Дорогі читачі і вірні, хочу поділитися з вами тим, про що недавно дізнався, що сам практикую і до чого вас заохочую. Для мене це було оживленням віри і надії до Матері Божої, бо чуда і в сьогоднішньому ХХІ столітті відбуваються так само, як відбувалися колись, про що ми не раз читаємо в життєписах святих. Це було для мене також сильним заохоченням і відновленням ревності до молитви на Святій Вервиці. Це було беззаперечним голосом всіх святих, які поширювали й заохочували людей до відмовляння Вервиці. Все, що вони говорили про Вервицю (про що дізнаємося з їхніх творів і життєписів, з описів чуд) - це істинна правда. Та, немов до невіруючого Томи, треба було сказати: "Доторкнись... І будь віруючий, а не невіруючий". І так, як до самого себе відносив ці слова, так само і вам кажу: візьміть і прочитайте це до кінця і не будьте невіруючі. Повірте, що Мати Божа подає особливі ласки й сьогодні усім, хто відмовляє Святу Вервицю. Хто ще не вірить у чуда, хай відкине всі упередження і повірить.
Декілька місяців тому перебував у Варшаві о. Карл Штелін із Братства Святого Пія Х, який ще до серпня цього року є настоятелем руху Традиції і традиційних священиків у Східній Європі (невдовзі переїжджає до Сінгапура, де буде настоятелем Азіатського дистрикту, який простягається від Індії до Японії через цілу Океанію). Наше Священиче Братство Святого Священномученика Йосафата завдячує о. Каролю за постання, розвиток і збереження Традиції в Україні. Саме він розказав нам про так звану Помпейську Матір Божу, про яку сам недавно довідався, і більше того - переконався на собі. Наперед слід сказати, що цей священик дуже критично ставиться до різних новітніх приватних чи публічних об'явлень, визнає тільки ті, які визнала Католицька Церква або які підтверджені беззаперечним фактами й не суперечать традиційним вказівкам розпізнавання правдивості об'явлення. Тому, почувши від нього про якесь там об'явлення, трохи здивувався, але водночас мав до цього довіру, бо знав, що цей священик небилиць і різних об'явлень якоїсь "побожної бабці" не переповідатиме.
Набожність до Помпейської Матері Божої, як розкажемо згодом детальніше, включає в себе відмовляння повної Вервиці з розважаннями впродовж 54 днів. Отець Кароль розказує, що він і все Братство мало в Польщі великі проблеми, не говорив які, і я з поваги не питав, але зрозумів, що дуже серйозні, оскільки всі традиційні священики, які є на теренах Польщі, молились до Матері Божої, щоб випросити їх вирішення, і молилися не що інше, як повну Вервицю день у день майже два місяці. Як зізнається о. Кароль, ця, здається надзвичайно складна для вирішення проблема, дивним чином легко розв'язалась. Саме тому він і поручає її для поширення і для практикування.
Помпея
Коротенько згадаємо про Помпею - місто приблизно за 22 км від Неаполя і 10 км від вулкана Везувій, який 29 серпня 79 р. н. е. залив лавою і засипав попелом та вулканічними грудами цілу Помпейську долину. Свідком катастрофи міста був Плінній Молодший, який залишив лист з описом вибуху вулкана. Три дні тривало безперервне виверження, внаслідок чого місто покрила 5-6 м. верства попелу й вулканічного дощу.
У 1748 р. археологи відкрили Помпею. Попіл, який засипав це місто, зберіг будівлі, предмети й тіла людей та звірят, завдяки чому відкриття було таким цінним. Розкопки показали всю красу й пишноту поганських палаців і святинь, театрів, терм, амфітеатрів; відкрито настінні розписи, мозаїки, посуд та інші досконало збережені експонати.
Сатаніст, який став блаженним, та санктуарій Матері Божої Святої Вервиці
Місто Помпея відоме славною Папською базилікою на честь Матері Божої Святої Вервиці. Її збудував колишній сатаніст, який став блаженним - Вартоломей Лонго.
