Найсвятіша Євхаристія

Почитання Пресвятої Євхаристії

"І Слово стало тілом, і оселилося між нами, і ми славу його бачили - славу
 Єдинородного від Отця, благодаттю та істиною сповненого" (Йо. 1, 14).
"Від Його повноти прийняли всі ми - благодать за благодать" (Йо. 1, 16).

Вступ

Ісус Христос не тільки відкупив нас від гріха, але також є нашим найщирішим добродієм, приятелем і найлюбішим Спасителем. Свою доброту й любов Він виявив нам не тільки за свого життя на землі, але й далі продовжує її виявляти після свого вознесіння на Небо. Ісус Хри­стос хоча й вознісся на Небо, однак любить і далі, з любові до нас не за­лишив нас тут, на землі, сиротами, а є між нами в Найсвятішій Євхаристії, де Він правдиво перебуває, так само, як і під час свого життя на землі, а тепер царює прославленим у Небі. І тут, у Найсвятішій Тайні, Ісус Христос є нашим найкращим добродієм, нашим найвірнішим при­ятелем, нашим наймудрішим провід- ником і вчителем, нашою втіхою і прибіжищем, нашою поживою, на­шим життям, нашим порятунком і спасінням. І про цю Найсвятішу Тай­ну Євхаристії, про цю Тайну любові будемо розважати за допомогою ла­ски Найсвятішого Серця Христово­го, утаєного в Найсвятішій Тайні, за заступництвом Пречистої Діви Марії Непорочно Зачатої, за молитвами св. Йосифа Обручника, за молитва­ми всіх Ангелів, усіх святих у Небі, душ у чистилищі й за вашими молит­вами.

Що таке Найсвятіша Євхаристія?

Найсвятіша Євхаристія - це Тіло і Кров Ісуса Христа під видами хліба й вина. Що значить Тіло Христове під видами хліба? Це означає, що бачимо хліб, чуємо смак хліба, але це не хліб, а тільки вид хліба, і під цим видом укрите Тіло Христове. Що означає Кров Христова під видами вина? Те, що ми бачимо вино, чуємо смак вина, але це не вино, бо це вже Кров Христова, утаєна, скрита під видом вина. Тепер зважте далі. Де є Тіло і Кров Христова, там є і Його Душа, бо Христос, утаєний, скритий у цій Тайні, є вже воскреслим, отже, Душа є невіддільно злучена з Тілом і Кров'ю. Нарешті, де є Тіло, Кров і Душа, там є Божество Ісуса Христа, тобто Божа Особа Ісуса Христа, бо коли Син Божий воплотився, тобто прийняв на себе людську природу, то таким способом злучив свою Божу Особу з людською природою: таким чином Божа Особа Ісуса Христа є нероздільною з Його людською при­родою. Отже, у Найсвятішій Тайні Євхаристії є правдивий Ісус Христос, як Бог і чоловік, це означає, що є правдивий воплочений Син Божий.

Коли і як це діється?

Це діється під час Служби Божої, коли священик вимовляє слова над хлібом: "Прийміть і їжте, це є Тіло Моє", а над чашею з вином: "Пийте, це є Кров Моя". Це діється не людсь­кою силою, а всемогутньою силою Божою, тут священик є тільки слу­гою Божим, тільки знаряддям, че­рез котре діє всемогутня Божа сила, бо священик не дає їсти свого тіла ані своєї крові пити, тільки Христос послуговується устами священика і говорить: "Прийміть і їжте, це є Тіло Моє, пийте, це є Кров Моя".

