Проповідь виголошена під час урочистої відпустової Святої Літургії на парафії Свв. Верх. Апп. Петра й Павла (12 липня Львів, Рясне-1)
Всечесні Отці, преподобні сестри-монахині, брати-семінаристи і весь тут зібраний вірний Божий люд, я дозволю собі в цей 100-літній ювілей об’явлень Матері Божої у Фатімі промовити до вас слово Боже. Фатіма, об’явлення у Фатімі, яке мало місце 100 років тому... Хтось каже: «Отче, то було вже давно, минуло 100 років, за цей час змінилася цивілізація, є великий поступ у медицині, в інтернеті, в космосі». Так, це правда. Але Фатіма буде актуальна, доки буде існувати світ, доки буде існувати людство. Марія нічого нового не придумала, у Фатімі Вона лише пригадала людям, як вони мають жити, як мають любити Бога, перепрошувати Його за свої щоденні гріхи. Фатіма взиває до нас про найважливіші речі у християнстві, а саме: про необхідність щоденного навернення, покаяння і молитву. Але про ці речі, на жаль, дорогі браття і сестри, забув світ. Сьогодні найчастіше священики у сповіді чують: не помолилася, пропустив Службу Божу, не простив, не вибачив.
Дорогі мої, що хоче від нас Фатіма й Мати Божа? Чому Вона приходить у 1917 р. і являється трьом дітям: Франциску, Якинті (сьогодні вже святим) і сестрі Луції?
1914 р. Перша світова війна, велика війна. У цьому році Папою стає Бенедикт XV. Святіший Отець висловився про події, які мали місце в Європі, яка сама себе знищувала, через світову війну сама себе вбивала. На початку травня 1917 р. Святіший Отець пише Енцикліку про мир, де взиває до людей всього світу, а особливо до Європи: «Опам’ятайтеся, не вбивайте брат брата. Бог не хоче вашої крові, Бог не хоче вашої ненависті, Він хоче любові, миру і злагоди між народами у світі». І тільки Святіший Отець Бенедикт XV закликає людство до покаяння, до навернення.
13 травня 1917 р. у Кова да Ірія являється Пречиста Діва Марія. Те об’явлення Матері Божої впродовж півроку ми можемо коротко окреслити такими моментами. «Не бійтеся, Я прийшла з Неба», Мати Божа у Фатімі просить дітей: «Не лякайтеся, не бійтеся». Але ви скажете, ми вже чули ці слова, це правда. Так сказав Ангел до пастухів: «Не бійтеся, Я вам звіщаю велику радість: нині народився Месія Спаситель!». «Не бійтеся, чого шукаєте живого між мертвими, Його тут немає, Він воскрес із мертвих». І знову в долині Фатімській є те слово: «Не бійтеся, Я вам нічого злого не зроблю, Я Мати Божа і Мати людей».
Являючись у Фатімі, Мати Божа просить дітей щоденно молитися на вервиці, не опускати її з рук: «Щоденно заносіть до Мого Отця молитву на вервиці». У липні – візія пекла, троє дітей бачать його. І як можна захиститися від того пекла, як людина може врятувати свою душу від нього? Якими є засоби для рятування душі і щасливої вічності?
Ними є, дорогі браття і сестри, життя християнське і набожність до Непорочного Серця Матері Божої. Якщо Мати Божа за дорученням Неба наголошує на культі Свого Непорочного Серця, то означає, що той культ потрібний.
Пригадаймо собі, як то було з Серцем Христовим, що Христос сказав святій Марії-Маргареті Алякок: «Дитино, подивись на те Серце, яке палає такою великою любов’ю до людства, а замість любові, Я зазнаю чорної невдяки. Я хочу, щоб ви брали участь у Богослужіннях Першої п’ятниці місяця, приймали винагороджуюче Святе Причастя за зневаги, якими люди завдають болю Моєму Найсвятішому Серцю. І так те Серце стало почитане в цілому світі.
А в Фатімі Мати Божа показує Своє Серце. А Серце мами переповнене любов’ю, а серце мами чуває над своїми дітьми, а серце мами готове пожертвувати себе за них.
Чому являється Марія і просить про почитання Її Серця? Якщо Пречиста Діва Марія, як Мати, каже про Серце, то, очевидно, світ втратив те, що пов’язане із серцем. А що пов’язане із серцем, що випливає із нього? Беззаперечно, любов, милосердя, співчуття, терпеливість, прощення, мир, згода. «Блаженні чисті серцем, бо ви будете оглядати Бога». Отже, Мати Божа каже до світу: «Подивіться на Моє Серце, те Серце, яке було прошите сімома мечами болю, подивіться на Серце страждальне, терпляче, болюче. Воно терпить, страждає за вас, Воно вас любить».