Вартоломей Лонго народився 11 лютого 1840 р. у католицькій сім'ї. Навчався у католицькій школі, однак під час навчання на юриста піддався течії антиклерикалізму, втратив віру і потрапив у секту сатаністів. Секта мала крайній антицерковний характер, висміювала єпископів і священиків, а також обряди Католицької Церкви. Оскільки Лонго хотів стати жерцем культу сатани, його було "висвячено" в цей сан "єпископом" секти. Як він згадував пізніше, "під час цієї церемонії капище сатани перетворилося в правдиве пекло": вдарила страшна гроза, а серед грому і блискавиць звучали богохульства учасників дійства. Переляканий Лонго втратив свідомість і декілька днів не приходив до себе. Однак свою діяльність у секті не залишав, упродовж декількох років ревно виконував обов'язки окультного жерця, зневажав Католицьку Церкву і брав активну участь в антипапських демонстраціях.
Але в нього був добрий товариш- католик, професор Вінцент Поуп, який не покидав намагання навернути сатаніста. Розмови з ним, а також тривалі суперечки з прекрасним богословом, домініканцем Альберто Раденте врешті відвернули Вартоломео від секти й схилили до навернення на дорогу християнського життя.
Вже навернений Лонго присвятив себе допомозі бідним, але ніяк не міг знайти духовного миру. Змучений і весь у знеохоченні, він приїхав у Помпею. Побачивши, в якій злиденності живуть тут люди, наскільки спустошені вулиці міста, впав, як він сам згадував, у відчай і був близький до самогубства. Роздумуючи про своє становище, він дійшов висновку, що коли священичий сан дається на всю вічність, то подібним чином діє і посвячення сатані. Вражений власним висновком, він почув у серці відлуння слів о. Альберто, який повторював услід за Богородицею: "Той, хто поширює Святу Вервицю, буде спасенний". Лонго впав на коліна і дав обітницю, що не покине це здичавіле місто, поки всі його мешканці не полюблять Вервицю. Саме ж місто було пристановищем різного роду бандитів, які грабували всю округу. Тільки незначна частина жителів залишалася вірна вірі, інші повернулися до поганських культів.
Лонго відмовився від кар'єри юриста. Мешканці Помпейської долини жили далеко один від одного, і до всього тут буйним цвітом процвітало поганство. Багато хто взагалі не знав молитви "Богородице Діво". Тому Вартоломей почав ходити від хати до хати, вчив молитися і роздавав вервиці. Щоб привернути місцевих жителів, він організовував зустрічі, в тому числі з оркестром і лампами. І з часом це дало свої результати. Люди, бачачи, як багато він для них чинить, нічого не просячи взамін, почали йому довіряти.
Лонго організував парафіяльні місії 1875 р., під час яких декілька священиків впродовж 12 днів навчали людей. Плоди місій перевершили всі очікування: більшість мешканців навернулися до Бога. У день закінчення приїхав єпископ Неаполя, який урочисто заснував братство Святої Вервиці і благословив привезений Лонгом образ Матері Божої Святої Вервиці. На цьому образі зображено Пречисту Діву Марію з Дитятком-Ісусом, де Дитятко-Ісус подає Вервицю святому Домінікові, а Мати Божа подає Вервицю св. Рожі з Ліми. Сила цього образа в духовних цінностях: "Бог дав нам цей образ, щоб ми через нього отримували благодать, яка змінить світ", - говорив про нього ревний почитатель Святої Вервиці Папа Римський Лев ХІІІ.
Бачачи, як зростає популярність образа серед мешканців північної частини Італії, Вартоломео Лонго вирішив побудувати церкву. І почав збирати для цього пожертви. Вже через два місяці був посвячений наріжний камінь. Завдяки чудесним зціленням за посередництвом Помпейської Матері Божої, люди стали більше жертвувати і будівництво пришвидшилось. Занотовано чудесне оздоровлення вмираючої матері Лонго, паралізованого єзуїта і молодої неополітанки Фортунати Агреллі, яка була невиліковно хвора і якій об'явилася Мати Божа, про що буде мова далі. Будівництво церкви було закінчене через 13 років, у 1891 р.
