Проповідь виголошена під час Служби Божої у храмі Свв. Верх. Апп. Петра й Павла
на свято Собор Пресвятої Богородиці
Во імя Отца і Сина і Святаго Духа! Амінь.
Христос ся раждає!
Дорогі браття і сестри, в ті світлі, празничні урочистості переживаємо, направду, різдвяні морозні зимові дні. У розважаннях і роздумах про ту велику подію, яка змінила історію світу, яка змінила саму людину, відкрила не тільки її очі, але й серце, змусила замислитись, для чого ми живемо, яка наша остаточна мета. Сьогодні другий день різдвяних свят Свята Мати Церква подає нам до наслідування Пресвяту Родину – Ісуса, Йосифа і Марію. Наші очі звернені на Йосифа і Марію. Маємо розбіжності між Католицькою Церквою і протестантською. Чи добре робить Католицька Церква, що так глибоко почитає Матір Божу і Св. Йосифа? Протестанти, навпаки, майже не звертають уваги на Марію і Йосифа. Постає питання: хто перший отримав вістку про воплочення Божого Сина? Марія. То ангел привітав її тими словами: «Аве Марія!». Радуйся, благодатна Маріє, бо Ти знайшла ласку в Бога. Отець Небесний поглянув на Тебе, Він вибрав Тебе з мільйонів жінок, які жили на світі. То Вона отримала ласку Благовіщення, то під Її серцем оселився Сам Бог. Бог поселився в утробі Марії. Ким стала Марія? Матір’ю Божого Сина. Ким стала Марія? Богородицею. Вона породила Бога-Слово, через Неї ми побачили Ісуса, яко Спасителя й Відкупителя людського роду. Ким є Марія? Вона є аркою, Вона є Ковчегом Нового Завіту. А яку силу мав Ковчег Старого Завіту? Пригадаємо: у Ковчезі Старого Завіту були найцінніші скарби – манна, жезл Арона й таблиці Заповідей Божих. Яку силу мав Ковчег Завіту? Коли ізраїльський народ перейшов через Йордан і прийшов до великого міста Єрихона, Господь Бог промовив до ізраїльського народу: «Сім днів маєте ходити з Кивотом Завіту біля мурів того міста». І сьомого дня, коли перейшли ізраїльтяни з Ковчегом і затрубили в труби, величезні мури Єрихона впали й народ захопив місто. Дорогі браття і сестри, Вона у своєму чистому дівочому лоні укрила Богочоловіка. То Слово сталося Тілом, і Слово взяло тіло від Неї, чистої непорочної дівиці. І так як Бог творив чуда через Ковчег Завіту, так і ми у всьому світі маємо багато відпустових місць, до яких спішить народ і молиться до Матері Божої. Чому ми її прославляємо, чому ми молимося до Неї? Тому що Вона сказала: «Це бо від нині всі покоління будуть мене називати Блаженною». Чудо в Кані Галилейській сталося завдяки Пречистій Діві Марії. То Вона завжди спішить до своїх дітей. Так як Бог є нашим Отцем, так Мати Божа є Матір’ю християнського світу. Тому ми і почитаємо Марію, возвеличуємо і прославляємо Її, молимося до Неї, просимо в Неї заступництва. І так, як у світі, в якому живемо, є щасливі діти, які мають маму і тата, а є сироти без мами, така різниця між католиками і протестантами, які є сиротами, не зігрітими материнським теплом. Чому вони сироти? Тому що кажуть: «Бог є нашим Батьком, але не кажуть, що Марія є Мамою». Отже, якщо дитина має тільки батька, то вона – напівсирота, а ми не хочемо бути напівсиротами, бо ми кажемо, що Бог є нашим Батьком, а Марія, яка є Матір’ю Ісу- са, який називав Її мамою, є також мамою кожного християнина, охрещеного в ім’я Пресвятої Тройці. Тому ми хочемо мати маму так, як маємо Отця Небесного – Пресвяту Тройцю – за Батька. Такою є наука Св. Католицької Церкви: Марія є матір’ю Христа Спасителя, Мати Божа є також і нашою мамою, до якої ми молимося, просимо, звертаємося за опікою і порятунком. Сьогодні, дорогі браття і сестри, день християнської родини, другий день різдвяних свят – Ісуса, Йосифа і Марії. Це були Божі плани. У Божих задумах було сотворення чоловіка й жінки. Бог поблагословив першу сім’ю, першу родину в Едемі: «Плодіть, множіться, володійте землею». Так перша християнська сім’я отримала Боже благословення й під час кожного вінчання священик повторює слова «що Бог з’єднав, людина хай не розлучає». Завжди є той, хто проти Бога, а той, хто проти – це диявол. Він завжди хоче того, що Бог благословляє, там, де Господь зсилає свою ласку, диявол входить і прагне знищити Божі плани й Божий лад у всьому світі.