Пригадаймо собі, дорогі браття і сестри, особливо старше покоління, що в нас у Галичині не було хати, де б не було образа Серця Ісусового і Серця Марії. Наш народ глибоко любив і почитав Серце Христове. «Твому Серцю, Спасе мій, честь складає весь наш край, люд вкраїнський віки Твій, в Серцю люд сей заховай». Ми співали в найстрашніших часах, українці прославляли Серце Христове в Сибіру, в Магадані, в Німеччині, по всьому світу ми просили: «Серце Христове, нам допомагай!».
«О, Мати Божа, до Серця Твого, мечами болю прободеного, кличемо бідні з стоном, слезами, Потіхо грішних, молись за нами», «Лікарко хворих, в нашій недолі благаєм, Ненько, помочі Твої».
Ці два Серця Ісуса і Марії прикрашали українську хату, ту стріху, убогу і бідну, селянську і панську. Ті два Найсвятіші Серця були нашим прапором віри католицької. Ми знали, що ми є католиками! Бо там є Серце Ісуса і Серце Марії. А коли з церков почали викидати Серце, ми знали, що то не Католицька церква, що то не наша церква. Ті Серця Ісуса і Марії були штандарами нашої віри, яку батьки передавали дітям, онукам. «Там, де є Серце Ісуса і Серце Марії, там можеш молитися, там наша віра, але там, де їх нема, де їх не почитають, туди не йди, бо то не наша церква, то не наша віра», – так вчили наші предки, так вчили наші греко-католицькі священики, так вчили наші сестри-монахині. Та віра в Серце Христове передавалася з покоління в покоління.
А що сталося нині, дорогі браття і сестри?! Що сталося з тим народом?! Нам нині Серця не треба, бо то не наше, бо то латинське, польське.
Треба, ой як треба, те Серце Христове в кожній хаті і в кожній родині. Як треба нам те Серце Марії, бо кожен з вас тут може дати свідоцтво – немає згоди, любові, миру, немає дітей, посварені діти, брат з сестрою, сусід з сусідом, ошукуємо, корупція в державі й у народі. Ми гинемо в гріхах, ми топимося в океані безправ’я. І хто нас порятує? Не опускай нас, Серце Христове, не опускай нас! Бачимо в Фатімі в третьому об’явленні: Мати Божа показує Своє Серце, оте Серце, яке нас любить, оте Серце, яке так переживає за нас, дорогі браття і сестри.
Послання Фатіми, це послання не про катастрофу, а послання про надію. Мати Божа каже нам, що ми можемо навіть запобігти війні, але потрібна наполеглива молитва. Мати Божа у Фатімі попереджала Європу, але Європа спала.
25 січня 1938 р. сповнилися слова Марії, які Вона сказала 20 років тому до трьох пастушків із Фатіми: «Коли ви побачите ніч, осяяну незнаним світлом, знайте, що то великий знак, який нам дає Бог, що покарає світ за його злочини війною, голодом і переслідуванням Церкви і Святішого Отця». 25 січня 1938 р. з’явився великий знак на небі, велике сяйво. Мати Божа просила трьох дітей, щоби вони звернулися до народу і просили, щоб кожен щоденно молився на вервиці. Діти молилися щоденно, на жаль, дорослі не ставилися до цього серйозно. Але це ще не кінець. Мати Божа не хотіла допустити війни, Вона прагнула рятувати грішний світ. Друге видіння 22 серпня 1939 р.
Це видіння бачив навіть сам Адольф Гітлер, про що свідчить у своїх спогадах Альберт Шпеєр, його близький співрозмовник: «Ми стояли з Гітлером на терасі Бер-Хофа і дивувалися рідкісному явищу – винятково яскраве полярне сяйво цілу годину заливало червоним світлом розташований на іншому боці, легендарний Унтерсберг, тоді як небо грало всіма барвами веселки. Наші обличчя і руки були неприродно забарвлені в червоний колір. Це видовище викликало настрій дивної задуми». І раптом Гітлер сказав, звертаючись до одного із ад’ютантів: «Це передбачення великої крові, цього разу не обійдеться без використання сили». Через тиждень Німеччина напала на Польщу.