Повторення таїнства Благовіщення

Тут діє сила Святого Духа, подібно, як і під час Благовіщення. Коли Архангел сповістив Пречистій Діві Марії, що Вона стане Матір'ю Божою через діяння Святого Духа й коли Пречиста Діва сказала: "Я - раба Господня, хай станеться за сло­вом твоїм", тоді Святий Дух осінив Пречисту Діву Марію і Його силою зачався, воплотився Син Божий із дівочої крові Пречистої Діви Марії. Так само діється під час Служби Божої. Коли священик вимовляє сло­ва над хлібом: "Прийміть і їжте, це є Тіло Моє", а над чашею: "Пийте, це є Кров Моя", тоді силою Свято­го Духа хліб перетворюється у Тіло Ісуса Христа, а вино - у Його Кров, а одночасно єднається з Тілом і Кров'ю Душа та Божество Ісуса Хри­ста. Тоді Ісус Христос є присутнім із Тілом і Кров'ю, Душею і Божеством під видами хліба і вина. Отже, у Найсвятішій Євхаристії є той самий Ісус Христос, який зачався з дівочої крові Пречистої Діви Марії.

Найсвятіша Євхаристія - догмат віри. Про це вчить сам Ісус Христос

Найсвятіша Євхаристія є прав­дою, догматом віри, в який маємо вірити під загрозою спасіння. Хто не вірить у цю правду, той грішить тяжко й не може бути спасенним. Цю правду нам проголосив Ісус Хри­стос, який є непомильним, а відтак цю Тайну установив на останній вечері, яку споживав зі своїми Апо­столами та учнями, коли сказав над хлібом і вином: "Прийміть і їжте, це є Тіло Моє, пийте, це є Кров Моя". Водночас Христос дав владу Апосто­лам, учням і їхнім наступникам, тоб­то Єпископам і священикам, робити те саме: перетворювати хліб у Тіло Христове й вино у Його Кров.

Коли Ісус Христос проголосив, що установить цю Найсвятішу Тай­ну Євхаристії, то багато згіршилося, кажучи, що це неможливо, аби Ісус Христос давав своє тіло спожива­ти і свою кров пити? І навіть деякі з учнів відступили від Ісуса Христа. Однак, Ісус Христос не відкликав своїх слів, Він не зробив би цього навіть тоді, коли б усі Апостоли й учні відступили від Нього, бо спитав їх: "Чи й ви хочете відійти?"

Цю правду віри проголосила Католицька Церква

Цю правду віри проголосила Католицька Церква як догмат віри. Як свідчать пам'ятки перших віків християнства, в цю правду вірили всі християни вже від початків хри­стиянства. Спочатку Лютер і Кальвін відступили від цієї правди віри, і це сталося тоді, коли минуло близько півтори тисячі літ після народження Ісуса Христа. Вони відкинули прав­диву віру, і тому протестанти не ма­ють Найсвятішої Євхаристії, як не мають і священиків.

Цю правду підтверджують багато засвідчених чудес

Багато підтверджених чудес свідчать, що в Найсвятішій Тайні Євхаристії перебуває правдивий Ісус Христос. Одного разу протестант дискутував із католицьким свяще­ником про Найсвятішу Євхаристію і сказав, що він не може повірити у присутність Ісуса Христа в цій Тайні. Католицький священик намагався його переконати, наводячи різні до­кази, однак протестант стояв при своєму невірстві. Під час цієї дискусії вони проходжали садом. Відтак про­тестант каже, показуючи на старого дуба в саду: "Чи можливо, щоб цей столітній дуб схилився верхом аж до землі?" Тоді священик каже: "Так, це можливо, але не людською си­лою, а Божою, бо у Бога все можли­во". Тоді протестант каже: "Добре, я повірю в Тайну Євхаристії, якщо цей дуб на твоє слово зігнеться і по­хилиться аж до землі". Священик гаряче помолився й попросив Ісуса Христа, щоб для просвічення й на­вернення цього єретика вчинив чудо й, повний віри, сказав: "В ім'я Ісуса Христа, наказую тобі, дубе, щоб ти зігнувся аж до землі". І тієї ж хви­лини старий столітній дуб зігнувся і вершком торкнувся землі. Про­тестант, побачивши це, перейняв­ся жахом, упав на коліна і сказав: "О, тепер вірю, що Ісус Христос є присутнім у Найсвятішій Тайні Євхаристії!"