Живемо в дивних часах: нас хочуть переконати, що сім’я це не тільки чоловік і жінка, а сім’єю може бути чоловік із чоловіком, сім’єю можуть називатися дві жінки. Нам сьогодні нав’язують нову ментальність, яка не сумісна з наукою Церкви Христової, яка не погоджується з планами Божими, із задумом Творця. І це – трагедія, і це, дорогі браття і сестри, велика руїна християнської родини. Диявол завжди виступає проти задумів Творця, проти Божих планів. Він хоче знищити святість родини. Диявол переконує, що родина – це лише своєрідний договір, контракт між особами і немає жодної перешкоди, щоб цей контракт легко розірвати у випадку, якщо одного чи обох партнерів щось не влаштовує. І це трагедія. Я не осуджую нікого, я просто хочу застерегти всі родини, особливо молоді. Пам’ятайте: ви йдете до шлюбу, складаєте присягу, повторюєте такі слова: «Так мені, Боже, допоможи в Тройці Святій Єдиній». Священик благословляє і промовляє: «Що Бог з’єднав, людина хай не розлучає. Що це означає? Кожна християнська родина, чоловік і дружина, мають думати, як зберегти присягу, як зберегти вірність присязі супружій. Це основна мета, проте диявол каже: «Не думай, як зберегти те, що святе. Що таке присяга?! Ти подивися: чоловік п’є, б’є тебе, він не господар, навіщо тобі нести той тягар?» Чоловікові диявол шепче: «Твоя жінка хвора, ти молодий, потребуєш сексуального життя. Для чого тобі той тягар?» І тоді чоловік чи жінка не керуються тим, що святе, тим, що Боже, тим, що вічне. Вони керуються своїм тілом, своїми забаганками чи похотями тіла. «Навіщо тобі той чоловік, – нашіптує злий дух, – він тебе не забезпечує матеріально, не приносить достатньо грошей, не може забезпечити сім’ї, вижени його геть». Диявол акцентує не на святості подружжя, а на тілі, на речах матеріальних. І це велика проблема, бо те, що святе, ми відкидаємо, не прикладаємо зусиль, щоб зберегти родину, вірність присязі, а радше намагаємось догодити нашому тілу й шукаємо різних оправдань для себе. Є винятки, але з тих розлучень один чи два відсотки мають поважну причину, а в усіх інших випадках причиною є розбещеність людської особи. Уявімо собі: сьогодні війна, і той вояк, який складав присягу на вірність Батьківщині, кидає зброю й каже: «Мені погано, я їду додому». Як ми назвемо того вояка? Дезертир. Їдуть поліцейські, які присягали на вірність народу, давали клятву охороняти людське життя і спокій, але, побачивши бійку, замість порятувати людське життя, вони втікають з місця події. Як назвемо їхній вчинок? Звичайно, порушенням присяги. Держава віддає таку людину під суд, під трибунал. А ми собі так легко знаходимо оправдання, щоб розірвати шлюб без всякої на те причини. «Я закохався, я знайшов другу любов, третю, десяту… Я бідний і так далі. «Ось з цією людиною я буду щасливий». Але виникає зустрічне питання: «Але чи ти в Небі будеш щасливий?» Погляньмо на стаєнку у Вифлеємі. Бачимо Пресвяту Родину. Що пережила та родина, скажіть мені? Місця шукали. Чи Марія докоряла Йосифові, що він поганий чоловік, бо не забезпечив умов для народження дитини. Чому вона мала народжувати в таких жахливих умовах?! Ні, вона не нарікала на Йосифа. Марія вчить пам’ятати слова присяги: «Обіцяю тобі вірність, любов, чесність по всі дні аж до самої смерті».