Поки тривало будівництво, Лонго зайнявся видавничою діяльністю і благочинністю. Він заснував журнали "Розарій" і "Нова Помпея", у яких писав, зокрема, про необхідність виховання дітей злочинців. Залишені, несучи на плечах кару вини батьків, вони, як правило, вибирали ту ж дорогу. Лонго побудував дім для соціальних сиріт, навчав їх ремесла й молитви. Навколо базиліки швидко виникли типографії, фабрики і швейні майстерні. Вістка про дім для сиріт швидко поширилася по всіх тюрмах Італії, і в'язні почали надсилати листи з проханнями заопікуватися їхніми дітьми, обіцявши навернутись на добру дорогу. Все це Лонго здобув завдяки Вервиці.
У 1883 р. Папа Лев ХІІІ, товариш Лонго і прихильник будівництва базиліки у Помпеї, об'явив жовтень місяцем особливої молитви на Святій Вервиці. Колишній сатаніст, а тепер навернений і ревний почитатель Святої Вервиці Вартоломео Лонго помер 5 жовтня 1926 р., а у жовтні 1980 р. Папа Йоан Павло ІІ під час паломництва в Помпею зачислив апостола Святої Вервиці до лику блаженних.
Помпейська дев'ятниця
Дізнавшись про помпейську дев'ятницю від традиційного священика в Польщі, повертаючись додому, вірив тому, що священик говорив, але віра, можна сказати, була хиткою. Як це часто буває, ми потребуємо доказів, щоб повірити в те, що було сказано. І ось, перебуваючи в польській релігійній книгарні, поспішав і вже розвертався, щоб виходити, як на очі мимоволі потрапила маленька книжечка "Помпейська новенна і свідчення". Згадав, що нам про неї говорили, повагавшись, купити чи ні, знадобиться чи ні, побачивши, що все ж таки мало коштує, купив - і побіг. Та потім, коли її прочитав, подумав: "Це випадковість чи Боже Провидіння, що в мої руки потрапила ця книжка? У Бога випадковостей чи збігу обставин немає, у Нього все заплановано". Тому подякував Божому Провидінню, яке відкрило наново велику силу Святої Вервиці і показало ще один (давній і призабутий) засіб випрошення собі ласк, і то ласк не тільки духовних, а й тілесних оздоровлень з невиліковних хвороб.
Спочатку подам з маленької польської книжечки про Помпейську Матір Божу і її дев'ятницю, що за Божим Провидінням потрапила мені до рук, історію оздоровлення однієї дівчини, якій і була дана ця дев'ятниця і обітниця вислухання її через Матір Божу. Цю історію було передруковано з іншої книжки, яку написав сам блаженний Вартоломео Лонго "Чуда і ласки Цариці Святої Вервиці в Помпеї". Опісля вже подаються свідчення осіб, які отримали ласку вислухання своїх прохань у цій дев'ятниці, свідчення не давні, а сучасні.
Як Мати Божа дала світовіПомпейську дев'ятницю
8 травня 1884 р. в Неаполі перебувала 21-літня хвора дівчина Фортунатіна (від латинського fortuna - щастя), яка терпіла на тяжку хворобу, що приковувала її до ліжка вже 13 місяців. Дівчина була щедро обдарована духовними чеснотами, відзначалася вразливим серцем, правдивою любов'ю до Бога і Матері Божої. Натіна росла здоровою, але коли мала 19 років, почала зазнавати нападів дивної хвороби і тяжких терпінь.
Фортунатіна дуже була прив'язана до своєї родички Альмарінди Галассі. Померла вона на свято Благовіщення Пречистої Діви Марії у 1883 р., залишивши родину у великому жалі. Делікатна Натіна відчула втрату так болісно, що від того дня не була вже більше такою веселою, як колись, а її молодість в'яла під тягарем жалоби.
Дійшло до того, що страшна хвороба стала проявлятися сильними конвульсіями, які щоденно повторювалися від другої пополудню і тривали неустанно протягом 10 годин до півночі. Найболіснішим було стиснення горла - дівчина відчувала щовечора в гортані ніби клубок, який її душив і не дозволяв вимовити ані слова. Вона трималася за уста і горло, щоб звільнитися від того клубка; кидалася на ліжку і вдарялася так сильно, що чотири особи не могли її стримати. У такі хвилини терпінь вона виривала волосся собі з голови, намагалася гризти себе та інших. Потрібно було бути надзвичайно обережним, щоб не допустити хворої до покалічення себе або опікунів. Дівчина терпіла також головний біль, біль у ногах і животі, гарячку, яка становила загрозу її життю.
