В одній ген-ген далекій країні жили люди, які дуже любили яйця. Саме за це їх прозвали яйцеїдами. Жили яйцеїди добре, навіть заможно, але не було серед них єдності, бо занадто різні погляди вони мали на те, як слід правильно вживати яйця. Негативне ставлення один до одного призвело врешті до того, що яйцеїди розділились на окремі клани і навіть спільна любов до яєць не змогла подолати цієї їхньої міжусобної ворожнечі.
Одного дня до міста, в якому жили яйцеїди, примчав зморений гонець. Судячи з його втомленого вигляду й остраху, що відобразився в його очах, він пробув у дорозі багато днів і гнали його вперед далеко не добрі новини.
– Що трапилося? – запитали стривожені яйцеїди у гонця.
– Біда!!! – відповів гонець, допивши запропонований кухоль води – Велика біда! Суне на нас зі сходу темна орда! Дуже багато їх! Тьма-тьмуща! – він перевів подих. – Прокляті потвори все знищують на своєму шляху й нікого не залишають у живих!
Зажурились яйцеїди, почувши таку лиху вість.
– Що ж нам робити? – запитав один зі старшин.
– Важко давати пораду в такій ситуації, – відповів гонець, – та й вибір у вас невеликий. Єдине що можу сказати: рішення вам слід приймати негайно, бо вже через два-три дні орда буде біля вашого міста.
– Треба скликати нараду! – запропонував другий старшина.
Почувши про загрозу, на площі швидко зібралися представники різних кланів. Гостинні господарі посадили гінця за стіл, щоб той поїв з дороги, а самі почали радитися.
– Судячи по тому, що розповів цей вісник, над нами нависла смертельна небезпека! – сказав чоловік, який мав досвід боротьби із загарбниками
– Тікати нам немає куди, бо з одного боку від нашого міста гори, де ми помремо від голоду й холоду, з іншого – море. Йти назустріч орді є відвертим самогубством, тож у нас залишається єдиний вихід для порятунку: дати орді гідну відсіч. Але для цього нашим кланам слід об’єднатися.
Саме в єдності наша сила, лише разом ми здатні здолати будь якого ворога!
– Цікаво, з ким Ви пропонуєте нам об’єднуватися? – вперед вийшов представник одного з кланів – Невже з тими бовдурами, які розбивають яйце з тупого краю і при цьому нахабно вважають, що так і має бути?
– А що Ви маєте проти? – відповів йому представник клану, проти якого був скоєний випад. – Кожна розумна людина знає про те, що тупий кінець у яйця створено для того, щоб саме з нього починати їсти цей святий витвір, рівного якому немає і не буде на цій грішній землі. Той, хто їсть яйце з гострого краю, осквернює святиню. Лише повний невіглас здатен на таке святотатство.
– Не смішіть курей! – вибухнув представник клану, які їли яйце з гострого краю. – Всі добре знають, що розумні люди мають гострий розум, а різних бовдурів і розумово неповноцінних називають тупими. Саме тому розумні люди їдять яйце з гострого краю, а не розумні з тупого!
– Це все звичайна профанація і словесна гра! – почав відповідати представник клану, які їли яйця з тупого краю.
– Негайно припинить цю абракадабру! – втрутився в суперечку представник третього класу – Огидно слухати, як два неуки вчинили сварку через таку маячню: з якого краю слід розбивати яйце?! Кожен, хто має крихту розуму й знається на таких справах, скаже вам, що яйця взагалі не можна варити. Яйце слід споживати виключно у вигляді яєчні! Навіть давні мудреці у своїх сувах згадували про те, що яєчня – це Дар Божий!
– Яєчня – це відверте знущання над яйцем! Це наруга над нашою Святинею! – закричали, перебиваючи один одного, представники перших двох кланів – Ви навмисно каламутите воду й плутаєте свою яєчню з Даром Божим! Давня мудрість вчить нас протилежного!
– Не вам, єретикам, розповідати мені про знущання над яйцем! – парирував представник клану прихильників яєчні. – Як свідчить Книга Мудрості, перед вживанням сутність яйця слід випустити з його оболонки. Лише таким чином ми здатні побачити справжню красу яйця й відчути його неперевершену силу.
– Розумні слова, але Ви не згадали в якій саме яєчні нам слід побачити справжню красу яйця й відчути його силу? – поцікавився голова клану, представники якого досі мовчали.
