Яку користь приносить згода з Божою волею?
Катехизмова частина
Коли прагнемо того, чого хоче Бог, тоді бажаємо найбільшого нашого добра. Бо Бог, безперечно, не бажає нічого іншого, як тільки того, що для нас найкорисніше. Св. Вінкентій а Паульо так говорив: "Згода з Божою волею є найбільшим скарбом християнина, а також ліками проти будь-якого зла, бо містить у собі зречення самого себе, єдність з Богом і всі чесноти". Саме в такому підході міститься вся досконалість: "Господи, що хочеш, щоб я вчинив?" Св. Тереза пише: "Хто не шукає нічого іншого, крім подобатися своєму Любому, є задоволений зі всього, що Його задовольняє. Таку силу має любов, яка є досконала: чинить, що особа забуває про власну вигоду і приємність, а всі свої думки звертає на те, щоб подобатися своєму Любому, а також шукає способи, якими сама або через інших може прославити Його. Коли б ми намагалися наближатися до Тебе, то швидко дійшли б до мети, але часто падаємо і тисячу разів спотикаємося, і навіть блудимо, не йдучи уважно правдивою дорогою". Ось що повинно бути єдиною метою усіх наших думок, вчинків, бажань і молитов - подобатися Богові. Саме це повинно стати нашою дорогою до досконалості - слідування за Божою волею. Наша згода з Божою волею повинна бути повна, без застережень, незмінна, без нарікань. Той любить Ісуса Христа всім своїм серцем, хто щиро звертається до Нього словами Апостола: "Що мені, Господи, робити?" (Ді. 22, 10). Господи, дай мені пізнати, чого від мене вимагаєш, бо все це хочу виконати!
Багато з нас дійсно говорять: "Господи, віддаю Тобі всю мою волю, не бажаю нічого іншого, як тільки того, чого Ти бажаєш". Але коли приходять випробування, не вміємо спокійно погодитися з Божою волею, а потім нарікаємо на злу долю і говоримо, що непокоять нас різні прикрощі, а все наше життя вважаємо нещасливим.
"Завжди і всюди віддаючись Божій волі, - каже св. Фаустина, - у всіх випадках і обставинах життя, ми віддаємо Богу велику хвалу; таке підпорядкування себе Божій волі має більшу вагу в Його очах, ніж довгі пости, умертвлення і найсуворіші покути. О, яка велика нагорода за один акт любовного віддання себе волі Бога. Яким же спокоєм вже тут, на землі, тішиться душа".
Яким щасливим є той, хто живе у повній єдності і підкоренні Божій волі. Не гордиться успіхами, ані не втрачає духу в невдачах, знаючи, що все приходить з Божих рук. Тільки Божа воля є основним правилом його волі, тому не робить нічого іншого, як тільки те, чого бажає Бог, ані не бажає нічого іншого, як тільки те, що є Божим ділом. Вище ставить найменші обов'язки свого стану понад вчинки величні і славні, знаючи, що можуть бути забарвлені самолюбством, а ті, котрі випливають з обов'язку, з певністю будуть згідні з Божою волею. Тільки тоді будемо щасливі, коли приймемо від Бога, в досконалій згоді з Його волею, все, що Він приготував, не зважаючи на те, чи це приємне, чи суперечливе нашій волі.
Хто сповняє Божу волю, той свобідний від найбільшого лиха - гріха. Св. Бернард каже: "Усунь зі світу власну волю - і згасне пекло". Фізичні нещастя тому є нещастями, що ми їх не хочемо. Якби ми їх бажали, вони перестали би бути нещастями. Переслідування, тортури для мучеників були бажаними, вони раділи терпінням. Св. Йоан Золотоустий навчає: "Переніс ти нещастя? Воно вже не є нещастям, якщо ти його бажаєш. Дякуй Богові за це. Зло переміниться тобі в добро". Якщо наша воля є завжди поєднана з Божою волею, то нас не стріне нещастя, противне нашій волі. Св. Василій Великий каже так: "Ми повинні всім своїм життям, у здоров'ї і слабості, виконувати і ставити собі за мету Божу волю. У здоров'ї - виявляти труд любові ревністю у Божих ділах; у слабості - мати терпеливість і витривалість з радістю. Хто так не постановив виконувати Божої волі, живе в подвійній небезпеці. Перша і найбільша та, що відмовляється від Христа і тратить право називатися братом Христовим, бо не виконує Його волі; друга - що не сміє, як недостойний, брати участі в тім, що лиш для достойних приготоване".