Так тривало цілий рік і повністю вичерпало сили дівчини. Нехіть до їжі так виснажила шлунок, що будь-яка рідка їжа викликала в неї сильний біль живота. Всі оточували її турботливою опікою.
Лікування професора Вінцента Бельмоте не принесло хворій ані покращення, ані найменшого полегшення. Кликали також інших відомих лікарів і хірургів, але й ті були безпорадні. Натіна молилася часто до Матері Божої, просячи Її про допомогу. Молилася до Марії з Люрду - ці молитви дещо полегшували терпіння, але не усували їх.
Через деяких людей Натіні передали образок, медалик і дев'ятницю до Помпейської Матері Божої. Натіна зробила постанову, яку записали на листку, бо сама не могла це зробити: "Тяжко хвора Фортунатіна Агреллі просить про оздоровлення Пречисту Діву Царицю Святої Вервиці в Помпеї. Якщо Мати Божа вислухає мене, прирікаю особисто прибути до Помпеї, скласти свою подяку і переказати жертву на Її церкву".
Два дні після закінчення дев'ятниці 3 березня Фортунатіна описує:
"Я лежала напівсонна, коли мені явилася Мати Божа. Побачивши Її, я одразу ж зробила на собі знак святого хреста. Пречиста Діва однією рукою тримала Дитятко-Ісуса, а другою - Вервицю. Вона сиділа на троні, який оточували ангели. Марія і Ісус були в біло-золотих шатах, на головах мали корони з коштовним камінням. Були там також монах і монахиня свята Домініка. Трон, краса Марії і краса Неба мене захопили. Марія дивилася на мене співчутливим Материнським поглядом. Це збудило моє довір'я, і я почала її зараз же благати: "Царице Святої Вервиці в Помпеї, уділи мені ласку здоров'я! Я вже зложила Тобі це прохання, відмовила дев'ятницю, але не отримала Твого Милосердя. О Маріє, досі Ти не уділила мені ще жодної ласки. Хочу бути здоровою!"
Марія відповіла:
"Ти молилась до мене під різними титулами і завжди отримувала ласки. Тепер, коли взиваєш мене під іменем Цариці Святої Вервиці з Помпеї, яке мені ближче понад всі інші, Я не можу тобі відмовити. Відмов три дев'ятниці, віддавай Мені честь, а виздоровієш - ще три дев'ятниці. - По хвилі запитала мене ніжно: "Чому ти зняла Мій медалик?"
Я відповіла, що мені його забрали, і обіцяла, що завжди буду його носити, а образок повішу в головах над ліжком. Обіцяла, що коли буду здоровою, прибуду до Помпеї, зніму взуття перед входом до церкви і увійду до нього боса, щоб вклякнути перед образом, який Бог призначив на Її трон.
Марія з'являлася дівчині ще тричі, на прохання Фортунатіни чітко називала дні, в які закінчаться спочатку конвульсії, а потім інші терпіння - і все збувалося. В останньому об'явленні Фортунатіна просила Марію про пришвидшення цілковитого оздоровлення з усіх хвороб, на що Пречиста Діва Марія відповіла: "Оскільки ти переносила хворобу, покладаючись на Божу волю, Бог уділить тобі цю ласку на Моє прохання..." А перед тим, як мала відійти, додала голосом, повним любові й доброти: "Якщо хтось прагне отримати ласки, хай відправить на Мою честь три дев'ятниці, відмовляючи п'ятнадцять таємниць Вервиці, а потім хай відмовить знову три дев'ятниці подячні".
Фортунатіна виздоровіла так, як і казала Мати Божа. 18 червня 1884 р. вона приїхала до Помпейської долини і там дала свідчення чуда та склала подяку за ласку оздоровлення Цариці Святої Вервиці.
Звідси й почала поширюватися Помпейська дев'ятниця, а з нею - випрошенні чуда у Матері Божої.