– Звісно, в якій! Лише оката яєчня дає нам таку можливість!
– Перепрошую, але в окатій яєчні можна побачити хіба що вашу самовпевненість і дурість! Яйце не випадково створено з білка і жовтка. Білок і жовток втілюють у собі дві різні сили і дві різні енергії. Про яку гармонійно йдеться, якщо вони будуть окремо?
Саме тому перед вживанням їх слід змішувати. Лише так ми отримаємо повну силу яйця. Саме тому лише яєчня-бовтанка здатна забезпечити наші потреби!
– Вибачте, але в мене до Вас питання: Ви самі вигадали це безглуздя чи, може, Вам його нашептав споконвічний ворог яйця? – в суперечку втрутився представник клану, представники якого стали осторонь. – Так, Ви слушно зауважили про те, що в яйця існує два протилежних початки – білок і жовток! Так його створив Творець! Та невже цей факт не наводить Вас на думку, що білок і жовток слід вживати окремо? Не знаю як хто, а наш клан робить саме так. Зранку ми вживаємо білок, що символізує собою початок білого дня, а увечері жовток – як символ дарів сонця і місяця.
– Яйця не можна смажити, їх треба тільки варити!– закричали представники першого і другого кланів.
– Як ви вже набридли своїми чварами! – вперед вийшов представник клану, представники якого досі пихато спостерігали за тим, що відбувається. – Варити, смажити, з якого краю розбивати! Яке безглуздя! Хіба яйця створені для цього? Звісно, що ні! Ніхто не давав нам права зазіхати на природу сущого! Саме тому яйця слід вживати лише в тому вигляді, в якому вони створені – в сирому! Тільки так ми зберігаємо його Святу сутність!
– Перепрошую, але з якого краю ви розбиваєте своє сире яйце? – поцікавився представник клану, які розбивали яйця з гострого краю.
– Для нас це не має значення! Ми взагалі можемо розбивати яйце навпіл, вилити його в посуд і лише після випити. Головне для нас – зберігати первинну сутність яйця, що ми й робимо!
– Це відверта демагогія! – заявив представник клану прихильників яєчні-бовтанки. – Якщо Ви стверджуєте, що первородну сутність яйця не можна змінювати, то його взагалі не слід розбивати. Відповідно, вам слід ковтати яйця не лише сирими, а й цілими!
– Так, це дійсно демагогія! – пролунав голос з іншого краю площі. – Яєць не можна вживати просто сирими! З них слід робити гоголь-моголь!
– Ми повинні бути як можна ближче до природи! Саме тому яйця слід запікати в золі багаття і ніяк інакше!
У відповідь на цю заяву натовп вибухнув несамовитими голосами.
Кожен із присутніх доводив, що саме він знає істину, ніхто навіть не робив спробу почути своїх сусідів. Невідомо, скільки б тривала ця крикнява, аж тут над площею пролунав голос, сповнений сили:
– Досить! – яйцеїди з подивом озирнулись на гінця, який підвівся з-за столу. – Перепрошую за те, що перервав вашу, безумовно, корисну дискусію, але я хочу подякувати вам, люб’язні господарі, за теплий прийом, за те, що нагодували й напоїли мене. Але зараз мені вже час вирушати далі!
– Як? – здивувалися яйцеїди. – Ви хіба не відпочинете?
– Дякую за пропозицію, але нема коли! – чемно відповів гонець – Мені треба своєчасно попередити інших людей, а часу обмаль! Саме тому про- щавайте! Не побачимось ми з вами більше!
– Чому так песимістично? – яйцеїди дивились на гінця з нерозумінням.
– Невже не зрозуміло? – погляд гінця був серйозним і трохи сумним. – Навіть у такий відповідальний час, коли над вами нависла смертельна небезпека, ви сперечаєтесь через дрібниці, які не варті навіть шкаралупи від ваших улюблених яєць. Замість того, щоб об’єднатися й разом дати відсіч темній орді, ви сваритеся один з одним, забуваючи про те, хто є вашим справжнім ворогом. Тож прощавайте і зробіть, будь ласка, все для того, щоб той час, який я витратив на вас, не пропав даремно!
Сказавши ці слова, гонець вискочив на коня, виїхав за браму й поскакав далі. Яйцеїди довго дивилися йому вслід, а коли той зник із поля зору, сварка між ними вибухнула з новою силою…
