущим во гробіх живот дарував».
Відтак священик хрестом відкриває церковні двері (на знак того, що Ісус Христос своєю смертю на хресті відкрив для нас небо), і разом із процесією та людьми входить до церкви. Ставши біля престолу, він продовжує відправляти Воскресну Утреню.
Після Утрені розпочинається торжественна Служба Божа, під час якої священик і люди співають воскресних пісень. Під кінець Служби Божої священик посвячує, що називається артос.
Після Служби Божої відбувається свячення пасок та іншої їжі: яєць, масла, сира, м’яса і т. д. Для зручності вірних подекуди Воскресна Утреня відправляється у Велику Суботу підвечір. Тоді священик святить паски.
Вечірня у Неділю Пасхи відзначається тим, що священик читає на ній Євангеліє (бо на звичайній Вечірні не читається Євангеліє), де описане Воскресіння Ісуса Христа. Після Богослужіння ввечері під церквою, відбуваються різні ігри і забави, поєднані з піснями, так званими «гаїлками». Цими радісними «гаїлками» наша молодь величає Воскресіння Христове.
Радість із приводу Христового Воскресіння панує і в домівках християн. У Неділю Пасхи батько родини ділиться свяченим яйцем зі всією родиною та бажає всім здоров’я, щастя і всякого добра. Діти також складають побажання своїм родичам, цілуючи їх, із вдячності в руку. Рідні та знайомі відвідують одне одного та бажають взаємно Веселих Свят і всього найкращого. Всі християни вітаються великоднім привітом «Христос Воскрес!», а у відповідь чують: «Воістину Воскрес!»
Протягом Страсного Тижня всіх зобов’язував строгий піст, а протягом Світлого (від Неділі Пасхи до Неділі Томиної) – ні. В середу та п’ятницю можна їсти м’ясо, бо це так звана «загальниця».
Проте під час Світлого Тижня існує «заборонений час». Забороняються різноманітні гучні забави та весілля. Чому? Бо протягом цього тижня не можна нічим іншим тішитися й радіти, крім Воскресіння нашого любого Спасителя. А забави та весілля у поєднанні з музикою і танцями відвертали б нашу увагу від тієї найбільшої радості Воскресіння Христового!
