Катехизмова частина
Пресвята Діва була досконало послушною Божій волі навіть тоді, коли Божа воля вимагала від Неї виконання прикрих речей: жертвування Сина у святині. Святе Письмо хвалить Авраама за те, що він був готовий принести в жертву Богові свого улюбленого сина – одинака Ісаака. Однак, набагато більшим випробуванням для Марії було покірне виконання Божого натхнення і Закону Мойсея – пожертвування Христа Господа. Авраам посвятив Богу свого єдиного сина, проте цей син був тільки людиною, а Марія віддала в жертву Отцеві Небесному Сина Божого у людському тілі. Авраам дуже любив Ісаака, а тому, мабуть, його серце краялось з болю, коли він приносив його у всепалення. Набагато більшою була любов Марії до Ісуса, тому що Він був не тільки Її Єдинородним Сином, але водночас досконалим і святим, достойним безмежної любові Божим Сином. Авраам сподівався на те, що Бог помилує його сина, бо вже заздалегідь пообіцяв своє щедре благословення на весь майбутній рід. Натомість Богородиця добре знала, що Вона, жертвуючи Свого Сина Богу, прирікає Його на жахливі катування та смерть. Коли Симеон вимовляв «та й Тобі самій меч прошиє душу…», то Пресвятій Матері були об’явлені всі подробиці Страстей Спасителя. Про що Він Сам об’явив святій Терезі у видінні. Цей послух Божій волі запровадив Пресвяту Матір на Голгофту під Хрест Спасителя і наказав Їй після відвідин Оливної гори проживати в тузі, убожестві й праці. І ти також будь послушним святій Божій Волі, яка всім управляє, виконуй віддано всі Божі Заповіді й піддавайся покірно навіть прикрим і незрозумілим Господнім вирокам. На жаль, досконалий послух святій Божій Волі трапляється рідко. Чи є він у тебе? З огляду на святу Божу волю, Пресвята Діва була послушною тим, кого Бог поставив над Нею: святому Йосифові, єврейському священикові, римському імператору і його намісникові. І ти також виконуй усі розпорядження своїх настоятелів, навіть коли вони молодші за тебе. Виконуй покірно все те, що не суперечить святій Божій волі. Все виконуй ретельно й охоче з надприродної спонуки, тобто для Бога. Такий послух трапляється доволі рідко. Натомість у людських душах є багато свавілля, непослуху, спротиву і погорди чинній владі.
А як у твоєму житті?
З любові до Господа Бога Пресвята Діва слухняно виконувала всі приписи Закону Мойсея, незважаючи на те, були вони легкими чи важкими. Так, наприклад, на сороковий день після народження Христа Господа Вона прийшла в Єрусалимську святиню, щоб піддатися (згідно закону) обряду очищення. Марія не знехтувала законом, хоча Вона зачала від Святого Духа без втрати свого дівицтва, не зважаючи на те, що Вона привела на світ Законодавця, який устами Мойсея проголосив Свій Закон, Марія без вагань виконала цей обряд. Марія ні на мить не задумується над тим, чи він є обов’язковим для Неї і чи не доречно було б відмовитись від нього. Цей припис був прикрим для Пречистої Діви, ревної шанувальниці святині, бо була змушена впродовж сорока днів перебувати за її межами. Ця туга за Господньою Святинею неодноразово спонукала Її до тяжкої мандрівки з Назарета до Єрусалиму. Чи всі християни наслідують цей приклад своєї Матері й Цариці?
На жаль, трапляються такі, що ніби й виконують церковні приписи, але без вищої спонуки, бездумно, без духа побожності. Вони подібні до тих євреїв, яким Господь дорікав: «Цей народ тільки устами зближається до Мене…, а серце своє віддалив від Мене…», «Оцей народ устами Мене поважає, а серце ж їхнє далеко від Мене». На жаль, є багато таких, які наче з примусу, неохоче виконують накази святої Матері - Церкви. Вони оголошують себе поза церковним Законом, вдаючись до різноманітних виправдань. Є також і ті, які нахабно топчуть церковні заповіді. Одні роблять це зі свого недбальства і лінощів. Вони бажали б носити на своїй голові вінець слави, без міри впиватися п’янкою отрутою втіх. Саме така байдужість до Божих справ усуває з багатьох домів молитовні чування, пости, робить порожніми Божі святині й самотнім Господній Престол.
Багато людей роками уникають Св. Тайни Покаяння, і, гірше того, навіть помирають без прийняття Найсвятіших Тайн. Інші гордовито не дотримуються церковних заповідей, щоб якось відрізнятися від інших. Проте багато знаменитих королів, полководців і науковців вважали великим щастям мати можливість слухати настанови Матері – Церкви і виконувати побожні практики. Інші, врешті – решт, з погордою і ненавистю до цієї Матері не виконують Її приписів, хоч у Св. Тайні Хрещення стали Її дітьми. На жаль, і таких породжують наші сумні часи. Тому і не дивно, що ця любляча Мати голосно дорікає: «Мої сини розгнівались на мене!». Не допускай помилки, щоб ця скарга не стосувалась і тебе, бо ж сам Бог погрожує: «Проклятий Господом той, хто гнівить свою Матір». Справді, проклятий той, хто засмучує і зневажає святу Матір-Церкву! Отож, поважай Її настанови і підкоряйся Святому Духові, який керує нею. Корись Божій волі, бо цього вимагає Він Сам і своїм прикладом навчає Пресвята Діва. Все виконуй ретельно і віддано, не шукаючи відмовок чи полегші, хіба що існує якась важлива причина. Усе виконуй охоче, без нарікань і знеохочення, а із внутрішньою радістю. У злуці із Найсвятішим Серцем Ісуса проси про ласку поводитись так, як це робила Пресвята Діва у святині. Усе виконуй відкрито, не соромся у Церкві стояти навколішки, приступати до Найсвятіших Тайн чи брати участь у церковних процесіях, обрядах і побожних практиках. Усе виконуй мужньо, не звертаючи уваги ні на кого, думай лише про Бога.
Побожний і вчений кардинал Гоцій, не зважаючи на поганий стан здоров’я, мав звичку ретельно дотримуватись призначених постів. Одного разу, коли його запитали, чому він такий суворий до себе, він відповів: «Я це роблю для власного блага, бо я хочу довго жити, тому виконую Божу Заповідь: «Шануй батька і матір, щоб ти довго жив», а мій батько – це Господь Бог на Небі, а мати – це Матір-Церква на землі, отож Господь, мій Батько, наказує мені постити, Мати-Церква встановила дні, протягом яких слід це робити. Я слухняний своїм батькам, а за це надіюся на вічне і щасливе життя».