Згода з Божою волею, найперше, приносить славу Богові. Бо якщо людина піддає свою волю волі Божій, Господь Бог сповняє свій задум і осягає мету, яку мав щодо тої чи іншої людини. Саме в цьому лежить слава Божа. Тому Святі не мали іншого бажання, лише аби пізнати і виконати Божу волю, знаючи, що тільки в цьому є правдива велич і тільки те найбільше звеличує Бога, чого вимагає Божа воля. "Я волів би бути черв'ячком, якщо би цього хотів Бог, - каже бл. Генріх Сузо, - аніж серафимом з власної волі". "Все, що робимо, - каже св. Франциск Салезій, - бере свою вартість зі згоди з Божою волею, так, що коли їм чи забавляюся, якщо це чиню тому, що така є Божа воля, більше прославляю Бога і більше маю заслуг, аніж коли би віддав себе на мучеництво без Божої волі". У своєму "Щоденнику" св. Фаустина пише: "Під час роздумування я почула такі слова: Дочко моя, віддаєш Мені найбільшу хвалу через терпеливе віддавання себе Моїй волі, а собі заробляєш таку велику заслугу, що ні постами, ні жодними умертвленнями не осягнула б того. Знай про це, дочко Моя, що коли свою волю підпорядковуєш Моїй волі, стягаєш на себе Мою велику прихильність. Та пожертва Мені люба та повна насолоди, вона подобається Мені, вона має силу".
Св. Тома Кемпійський навчає: Господи, коли воно вийде Тобі на честь, нехай воно станеться в ім'я Твоє. Господи, коли бачиш, що воно для мене спасенне, і знаєш, що допоможе мені, то дозволь мені вживати його на Твою славу. Але коли знаєш, що воно зашкодить мені й ніскільки не прислужиться для спасення моєї душі, відверни від мене таке бажання. Тому треба завжди зі страхом Божим і з покорою в серці бажати чогось і просити, коли щось бажане прийде на думку; а перш за все ти мусиш зі самозреченням покластися на Бога і сказати: "Господи, Ти знаєш, що ліпше: нехай станеться це або те, як Ти хочеш! Дай, що хочеш, скільки хочеш і коли хочеш. Роби зі мною, як Сам знаєш і як Тобі більше подобається, і від чого Тобі більше честі буде. Постав мене, де Сам хочеш, і вільно Тобі робити зі мною все. Я ж у Твоїх руках, обертай і повертай мною по своїй волі. Ось я, Твій слуга, готовий до всякої послуги, бо я не бажаю для себе жити, а для Тебе, аби лиш достойно та праведно".
По-друге, та єдність людської волі з волею Божою вшановує і величає Бога, бо є тріумфом і архітвором Його ласки і жертвою з цього, що дуже цінує сам Господь Бог. Св. Василій Великий каже: "Той величає і прославляє Бога, хто виконує Його волю, а зневажає, хто порушує Його закон". Бог довершив подвійного з'єднання, яке нескінченно мудре і святе - з'єднання Божої природи з людською природою в одній Особі Предвічного Слова, тобто в Божій Особі Ісуса Христа і з'єднання материнства з недоторканою невинністю в особі Пресвятої Діви, і після тих двох шедеврів немає на світі речі, яка би більше прославляла Бога і робила людину подібнішою до Сина Божого, як з'єднання людської волі з Божою волею. Бо як в таємниці Втілення людська природа не діє сама зі себе, а лише через Особу Слова, яка через неї діє, так і людська воля, коли досконало єднається з Божою волею, не діє сама через себе, лише Бог через неї діє. А як чоловіцтво Ісуса Христа через це поєднання з Його Божою Особою, є безконечно мудре, святе і сильне, так і людська воля, коли почасти переміниться у волю Божу, стає святою, бо з'єднана зі самою Святістю, стає сильною, бо з'єднана зі Всемогучістю, стає досконалою, бо з'єднана з безмежною Добротою. І саме в цьому є слава Бога і велич людини. Св. Фаустина каже: "О мій Ісусе, знаю, що про велич людини свідчать її вчинки, а не слова чи почуття, - справи, які з нас випливли, говоритимуть про нас. Мій Ісусе, не дозволяй мені мріяти, але дай мені відвагу і силу виконати Твою святу волю. Ісусе, якщо хочеш залишити мене у непевності навіть і до кінця життя, хай буде у цьому Твоє Ім'я благословенне".