Саксонський поганський князь Витукинд потайки зайшов до табо- ру короля Карла Великого, який був присутній під час Великодня на Службі Божій і бачив, як під час

Св. Причастя сам король та інші при- сутні приймали до уст мале Дитя, котре до одних входило усміхнене й раде, а до інших - з неохотою, обо­роняючись. Побачивши це, той по­ганський князь навернувся. Іншим разом Ісус Христос з'являвся у Най- святішій Євхаристії, як муж у повно­му віці, одного разу в славі, іншим разом - розп'ятий на хресті, ще ін- шим - увінчаний терням. Всі ці чуда не раз діялися не перед поодинокими особами, а перед усім народом. Вони є підтвердженими багатьма свід- ками, так що у їхній достовірності ніяк не можна сумніватися.

Цю правду підтверджує сатана і його прислужники, занепалі безбожники

Нарешті, віру в Найсвятішу Євхаристію підтверджує сам сата­на й лукаві вороги Бога, котрі дихають ненавистю до Найсвятішої Євхаристії. Сатана добре знає, що це за Тайна й тому його лють та не­наситна ненависть до Ісуса Христа в Євхаристії є такою самою, як і за часів перебування Ісуса Христа на землі. А коли сам диявол не може нічого вдіяти, то під'юджує занепа­лих грішників, щоб чинили капості й завдавали зневаги Ісусові Хри­сту в Найсвятішій Євхаристії. Добре відомо, як безбожники намагаються зневажити Найсвятішу Євхаристію. Отже, якби Тайна Євхаристії була тільки звичайним хлібом і звичайним вином, то чому мали б так лютувати сатана і лукаві безбожники?!

Непохитна й сильна віра

Отже, тут не може мати місця жоден із сумнівів, але маємо вірити сильною і непохитною вірою, що у Найсвятішій Євхаристії чоловік, во­плочений Син Божий, і цю віру маємо виявляти не тільки розумом і серцем, але й цілим життям. Якби з одно­го боку явилися нам Пречиста Діва Марія в небесній красі та ясності, всі Ангели у своєму блиску і, нарешті, всі Святі у своїй хвалі, а з іншого боку знаходилася б Найсвятіша Євхаристія, в котрій під видом крих­ти хліба є утаєний Ісус Христос, то ми маємо найперше звернутися до Найсвятішої Євхаристії й віддати побожний поклін, бо у цій Тайні є укритий воплочений Бог, правдивий Син Божий, котрого славить Пречи­ста Діва Марія, всі Ангели, всі святі в Небі та всі сотворіння Всесвіту.

Ісус Христос є тільки один, хоча перебуває всюди, де зберігається Найсвятіша Євхаристія

Та не тільки маємо сильно й непохитно вірити в Найсвятішу Євхаристію, але також подивля­ти всемогутність, мудрість і любов Божу. Ісус Христос хоч і вознісся на Небо, однак залишився між нами. Якби Він залишився на землі як особа, то, щоб бути доступним для всіх, Він мусів би або являтися всім зокрема, або бути на одному місці, а всі люди були б змушені до Ньо­го приходити. Перший спосіб не відповідав би найвищій гідності вже воскреслого і прославленого Ісуса Христа, як також не відповідав би добру наших душ, а другий спосіб спричинив би замішання людсь­кого порядку на землі, коли люди змушені були б неустанно масами мандрувати й перебувати там, де був би Ісус Христос. Отже, Ісус Хри­стос у своїй всемогутності, мудрості й любові винайшов такий спосіб, при якому Він, хоч і вознісся на Небо, однак залишився між нами так, що для всіх є доступним всюди, де зберігається Найсвятіша Євхаристія, і кожен, хто хоче й ко- ли хоче, може до Нього приходи­ти й з Ним мати зв'язок і єднання. Ісус Христос є в нашій церкві, тут, у вашому селі. Він присутній у всіх церквах сусідніх сіл і міст, без огля­ду, чи святиня належить до нашого чи латинського обряду. Словом, де зберігається Найсвятіша Євхаристія, там є Ісус Христос. Здогадуюся, що вам напрошується думка, що сті- льки є Ісусів, скільки є місць, де зберігається Найсвятіша Євхаристія. Ні, є тільки один Ісус, хоч і в ти­сячах місць присутня Найсвятіша Євхаристія. Як це діється? Не людсь­кою, але всемогутньою Божою си­лою, чого ми нашим слабким розу­мом не можемо зрозуміти. Я вам це, бодай приблизно, так поясню. Вас, тут зібраних, може бути тисяча чи більше. Як скажу слово "Ісус", то я сказав тільки один раз й одне - єдине слово "Ісус", і кожен із вас почув це слово. Я ж не сказав тисячу разів слово "Ісус", щоб кожен з вас його почув, але сказав тільки один раз, а кожен із вас почув слово "Ісус". Отже, подібно діється у Найсвятішій Євхаристії. Один Ісус Христос, хоч перебуває Він у багатьох місцях у Найсвятішій Євхаристії.