Перед тим, як йти до престолу, до вівтаря і складати присягу, сто, тисячу разів подумай, чи ти вибрала того, з яким думаєш провести все своє життя, чи це та особа, чи будеш їй вірний (на), чи будеш любити за всяких умов? Ти згідна (згідний) на вірність? Тому то є поважна справа, не можемо, дорогі браття і сестри, нехтувати святим шлюбом. Навіть якщо шлюб є вдалий, кризи неминучі. Я завжди наголошую молодим: у родинному житті не може бути «твоє», «моє» життя. Постійно пояснюю, зустрічаючись з молодими сім’ями, що жінка чи чоловік, мама чи тато замість займатися дітьми, замість спілкуватися, «ведуть розмови» у Фейсбуці, бо там у них 100-200 друзів. «Не чіпай мене, я коліжанці не відписала, я маю там листа чи повідомлення», – заявляє чоловікові дружина. Ким для тебе є родина? Інтернет? Мобільний телефон? Чи потребує твоя дитина уваги, живого спілкування? Скільки через Інтернет, через різного роду соціальні мережі, в яких ви зареєстровані й марнуєте там дуже багато часу, розпадається християнських родин? Знайомитесь один з одним, і всякий бруд, всяка глупота і нечистота, розпуста, яка йде з того, затьмарює ваш розум. Ти маєш жінку чи чоловіка перед собою, ти маєш своїх дітей, які потребують твоєї уваги, які потребують твого теплого слова, твоєї підтримки і твоєї праці. А диявол каже: «Ні, там, в соціальних мережах, твої друзі, твої приятелі, з ким тобі приємно спілкуватися». Це твоя сім’я?! Які сім’ї будуємо?! На яких засадах будуємо?! Катастрофа! Так, то поважна катастрофа нинішніх часів, бо люди марнують час на глупство. Чому ти маєш пароль і жінка не може ввійти на твою електрон ну пошту? Що означає поняття «мій простір»? Хочеш мати свій простір – не одружуйся, не виходь заміж, живи собі вільним життям у твоєму просторі. Але якщо ти вже одружився (вийшла заміж), є християнська родина, яка має засади і обов’язки, шлюбні обов’язки. Ти біжиш на балкон, бо тобі хтось зателефонував? А чому ти не можеш поговорити перед дітьми чи перед дружиною? Чому втікаєш, аби відписати есемеску? Що то за родина?! Куди йдуть такі родини, що їх чекає у майбутньому?! Дорогі мої браття і сестри, диявол – дуже хитрий, він хоче знищити родину й розбити її. Звичайно, якщо нема мами й тата, то нема і відповідного виховання дітей. Бо там, де є син, там потрібен тато, його рука, поміч, слово, розрада, порада. Ніколи не піддавайтесь спокусам диявола, ніколи. Ви, молоді, коли йдете до шлюбу, добре подумайте, чи та особа вихована в християнському дусі, чи її життя будується на засадах християнської моралі. Все беріть до уваги. Не тільки авто, гроші чи великий гаманець і велика вілла. Ти обирай людину, з віллою не будеш жити, з авто також. Будеш жити з людиною. Для того треба добре пізнати один одного, треба пізнати, чим «дихає» та людина, чим живе, чи дійсно зможете бути разом і в радості, і в смутку, в горі й у печалі? Можна прожити, і є такі сім’ї, які живуть і 50 років разом і 60, які разом пережили все. Ідеальних сімей нема, але коли один одному вміє поступитися, один одного вміє потішити, підтримати, вибачити, змовчати, тоді в такій сім’ї завжди буде лад. І звертаюся до всіх: не входь у чужу сім’ю. Якщо знаєш, що той чоловік мав сім’ю і дітей, не виправдовуй себе тим, що вони розлучилися. А може через пару років вони б зійшлися, а може подорослішає, опам’ятається й повернеться до родини. Навіщо входиш у чуже життя?! Навіщо розбиваєш чужу сім’ю?! Ти дівчина, шукай собі хлопця, ти хлопець – шукай дівчину. Чому забираєш шанс у сім’ї, яка нині терпить кризу?! А може, Бог поможе – і вони зійдуться, і все в них налагодиться. Чому входиш у чужу родину?!