Згода з Божою волею запевнює нам великі добра:
а) з неї випливає свята свобода, бо хто піддається волі Божій, тим самим визволяє себе з неволі світу і власної любові, а повертає собі волю Божих синів. А ще більше, робить він завжди те, чого хоче, а це тому, що його воля з'єднана з волею Божою, а воля Божа завжди сповняється, отже, і його воля теж. Тут можна застосувати слова Ісуса Христа: "Хто своє життя погубить задля мене, той його знайде" (Мт. 10, 39). Св. Августин говорить: "Люби і роби, що хочеш". Хто дійсно любить Бога, не шукає нічого іншого, а тільки Божої волі, й у сповненні її знаходить також і своє уподобання. Сповни Божу волю, і здобудеш справжню свободу духа, що тріумфує над гріхом і пристрастями. "У тій святій відданості, - говорила св. Тереза, - народжується прекрасна свобода духу, в якій беруть участь досконалі душі, приносячи їм найбільше щастя, якого в тому житті можна лише бачити, бо нічого не боячись, нічого не бажаючи, ані нічого не жадаючи з речей цього світу, мають усе".
б) з неї випливає сила і відвага, бо якщо ідеш за волею Божою, знаєш, що Бог тобі допоможе. А маючи Божу поміч, чого маєш боятися? Можеш тоді сказати з пророком: "Господь - мій пастир: Нічого мені не бракуватиме" (Пс. 23, 1). "Тужить моє серце за Богом, - каже св. Фаустина, - відчуваю усю ницість вигнання. Іду відважно - хоча раню ноги - до своєї батьківщини, а в тій дорозі живлюся волею Божою. Вона мені служить поживою. Хоч навколо страшна пустеля, однак іду з піднятою головою і дивлюсь на сонце - милосердне Ісусове Серце". Св. Йоан Золотоустий, незадовго перед своїм вигнанням, так промовив до народу: "Христос є зі мною, кого ж маю боятися? Навіть коли би цілий океан йшов навпроти мене, за ніщо буду це вважати, бо моїм гаслом є: "Господи, нехай станеться Твоя воля". Не те, що той чи інший хоче, лише те, що Ти хочеш, нехай станеться. Твоя воля є моєю кріпостю, моєю скелею, моєю підпорою".
в) з неї випливає непохитний спокій. Що ж може захитати того, який все, що його зустрічає, приймає охоче, знаючи, що все походить з наймудрішої і наймилосерднішої волі Божої? Товариші св. Вінкентія а Паульо так говорили про нього ще за життя: "Пан Вінкентій завжди Вінкентій". Тим хотіли сказати, що він у кожній ситуації, складній чи простій, завжди був однаковим, зберігаючи спокійний вигляд. "Так хоче Бог", - безустанно повторює душа, яка згідна з Божою волею. Той один вислів зберігає її у святому спокої, бо як сказав св. Лев Великий, спокій полягає на тому, аби не відлучатися від Божої волі і тішитися тільки тим, що провадить до Бога. Св. Доротей говорив, що прийняття всього з Божих рук, незалежно, що б це не було, є найкращим способом, який дозволяє зберегти постійний спокій серця. Розповідає він, що давніх Отців пустелі ніхто ніколи не бачив розгніваними і сумними, бо що б не трапилося, вони завжди приймали радісно з Божих рук.
Один турист, перебуваючи довший час у Тіролі в Альпах, в Австрії, бачив, як старенька жінка щодня виходила на високу гору, щоб дістатися на другу сторону до невеликого містечка. За кожним разом мала вона на плечах досить тяжкий клунок. Виглядає, що вона дещо несла на продаж зі свого господарства. При тому вона завжди була привітна і усміхнена. Ніколи не нарікала. Одного разу турист питає її про причину такого спокійного настрою. А вона йому каже: "Я маю коротку молитву, що мені допомагає усе переносити". "Що ж це за молитва?" - питає він. "Думаю про Господа, - відповідає вона, - як Він ніс свій хрест на Голгофту, і все собі кажу: Хай буде так, як Бог хоче. Чи гарна погода, чи дощ - хай діється воля Божа! І так завжди і в усім: Хай діється воля Божа! І це є таємниця мого спокою і радості".