Ісус Христос є цілий у Найсвятішій Євхаристії

Крім цього, нам треба знати, що у Найсвятішій Євхаристії є цілий Ісус Христос не тільки як особа Божа, але також як чоловік. Це теж діється всемогутньою силою Божою. Наша Земля дуже велика, а ще більшим є Сонце, бо в ньому може вміститися вся наша Земля разом із Місяцем. А чи може Бог зменшити Землю або Сонце до розміру макового зернят­ка? Може, тому що Бог - всемогутній, бо, коли Він створив Землю, Сонце і Всесвіт своїм всемогутнім словом, і то з нічого, то Він також може в ніщо обернути до мізерного розміру Зем­лю і Сонце.

Подібно діється у Найсвятішій Євхаристії всемогутньою Божою си­лою. Цілим є Ісус Христос у цілому агнці, цілим є у кожній частичці, цілим є у кожній крихті виду хліба чи у кожній краплинці вина, наскільки можемо спостерегти це своїм оком. Візьмімо до уваги й те, що Ісус Хри­стос є в Найсвятішій Євхаристії вже воскреслим, а воскресле тіло має властивості духа, який не обмеже­ний місцем. Дух може перейти крізь замкнені двері, крізь мур. Отже, і Тіло, і Кров Христова, тобто цілий Ісус Христос не тільки як Бог, але і як чоловік уже воскреслий може пе­ребувати і вміщатися під видом на- віть найменшої частички виду хліба і краплі виду вина.

У Найсвятішій Євхаристії є той самий Ісус Христос

Нарешті, нам треба знати, що у Найсвятішій Євхаристії є той самий Ісус Христос, який наро­дився з Пречистої Діви Марії, той самий Ісус Христос, який навчав три роки, той самий Ісус Христос, який царює прославленим у Небі. Тут, у Найсвятішій Євхаристії ра- зом усі таїнства з життя Ісуса Христа на землі та Його прослав­лення. Перейдімо коротко бодай головні таїнства.

Ісус Христос у Пресвятій Євхаристії є той самий, що народився у Вифлеємі

Ісус Христос, народжений в убожестві, у слабкості, покладе­ний в яслах. Чи того всього не ба­чимо і в Найсвятішій Євхаристії? І тут Ісус Христос відкинув увесь блиск свого маєстату й могутності, тут ще більше сповився у неміч, бо навіть позбувся рухів, які має безпомічне дитя. А той вівтар і ки­вот чи не пригадують нам вертеп і ясла, в яких покладено Ісуса Хри­ста після Його народження?

Ісус Христос у Пресвятій Євхаристії той самий, який жив у Назареті

Укрите життя Ісуса Христа в Назареті нам виразно представляє життя Ісуса в Найсвятішій Євха- ристії. У Назареті Його знала й розуміла Пречиста Діва Марія, знав Його й розумів св. Йосиф. Інші люди Його не знали. Одні захоплювалися красою, інші чем­ною й милою поведінкою мало­го хлоп'яти, а деякі споглядали на Нього лукавим оком. Те саме діється в Найсвятішій Євхаристії. Мало, дуже мало вірних тут Його знають і розуміють. Багато пере­бувають біля Нього з байдужістю, а дехто трактує Його з лукавством.