Я знаю, що для когось моя мова є суворою, що багатьом з вас не подобається, але, дорогі мої, ми не можемо так далі жити. Якщо нічого не міняти, то наше життя стане пусткою, бо все руйнується: душі, сім’ї, народ, нація. Нація гине. Бо ядром держави, ядром нації є сім’я. Чому? Інтернети і все інше вам дітей не виховають. Сім’я – тато, мама, чоловік, жінка – це ядро, це основа і фундамент, фундамент народу, фундамент держави, наше майбутнє, майбутнє нашого народу. Звертаюся до родин, які переживають кризу. Зрозумійте: криза – не вічна, вона тимчасова. Інколи треба просто пережити, почекати, змовчати, просити, молитися, молитися за сім’ю. І ви, батьки, не радьте своїй доньці розлучатися. А радше беріть до рук вервицю й моліться за зятя чи невістку, за сина чи доньку, просіть у Бога ласки і благословення. Не завжди маємо силу, не завжди маємо мужність і відвагу у цій боротьбі, дорогі браття і сестри. Це важко, але можливо.
Просімо сьогодні о Боже Благословення, просімо о Божу опіку Пресвятої Родини – Ісуса, Йосифа і Марії – для наших християнських родин, просімо, щоби Бог і Пресвята Родина із Назарета допомогла нашим родинам. Часто незгоди в родині називаємо кризою, але, насправді, це не так. Немає, дорогі браття і сестри, кризи. Просто людина стає холодною, черствою, і любов у серці згасає. Але любов, яку дає Бог у Святій Тайні Подружжя, ніколи не може згаснути, вона може трохи охолонути. Але коли ми йдемо до Бога, коли просимо в молитві, то вона знову відроджується. Проте ми часто плутаємо ці речі: сексуальну любов, любов тілесну й Божу чесноту. Знаємо, що є три Божі чесноти – віра, надія і любов. Тому зичу всім нашим родинам Божої опіки, щедрого Божого Благословення, захисту Пресвятої Родини із Назарета, збережіть свої сім’ї, пам’ятайте, що це – найцінніше. Я чув у сповіді різних людей, багатьох відпроваджував до вічності. І щаслива, направду, та сім’я, яка прожили життя і свідчить: «Так, отче, все в житті було. Не було раю в хаті, але ми зберегли свою родину. Є діти, онуки – і ми щасливі». І це, справді, велике щастя. Зберегти святість своєї сім’ї, зберегти святість своєї родини, зберегти для дітей тата, маму – це велике і святе. Вмійте, як каже апостол Яків, зносити тягарі один одного, допомагайте і потішайте один одного, підтримуйте один одного в житті, і Бог ніколи вас не опустить. Амінь.
Во імя Отца і Сина і Святаго Духа! Амінь.
Христос ся раждає!