Свідчення оздоровлення від раку грудей
Пані Ванда з Гданського Старогарда хворіла на рак грудей. Мала великий вузол під грудьми й метастази, які поширилися на лімфатичні вузли, опухлу руку і плечі. Прийняла курс хіміотерапії, який не дав результату. Змінено їй хімію, але нічого не допомагало. Прочитавши книжку "Чуда і ласки Цариці Святої Вервиці в Помпеї" бл. Вартоломея Лонго, почала відмовляти Помпейську дев'ятницю. Перша дев'ятниця йшла дуже зле: жінка ледве говорила, була дуже слабою і хворою, але все ж їй вдалося закінчити 54-денну дев'ятницю. Після цього вона знову почала відмовляти другу, всі частини вервиці.
17 травня 2011 р. на дослідженнях у Медичній Академії в Гданську раку не виявлено! Пані Ванду оглядали дві лікарки, одна з яких була з Рима. Обидві були здивовані й зраділи, що немає вузла. Лімфатичні вузли були в нормальному стані, опухлість зійшла. Аналізи крові підтвердили діагноз лікарок, що рак зник. Від вузла залишилася тільки заглибина.
Пані Ванда знає, що була оздоровлена завдяки відмовлянню Помпейської дев'ятниці. Вона дякує Марії за це чудесне оздоровлення і дає свідчення свого оздоровлення. Коли дзвонила до нашого видавництва, щоб поділитися цим чудесним свідченням, плакала від щастя і радості.
Хай кожен знає, що Цариця Святої Вервиці нагороджує витривалу молитву. І надалі відбуваються чуда оздоровлень за Її посередництвом! Богові слава і слава Марії - Цариці Святої Вервиці з Помпеї!
Свідчення щасливої любові
Улітку цього року (2013 р.) відмовила дев'ятницю в наміренні особистого щастя моєї самітньої доньки. Вже через місяць після відмовлення моя дочка зустріла на свої життєвій дорозі чоловіка і тепер вона щасливо закохана. Вірю сильно в допомогу Матері Божої і дякую Їй за вислухання моєї молитви. Тепер поручаю Марії двох осіб: мою дитину і її обранця, вірю, що Вона оточить їх Своєю опікою. Молюся витривало, хоч часом так тяжко молитися 54 дні!!! Мати Божа чекає на нашу молитву, а ми потребуємо стільки ласк.
Єва
Ласка материнства
Хочу дати свідчення про чудо, яке відбулося у моїй родині за заступництвом Матері Божої Помпейської. Моя дочка і зять мали серйозні проблеми із зачаттям дитини. Лікувалися 2 роки, і лікарі не давали їм шансу на природне зачаття здорової дитини, скеровували їх на in vitro (цей спосіб суперечить науці Католицької Церкви і неприйнятний для вірних під тяжким обов'язком. - Прим. Ред.). Однак вони чекали й вірили, що стануть природними батьками. Я, як їх мати, будучи 3 жовтня 2011 р. на вервиці в костелі, вислухала читання про чудесну дев'ятницю Помпейську. Через кілька днів розпочала її відмовляти в наміренні чуда здорового, природного материнства для дочки і її чоловіка. Закінчуючи прохальну частину, в передостанній день моя дочка повідомила, що вагітна. Радості і сліз щастя не було кінця. Сьогодні розпочала подячну частину до Цариці Святої Вервиці, Матері Божої Помпейської. Прошу розповсюдити це свідчення чуда на славу Матері Божої і для кріплення людських сердець. Бог заплатить!
Мати В.
Повернення сина
Прагну подякувати Цариці Святої Вервиці за всі ласки, отримані завдяки відмовлянню Помпейської дев'ятниці. Цю дев'ятницю я молилася в наміренні сина, який переживав великі труднощі і пішов з дому, нікому нічого не сказавши. Мій розпач був безмежний, однак завдяки відмовлянню дев'ятниці син повернувся додому. Повернувся за два дні до її закінчення, і все в нас наразі складається добре. Моя вдячність Цариці Святої Вервиці є великою, важко її висловити словами. Заохочую кожного до відмовляння Помпейської дев'ятниці, це дуже ефективна молитва.