Мати Божа давала світові знак, Мати Божа говорила до людей: «Опам’ятайтеся, наверніться, моліться, покайтеся, відбувайте п’ять перших субот місяця на честь Мого Непорочного Серця, моліться щоденно вервицю». На жаль, світ був глухий. І навіть коли закінчилася Друга світова війна, Мати Божа просила, щоб Папа Римський посвятив Росію Її Непорочному Серцю. Бо тільки тоді, як Росія буде посвячена Непорочному Серцю Матері Божої, тоді затріумфує правда. А якщо Росію не посвятять, не віддадуть в опіку Непорочного Серця Матері Божої, то вона свій блуд, свою науку та ідеологію поширить по цілому світу.
«Якщо люди виконають Моє прохання, Росія навернеться і запанує мир. Якщо ні, Росія поширить свої помилкові вчення по світу, викликаючи війни і переслідування Церкви, добрих людей будуть мучити, Святіший Отець буде багато страждати, багато народів буде знищено». Коли Марія говорила ці слова, Росію тільки починала огортати пожежа більшовицьких революцій. Після Другої світової війни Росія тільки помножила ширення своїх блудів. Радянським комунізмом заразився Китай, найбільша держава почала будувати комунізм. Пів Європи опинилося під тиском комуністів. Ми пам’ятаємо совєцькі війська в Будапешті, в Празі, в Польщі. Так, з одного боку запанував нечуваний терор, виявилося, що технічний прогрес, яким так пишалося ХХ ст., ніяк не йшов у парі з моральним розвитком. Коли космічні кораблі піднімалися в космос, в Магадані, Соловках, Сибірі стогнали люди, стогнали священики, монахи і монахині в таборах примусової праці. Багато людей зложили там своє життя навіки. Такий «тріумф» комунізму, але це не кінець, дорогі браття і сестри.
Сьогодні ми бачимо Сирію, Корею, Китай, які підтримують Росію. Мати Божа просила: «Коли Росія буде посвячена Моєму Непорочному Серцю, затріумфує мир і любов».
Але, дорогі браття і сестри, я питаю вас сьогодні, в Україні війна, гинуть люди, а як ми молимося? Як у нас з молитвою на вервиці? Чи кожен з вас щодня молиться на вервиці за мир в Україні? Чи почитаємо те Серце Матері Божої? Чи звертаєшся до Непорочного Серця Матері Божої у свої потребах? Чи відбуваєте перші суботи місяця? Ти бачиш, як гинуть діти, ТВОЇ ДІТИ!!! Рідна мамо!!! Твоя дитина гине!!! Для неї немає неділі, для неї нема посту, для неї нема молитви, Служби Божої, сповіді і Святого Причастя. Без Бога живеш!!! А ти тішишся, що твій син великий бізнесмен, що він вміє дати собі раду, що він гарно живе! МАМО! СХАМЕНИСЯ!!! Хіба то є гарне життя без Бога!? Коли твоя дитина не знає, що таке молитва, що таке церква. Про яке гарне життя ти говориш!!! Та ти маєш падати на коліна і просити: «Мати Божа Фатімська, рятуй мою дитину, рятуй моїх онуків!!!» Та вони без Бога, якою дорогою вони ідуть, куди їх та дорога допровадить?! Ти кажеш, що колись будуть ходити. Колись…. Ми мали тиждень тому похорон, син похоронив батька, йшов із цвинтару, впав біля церкви, тромб відірвався – і помер. Чоловікові 29 років.
А ти така впевнена, що твої діти колись будуть ходити. Чому не молишся? Чому не відбуваєш Великої Обітниці до Серця Христового? Чому не відбуваєш перших п’ять субот місяця?
Мати Божа у Фатімі: «Світ навернеться тоді, коли посвятиться Моєму Непорочному Серцю!». Чи в тебе є образок Серця Матері Божої? Чи щоденно Їй поручаєш свої дітей і онуків? Чи щоденно молишся за Україну і просиш: «Серце Марії, рятуй мій край! Рятуй мою землю від війни!».
Тому то Бог хотів показати нам Серце, щоби промовити до нашого кам’яного серця, до нашого грішного серця, до того серця, в якому є повно ненависті, злоби, гніву, гордині. Без Серця Ісусового і молитви до Непорочного Серця Матері Божої людське серце не стане кращим, не стане шляхетнішим, милосерднішим і співчутливішим.
Послухаймо голос Фатіми, послухаймо голос Мами з Неба, Яка нас любить: «Щоденно моліться на вервиці за навернення грішників!» І ця коротка молитва, яку дала Мати Божа: «Ісусе наш, прости нам наші гріхи, захорони нас від пекельного вогню, провадь наші душі до Неба, а вже найбільше тих, що потребують Твого Милосердя».