Ісус Христос - як учитель за свого земного життя - є тим самим у Євхаристії

Ісус Христос прилюдно на­вчав три роки. І тут, у Найсвятішій Євхаристії, Ісус Христос продовжує свій учительський уряд по всі часи. Не навчає словами, як колись, коли жив на землі, а світлом своєї укритої ласки. Марні були б найкращі нау­ки й проповіді, якби Ісус Христос не просвічував людських сердець для того, щоб слова проповідників по­трапляли до них; даремними були б їхні зусилля, якби Ісус Христос не давав своєї мудрості й світла проповідуваним наукам. Настільки наука має успіх, наскільки Ісус Хри­стос дасть розуміння. Крім цього, Ісус Христос також навчає кожно­го окремо, хто до Нього вдається, навчає не людськими словами, але своєю укритою ласкою, котра про- мовляє і просвічує душу.

Ісус Христос - милосердний добродій за свого життя на землі - є тим самим у Пресвятій Євхаристії

Ісус Христос під час свого при­людного життя не тільки навчав, але й здійснював найвищі вчинки мило­сердя: сумуючих утішав, плачучим витирав сльози, хворих оздоров­ляв, мертвих воскрешав, грішників навертав і прощав їм їхні гріхи. До всіх звертався: "Прийдіть до Мене всі втомлені й обтяжені, і Я облег­шу вас" (Мт. 11, 28). І тепер Ісус Христос той самий - у Найсвятішій Євхаристії, Він - такий же милосер­дний Самарянин. Його рука не вко­ротилася, Його сила не зменшилася. Тільки люди глухі на Його голос і запрошення. Вони всюди шукають потіхи й порятунку, але не в Ісуса Христа, який нікого не відкидає від себе, хто до Нього звертається. Хто до Нього приходить із сильною вірою й надією, з певністю отримає допомогу й порятунок. Може не в явний спосіб, може не зараз, але напевне, що правдива просьба не буде без успіху, якщо буде згідна із волею Божою та з добром того, хто просить. Навіть не будеш знати, як Ісус Христос вислухав твоєї прохан­ня і скерував твоє життя так, що не­щастя минуло і все вийшло на твоє добро.

Ісус Христос, очорнений за життя, є тим самим у Пресвятій Євхаристії

Попри свою доброту й мило­сердя, Ісус Христос терпів через людське лукавство всякі напасті й очорнення. Лукаві люди підступом намагалися Його на чомусь зловити, осуджували Його за нібито зв'язок із нечистою силою злого духа, дияво­ла, і навіть хотіли Його каменувати або скинути зі скали у прірву. І те­пер у Найсвятішій Євхаристії зазнає Він такої самої долі від єретиків, апостатів і сектантів та навіть від багатьох своїх вірних. Одні Його зрікаються, не хочуть Його визнати в Найсвятішій Євхаристії, інші ви­ступають проти Нього, хулять Його, ще інші, хоч і віруючі, однак, знева­жають Христа через свої святокрад­ства, через зневаги, яких завдають Йому в цій Найсвятішій Тайні.

Ісус Христос, мучений за життя, є тим самим у Пресвятій Євхаристії

Ісус Христос, зраджений своїм власним апостолом Юдою, дозво­лив ворогам себе зв'язати й водити по судах, був тяжко мучений і вмер на хресті серед страшних мук. Цього зазнає Ісус Христос і в Найсвятішій Євхаристії.

Звичайно, не може вже так терпіти, як колись на землі, але лють, лукавство людей є такими ж, як і за Його життя на землі. І якби те­пер Ісус Христос прийшов на землю, то Його страждання були б ті самі, що й тоді. Ісус Христос у Євхаристії позбавив себе всяких ознак жит­тя, Він немов мертвий, перебуває у стані містичної смерті. Подібно, як колись повис мертвий на хресті.