Аліція
Дар материнства
Хочу заохотити всіх, щоб віддали своє життя в руки Матері Божої. Мати Божа мені дуже помогла через Помпейську дев'ятницю. Я не могла завагітніти, лікувалася в одній із найкращих клінік у Польщі. Перенесла також операцію. Лікар не давав мені великої надії на природне зачаття. Тоді почала дев'ятницю. Через два місяці завагітніла. Своєю дитиною завдячую Матері Божій.
Анета
Оздоровлення від раку легень
Бажаю подякувати Матері Божій з Помпеї за оздоровлення пані Аделаїди від раку легень. Після дослідження PET SCAN і аналізів крові немає жодної ракової клітинки в організмі. Щиро дякую Цариці Святої Вервиці з Помпеї!
Дорота
Чудесне зникнення злоякісної пухлини
Минулого року (2012 р.) мій син захворів на злоякісну пухлину щитовидної залози. Лікарі не мали гарантії, що не буде метастазів, а один із професорів давав йому тільки місяць життя. Почала пошук лікарів і дуже швидко знайшла... Царицю Святої Вервиці з Помпеї. Почала відмовляти Помпейську дев'ятницю. Через деякий час лікар, не бачачи покращення, наважився на операцію, оскільки біопсії весь час показували ракові клітини... Якими були сльози радості, коли під час операції виявилося, що рак зник і все було чисте. Лікарі-асистенти під час операції, маючи перед очима аналізи біопсії, не могли цього пояснити з точки зору медицини, і я їм не дивуюся, оскільки сина вилікувала Цариця Святої Вервиці з Помпеї. Тепер всім поручаю цю молитву, бо ніхто не відійде не вислуханим... Царице Святої Вервиці з Помпеї, ще раз усім серцем складаю Тобі, люба Ненько, подяку за оздоровлення сина.
Анна-Марія
* * *
Дорогі читачі, маючи такі беззаперечні свідчення, які відбувалися декілька років тому, ми не повинні мати жодного сумніву щодо вислуховування нашої молитви. Повторімо слова Матері Божої: "Якщо хтось прагне отримати ласки, хай відправить на Мою честь три дев'ятниці, відмовляючи п'ятнадцять таємниць вервиці, а потім хай відмовить знову три дев'ятниці подячні". Маймо сильну віру в дієвість і міць Святої Вервиці, але тільки для тих, хто її відмовляє, а не просто носить чи повісить у машині. Відмовлена повна Вервиця може випросити в Марії все, як колись, так і тепер. Маєте проблему у родині, хтось хворий - моліться Помпейську дев'ятницю, повну Вервицю протягом 54 днів (дев'ятниця - відмовляння кожен день певної молитви, в даному випадку вервиці з розважанням всіх 15 таїнств; відмовляння трьох дев'ятниць прохальних - це 27 днів, також відмовляння трьох дев'ятниць подячних - це наступні 27 днів; разом 27+27=54 дні), родина розпадається або на грані розпаду - молися повну Вервицю, загроза життю - молися повну Вервицю, молоді подружжя не мають дітей - моліться повну Вервицю, чоловік у родині п'є, син чи дочка пішли блудною дорогою - моліться повну Вервицю; молоде, переживаєш за своє навчання і вибір стану, за своє майбутнє, за вибір доброго хлопця чи дівчини для спільного щасливого подружнього життя - моліться Помпейську дев'ятницю до Цариці Святої Вервиці. Зараз триває війна на Сході України, хтось із родини там є воїном - молися до Помпейської Матері Божої за мир і про охорону. Мати Божа ще у Фатімі, під час І Світової війни говорила: "Моліться Вервицю, і війна закінчиться, настане мир". Від відмовляння Вервиці залежить мир - як колись, так і тепер. Довіряймо і вірмо Марії, поручаймо всі свої біди, негаразди, терпіння, переживання і болі Непорочному Серцю Марії через Вервицю, а Вона всім зарадить і допоможе!
P.S. Хто одержить за допомогою Помпейської дев'ятниці вимолювану ласку, хай на знак подяки Цариці Святої Вервиці і для поширення набожності до Неї напише про це до редакції ГКТ або передасть авторові цієї статті опис отриманої ласки. В західному світі її називають "безвідмовною дев'ятницею", бо Мати Божа обов'язково вислухає її.