Брате і сестро, чи молишся на вервиці? Чи твоя вервиця тільки висить в авто чи в серванті? Вона має бути завжди при тобі, вона має бути в кожному твоєму костюмі. Ти ніколи не маєш вийти з хати без вервиці. Бо то є зброя, якої боїться диявол, від якої втікає сатана, яка перемагає всяке зло.
Тому в цей 100-літній ювілей об’явлень Матері Божої у Фатімі прошу і благаю вас, моліться на вервиці за край, за спокій і злагоду в наших сім’ях і родинах, за спокій в народі й у всьому світі. А Мати Божа – Цариця Святої Вервиці, додасть нам сили і мужності.
Мама земна може багато зробити, але Мати Небесна може зробити набагато більше.
Лист матері
«Я дала тобі життя, але я не можу прожити його за тебе.
Я можу багато чому тебе навчити, але я не зможу змусити тебе все засвоїти.
Я можу навчити тебе доброти, але я не зможу змусити тебе її проявляти.
Я можу молитися за тебе, але я не зможу змусити тебе поступати в правді.
Я можу вказати тобі вірний напрямок у житті, але я не зможу вибрати його за тебе.
Я можу розповідати тобі про високі цілі життя, але я не зможу досягнути їх замість тебе.
Я можу навчити тебе поваги, але я не зможу заставити тебе поважати інших.
Я можу говорити з тобою про те, як слід жити, але я не зможу дати тобі вічного життя.
Я можу навчити тебе ділитися з нужденним, але я не зможу зробити твоє серце милосердним і безкорисливим.
Я можу тобі дати повну свободу, але я не зможу розплачуватися за її наслідки замість тебе.
Я можу говорити з тобою про шкоду наркотиків, алкоголю і куріння, але я не зможу захистити тебе, дитино, від усіх тих небезпек.
Але я знаю, що неможливо мені зробити для своєї дитини, є можливим для Господа Бога і Пречистої Діви Марії».
Мамо, чуєш?! Тату, чуєш?! Ти багато можеш дати своїм дітям, дуже багато. Ти можеш їх вчити, наставляти, радити, але без молитви і віддання своїх дітей в опіку Матері Божої, ти нічого не даш. Твоє слово має малу вартість і твоя наука є дуже слаба. Але якщо ти свою науку щоденно підкріплюєш своєю молитвою і віддаєш своїх дітей в опіку Серця Христового і Серця Марії, тоді ти приносиш найцінніший дар.
Бажаю вам, щоби в кожній сім’ї, в кожній хаті, ви молилися на вервиці. Ті, які ще не вмієте, навчіться, придбайте. Навіть якщо спочатку є важко молитися 50 Богородице Діво, починайте з десятки: місяць – десятка, другий місяць – друга, і ви відчуєте насолоду, ви відчуєте смак Неба, ви відчуєте присутність Матері Божої у своєму житті. А ще найкраще, коли вся родина, діти і батьки спільно моляться на вервиці. Там Бог перебуває з вами, там Мати Божа чуває над вами, там правдиво в хаті й у родині є небо, є мир. Так як в тій стаєнці, вифлеємській шопі, де народився Ісус, стайня похилилась, але там була любов, злагода і мир.
Царице Фатімська, Мати Божа, яка прийшла до нас із Фатіми, ми віримо, що Ти нас бачиш і чуєш, Ти є між нами. Поглянь на тих дітей, поглянь на старших, поглянь на заплаканих, поглянь на засмучену жінку, зболену життям, поглянь на маму, яка прихилена до землі, поглянь на ті родини, які не мають дітей, поглянь на ті родини, де панує алкоголь, наркотики, бійки, скандали, поглянь туди, де хворі і вмираючі, де немає грошей на ліки, де безвихідь, поглянь на розбиті родини, на тих, які покинули край, поглянь на воїнів, які нині на передовій захищають наш край, поглянь на ту дитину, яка прийшла з війська і не знає, як далі жити, він в депресії, в розпачі.
Царице Фатімська, найкраща на- ша Мати, Заступнице і Рятівнице, тут, біля Твого престолу, ми складаємо свої болі, сльози, муки, терпіння і страждання наших родин і народу і взиваємо: «Непорочне Серце Марії, спаси нас!»
Во імя Отца і Сина і Святаго Духа. Амінь.
Слава Ісусу Христу!