У Вроцлаві у дванадцятому сто- літті євреї, побачивши християн, які віддавали честь Божу Ісусові Христу в Найсвятішій Євхаристії, постановили зневажити Його в тій Найсвятішій Тайні. Вони підплатили церковному слузі, котрий впустив їх вночі до церкви. Звідти викрали Найсвятішу Євхаристію, занесли до­дому, де зібралося багато євреїв, і почали висміювати Найсвятішу Тай­ну. Чим більше висміювали й ху­лили, тим більшою була їхня лють. Нарешті, почали колоти ножами. І сталося чудо! Почала текти кров, і чим більше кололи, тим більше тек­ла кров. Євреїв охопив жах. Вони стали кричати. Проходила вули­цею жандармерія і, почувши крик, увійшла в середину дому. Побачив­ши, що там діялося, заарештувала євреїв і подала до суду, який засу­див деяких на смерть, бо так тоді карали за такий святокрадський злочин. Інші євреї під впливом того чуда навернулися. Церковний слуга, який допустився зради, з розпачу, як Юда, повісився. Про цю подію свідчать судові акти цього міста. Отже, історія переслідування Ісуса Христа і Його мук є такою ж самою, що й за Його життя на землі.

Ісус Христос, який воскрес, є тим самим у Пресвятій Євхаристії

Ісус Христос після своєї смерті воскрес із мертвих у славі. І тут, у Найсвятішій Євхаристії, той самий Ісус Христос уже прославлений, але утаєний, бо якби Христос став перед нами у своїй небесній славі, ми не могли б цього знести, ми б мусіли вмерти.

Ісус Христос, який вознісся на Небо, є тим самим у Пресвятій Євхаристії

Ісус Христос через сорок днів після свого воскресіння вознісся на Небо, а коли возносився, благо- словив усіх присутніх на горі Еле- онській. Так само Ісус Христос благословить нас у Найсвятішій Єв- харистії. Благословить Ісус Хрис- тос у часі кожної Служби Божої, коли священик після Св. Причастя повертається з Найсвятішою Євха- ристією в чаші й благословить, ви­мовляючи слова: "Спаси, Боже, лю­дей твоїх і благослови спадкоємство твоє". Благословить стільки разів, скільки відбувається благословення Найсвятішими Тайнами поза Служ­бою Божою.

Ісус Христос прославлений у Небі й упокорений у Пресвятій Євхаристії

Ісус Христос царює прославле­ний у Небі. На Нього не сміють гля­нути навіть найвищі небесні сили: Херувими і Серафими, вони закрива­ють своє лице й голосять невпинно: "Святий, святий, святий, Господь сил!" Перед Ним падуть святі в Небі, скидають свої вінці у стіп Його й го­лосять славу Агнцю Непорочному. Йому служать усі твори Вселенної. Перед Ним тремтить небо і земля. І той самий Ісус Христос впокорений, утаєний під видом крихти хліба в кивоті або на вівтарі під час Служ­би Божої! О, покоро і приниження безмежного маєстату, приниження недоступне й незбагненне не тільки для людського розуму, але навіть ангельського! Людино, мізерне со- творіння, людино грішна, людино, гниюча в зіпсутті гріхів, пізнай, від- чуй милосердя, доброту й любов свого Спасителя, який полюбив тебе аж до кінця, тобто до всіх можливих меж!

Чому Ісус Христос перебуває у Пресвятій Євхаристії?

Ісус Христос перебуває між на- ми в Найсвятішій Євхаристії, аби нас не залишати сиротами, як це й пообіцяв нам. Він перебуває між нами, щоб вести нас через небезпеч­ну пустиню нашого життя, подібно, як колись Бог провадив євреїв че­рез пустиню з тією різницею, що колись Він був у вигляді вогняної хмари, а тепер сам Ісус особисто веде нас у цій Найсвятішій Тайні. Ісус перебуває між нами, аби бути нашим братом, добродієм, отцем. Христос перебуває між нами, щоб нас обдаровувати своїми ласками й щедротами. Він перебуває між нами, щоб для нас виєднати й злагіднити розгнівану Божу справедливість.

