Поневірена, нищена,
та сильна в Бозі,
Стійка і вірна серед небезпек,
В кайданах - вільна,
обігріта на морозі
І в райській прохолоді
серед спек.
Вона нескорена, незламна,
незборима,
Хоч зроджена
серед терпінь і мук.
Церква - найкраща
Господа перлина,
Шедевр творіння
Всемогучих рук.
Вся мудрість світу перед Нею -
це зітління,
Це порох, марнота усіх марнот.
Вона приносить грішникам
прозріння
Й провадить душі
до небес висот.
Хоч вбога духом
на багатства земні,
Та посідає найвеличніші скарби.
Коли нас атакують сили темні,
Завжди рятує вірних від біди.
Вона - Полярна зірка небозводу,
Маяк, що вказує
на пристань кораблям,
Всім вибраним показує дорогу,
Де Ханаан - Обіцяна Земля.
Хоч лиють бруд і різні нечистоти,
З неї пульсує дивний аромат,
Що переносить людську
всю істоту
У Богом створений
чудовий, райський сад.
Її не люблять, часто зневажають,
Та це не ломить вірності присяг,
Хоч сильні цього світу
нападають,
Все майорить над нею
Божий стяг.
Вона - єдиний захист і твердиня,
Притулок й сховок
для усіх часів,
Сердець єдинства
славна берегиня,
Врожаю щедрого добірний посів.
Вона - Обручниця, Вселенська,
непомильна,
Апостольська, Соборна і свята.
Церква Христова
нам дає спасіння,
Провадить вірних в вічні небеса!
