Хай завжди нашим ліком для душі і тіла буде Помпейська дев’ятниця
Слава Ісусу Христу! Хочу дати свідчення про поміч Помпейської дев’ятниці у моєму житті. Не хочу сказати, що не чула чи не знала про цю молитву. Молилася й чула про неї давно. Але саме мене вона чітко торкнулася минулої зими. Я вже немолода, за своє життя назбирала хвороб як тілесних, так і духовних. Перенесла три операції, набула ревматоїдний поліартрит, який не дає спокою ні вдень, ні вночі. І саме ця зима видалася мені дуже важкою. Я впала в так звану депресію. Вихід із нього один – заспокійливі ліки, які притуплюють також і життєві фактори. І тут Помпейська дев’ятниця стала для мене соломинкою, за яку я вхопилася, як за останній шанс повернутися до нормального життя. Звичайно, молитися за когось набагато легше, знаєш конкретно, про що просиш, і молитва пливе сама собою. А за себе – це виглядає якось так, ніби ти вимагаєш у Бога чогось, що тобі належиться.
Але мій випадок Матінка Божа взяла під свою опіку, і ми з Нею пішли у 54-денну подорож нелегкої молитви Помпейської дев’ятниці. Зимові дні короткі, а ночі довгі. Часу було достатньо на молитву й на роздумування над нею. Минули 27 днів благальних, почалися 27 днів подячних. З хворобою нічого не змінилося, болі весь час супроводжують мене (бо ревматоїдний поліартрит не лікується), а от деп- ресія відступила. Її місце зайняла молитва і відчуття присутності Бо жої. Матінка Божа провела мене своєю материнською рукою до кінця дев’ятниці, не залишає мене й до сьогодні. Але тепер я твердо вірю і знаю, що ніякої депресії не існує. Є лише Господня Воля і наша Небесна Мати, яка дає силу в терпіннях, витривалість у тяжкі хвилини нашого життя.
Тож нехай завжди нашим ліком для душі і тіла буде Помпейська дев’ятниця, що не залишить нікого без допомоги й підтримки!
Завдяки молитві на вервиці збережемо віру
Живу я в с. Наконечному-І і ходжу до церкви Св. Василія Великого у с. Калинівка, де відправляв о. Петро Зеленюх. Роки взяли своє, натрудився багато цей священик за все життя для нашої Церкви і вірних, за підпілля настраждався – били його й гонили… Та слава Богу, вистояв до кінця і віру нам передав. Отець Петро, коли вже не мав достатньо сил, запросив священиків із Братства Святого Священномученика Йосафата до нашої святині. І ми, вірні, дуже раді, що саме їм він передав обслугу своєї парафії – вони багато чого нас навчають, і ми можемо бути впевнені у збереженні віри, за яку боровся наш отець Від тих священиків я почула про Помпейську дев’ятницю. Мала в родині біду, яку мають багато хто з українських матерів і жінок: алкоголь. Син пив, і всі терпіли. Почала мо литися Помпейську дев’ятницю від листопада 2017 року неустанно. І Пречиста Діва подала ласку моєму синові: він кинув пити і вже більше як п’ять місяців не п’є. Нещодавно виявив мені ще одне своє бажання: «Мамо, я ще хочу кинути й курити». Щиро вдячна Матері Божій за ласки, і хай молитва на Святій Вервиці щораз більше поширюється в нашому народі!
Відмовивши її, пішла народжувати
Слава Ісусу Христу! Я вже писала свідчення щодо Помпейської дев’ятниці. Я молилась за щасливі пологи, за які дуже переживала. На плановому УЗД нам повідомили, що дитина має подвійне обвиття пуповиною навколо шиї. Лікар заспокоював, що все буде добре і маля може розмотатись, але все ж таки я дуже переживала. Вагітність проходила добре. Я відчувала опіку Матінки Божої, що проявлялося в простих щоденних справах. Будучи вагітною, я працювала на роботі. На вулиці якраз була зима – холодно, слизько. Чоловік кожного дня переживав за мене, як я пересуваюся по місту в негоду. У мене в руці завжди була вервиця. Виходячи з будинку, я завжди розпочинала Помпейську дев’ятницю, був час – продовжувала молитву на роботі, а повертаючись додому, закінчувала дев’ятницю. Так завжди ми з малям були під опікою Матінки Божої. Дні пролітали швидко з молитвою. Наближався термін пологів, було страшно. Поступивши в пологовий, я закінчувала відмовляти подячну частину, залишалось відмовити ще чотири десятка. Відмовивши їх, пішла народжувати. З Божою допомогою пологи пройшли легко, донечка народилася здоровою. Не було ніякого обвиття пуповиною. Я вірю, що Помпейська дев’ятниця, відмовлена щиро і з витривалістю, завжди буде вислухана. Дякую за цю отриману ласку Тобі, Найсвятіша Діво, і за всі інші ласки, які я отримала!