Чого зазнає від нас Ісус Христос у Пресвятій Євхаристії?

І чого зазнає від нас Ісус Христос за свою доброту, милосердя і лю­бов? О, змилуйся, Боже, наш народ мало знає про цю Найсвятішу Тайну любові, а ще менше віддячується, і багато з нас зневажають Ісуса в цій Найсвятішій Тайні.

Ісусові Христу в Євхаристії належить Божа честь і прослава

Що ж належить робити? Найпер­ше, треба прославляти Ісуса Хри­ста в Найсвятішій Євхаристії. Коли входиш до церкви, де зберігається Найсвятіша Євхаристія, зверни ува­гу на кивот на вівтарі, перехрести­ся, але помалу, докладно, не роби "млинка", не крути рукою так, наче б відганяв мух, а відтак зігнися низько й зроби поклін. Наші люди, ввійшовши до церкви, звичайно, ба­гато разів і то постійно хрестяться, на всі боки кланяються, цілують об­рази, ще й не раз навіть просту до­шку на тетраподі або одвірки при дверях церковних, а на Ісуса Христа в Найсвятішій Євхаристії навіть не звертають уваги. Коли іноді є обхід або процесія з Найсвятішими Тай­нами, а ти не йдеш разом з людь­ми, стоїш збоку, то не дивися, як теля на нові ворота, але вклякни й віддай честь Христові Богу. Коли є виставлення Найсвятішої Євхаристії в пушці або в монстранції, то вкляк­ни на обидва коліна. Коли священик іде чи їде з Господом Богом, тобто Ісусом у Найсвятішій Тайні, до хво­рого, то також уклякни. Коли йдеш по церкві, не гупай чобітьми, не­мов кінь цуговий у стайні, але йди повільно й тихо. Не плюй на підлогу в храмі. Якби ти був у домі велико­го пана, то не наважився б плювати на підлогу. А церква - це дім най­вищого Пана, це дім Царя небесно­го. У церкві поводься побожно, не оглядайся на всі боки, не розмов­ляй. Церква - це не торговиця, це не місце для віча. О, тут наші люди дуже провиняються: так не роблять ані євреї у своїх божницях, ані пога­ни у своїх зборах, хоч там нема Ісуса Христа в Найсвятішій Євхаристії. Де наша віра? Ми гірші від євреїв, гірші від поган!

Дбання про красу Божого дому

Відтак, треба нам дбати про кра­су й чистоту в домах Божих, тобто в церквах, щоб не було пороху, паву­тини, болота на підлозі. Стараймося, щоб обруси й стихарі були чистими, фелони та інші богослужбові ризи гарними. У нас під цим оглядом є велике недбальство й запустіння. Церква повинна бути для кожного віруючого християнина найдорож­чим домом, дорожчим від власного дому, бо це місце - найсвятіше.

Якщо ти скупий для Божого дому, то Ісус Христос буде скупий для твого дому й відвернеться від нього, від тебе та твоїх дітей.

Жертви для Божого дому

Часто нема грошей у церковній скарбниці, бо вірні шкодують дати жертву для церкви, а часом дехто дасть фальшивий гріш, який уже не має вартості. "На тобі, Боже, що мені негоже" - хто каже так, той кпить з Господа. Не дивно, що Бо- жа рука замкнулася і скрута гро­шей дошкуляє, що люди не мають нафти засвітити, а сірник ділять на- двоє, бо стали скупими для Бога. А вже як прийдеться будувати нову церкву, то там уже лиха година. Всі відпекуються своїх датків, а найбі- льше жаліють багатші, і всіма спосо­бами бороняться, щоб нічого не дати на будову або на ремонт церкви. Часом навіть відступають від свого обряду, щоб тільки ухилитися від жертви на церкву.