Як немовля безпечно і спокійно засинає в обіймах матері, так вільно і спокійно спочиває душа на руках Божої волі. Коли одного разу св. Ігнатій Лойола плив морем, то раптово зірвалася буря, зломила щогла і зірвала вітрила, так, що кораблю грозило розбиття. Всі впали в розпач, тільки один св. Ігнатій не падав духом, лише спокійно сказав: "Бог є моїм Паном: якщо хоче, аби я загинув у хвилях, то нехай так станеться, охоче піддаюся Його волі і довіряю Його доброті". Невдовзі всі безпечно прибули до пристані. Так і ти в бурях життя шукай притулку в пристані Божої волі. Якщо наша воля є завжди поєднана з Божою волею, то нас не стріне нещастя, противне нашій волі. Св. Єфрем каже: "Сповнення Божої волі дає мир душі". Праведники мали мир у душі, бо на землі вони шукали сповнення Божої волі.
г) з неї випливає тривале щастя, бо згода з Божою волею осолоджує прикрість і лагіднить біль. "Моєю метою є Бог... - каже св. Фаустина. - А моїм щастям є виконання Божої волі, і ніщо у світі того щастя скаламутити не здолає, жодна сила, жодна міць". Той, хто завжди єднається з волею Господа, зазнає повного і тривалого щастя: повного, бо він має все, чого бажає, а тривалого, бо цього щастя ніхто не в силі забрати йому, тому що ніхто не зможе перешкодити здійсненню Божої волі. Сам Спаситель обіцяв своїм апостолам радість повну і тривалу: "І ніхто ваших радощів від вас не відбере... Щоб радощів ваших було вщерть" (Йо. 16, 22-24). Чому люди відчувають себе нещасливими? Зазвичай тому, що або хочуть те, чого Бог не хоче, або не хочуть того, що хоче Бог. Чи ви думали коли над тим, як твориться хрест? Він повстає з двох куснів дерева. Коли ті два кусні поставити побіч себе, то з них ніколи не постане хрест. Коли коротша частина дерева йде поперек довшої частини, то виникає дерев'яний хрест, і так само духовний хрест найчастіше має тоді початок, коли людська воля противиться Божій волі. А хто, навпаки, згоджується з Божою волею, той уникає багато хрестів або майже не чує їх тягаря, такому саме терпіння стає добродійствами. Він знаходить рай на землі, наскільки можна його знайти. Пророк говорить: "Глибокий мир тим, що закон твій люблять, - вони не спіткнуться" (Пс. 119, 165). "Чого ж, отже, шукаєш, нужденний чоловіче, поза Богом? - кличе св. Августин. Старайся знайти Бога, з'єднайся з Ним, привласни собі Його святу волю, а будеш щасливий і в цьому, і в майбутньому житті". Не віриш у це? Глянь на Святих. Їхнє життя було пасмом трудів і терпінь, а однак з їхніх душ ніколи не зникала свобода, а зі серця - радість. "Не буде смутку в серці, - каже св. Фаустина, - яке любить волю Господа". Св. Катерина Сієнська каже, що праведні є подібні до Христа. Бо як Він, хоч був мужем болю, однак ніколи не був без радості в душі, так і Святі, незважаючи на переслідування і терпіння, ніколи не тратять того благословення, яке товаришить з'єднанню з Божою волею, так, що в них завжди мешкає радість і святе щастя, яке випливає з виконання Божої волі. "Благословенні, - каже св. Августин, - хто виконує Божу волю й у всьому піддається її наймудрішим присудам. Це є життя, в якому Бог все благословить і все виконує, чого людина бажає, бо і людина виконує те, чого Бог вимагає. Це є життя, яке справді наповнене солодкістю і радістю, будучи, якби передсмаком вічного життя, немов Небом поза Небом". Св. Тереза сказала чудові слова: "В Небі Бог сповнить мою волю, бо на землі я не сповняла своєї волі".