Є таке передання. Одного разу покликали священика до хворого, котрий несподівано захворів. Треба було спішити, і тому священик пішов із Найсвятішими Тайнами навпрос- тець через поля. Коли мав перехо­дити через ниву одного господаря, засіяну пшеницею, той ґазда засту­пив дорогу священикові, бо боявся, що той потопче пшеницю. Тоді другий господар попросив, аби священик перейшов через його ниву, засіяну горохом. І священик перейшов. І що сталося? Пшениця загнітилася, а горох вродив сторицею, як ніколи. Справді, Христос знає щире серце й благословить кожний дар та жертву. Хоч, по правді сказати, ми не маємо нічого свого, що б ми могли Ісусові принести в дар, бо все, що маємо - це Його. Однак, Христос приймає від нас кожну щиру жертву й дар так, начебто це був наш власний.

Відтак, намагаймося іншим спо­собом славити Ісуса в Найсвятішій Євхаристії. Отже, коли йдеш біля церкви, здійми капелюха чи шап­ку. Як маєш час, зайди до церкви на хвильку, а коли церква закри­та, вклякни перед дверима і скажи: "Будь прославлений, Ісусе, утаєний у Найсвятішій Тайні". Коли ти на городі, в хаті або в полі, звернися думкою до Ісуса в церкві й скажи в дусі: "Будь прославлений, Ісусе, у Найсвятішій Євхаристії". Ти Ісуса не бачиш, але Ісус тебе бачить і знає твоє серце, і буде тебе благословля­ти і твою працю.

Св. Вячеслав, хоч і був коро­лем, однак не соромився служити на колінах для Служби Божої. Він на- віть виділяв шматок ріллі під пшени­цю, щоб із неї був хліб для Служби Божої.

Як це повинно нас засоромити! Багато з нас, які знають про Най- святішу Євхаристію, то знають зви­чайно настільки, наскільки вимагає наша користь і наша вигода, одне слово, ми - самолюбні. Замовляємо Службу Божу ("наймати", як це у нас говориться, не можна, бо Служби Божої не можна "наймати" за гроші: даємо тільки винагороду за труд священика) за відпущення гріхів, за здоров'я, за врожай, за худібку, приймаємо Св. Причастя, але те все для нашої власної користі. Проте, Ісусові не висловлюємо вдячності, про прославлення Його не дбаємо.

Особистий контакт із Ісусом у Пресвятій Євхаристії

Крім цього, звертаю увагу, щоб ми особисто з'єднувалися з Ісусом у Найсвятішій Євхаристії, тобто під- гримували з Ним зв'язок і єдність так, мовби ми бачили Ісуса особи­сто. Коли б Ісус явився тобі як осо­ба, ти впав би Йому до ніг, віддав би Йому хвалу, дякував, перепрошу- вав і просив про все, що тобі по- трібно. Так само поводься з Ісусом у Найсвятішій Євхаристії, прослав­ляй Його, дякуй Йому, перепрошуй і проси про все необхідне. Говори до Нього так, мовби говорив до тата, до брата або до найщирішого приятеля. Хоч ти не бачиш Його в особі, хоч не чуєш Його слів, не бачиш Його лиця, Ісусові Христу це подобається, Він тебе чує, радо вислухає й нагоро­дить тебе своїми щедротами.

Тож біжімо до Ісуса в Найсвятішій Євхаристії, тулімося до Нього, як курчата біля квочки, прибігаймо до Нього, з Ним єднаймося, любімо Йо- го, дякуймо Йому, Його прославляй­мо. А коли Христа прославимо тут, на землі, утаєного в Найсвятішій Єв- харистії під заслоною віри, то нас Христос прославить у Небі, будемо Його споглядати лицем у лице і з Ним єднатимемося у вічній радості. Амінь.

Блаженний владика
Григорій Хомишин,
"Парафіяльна місія"