Духовні настанови для хресних батьків

Єврейський народ збирався до Єрусалимської святині на уро­чистість Зелених свят – П’ятиде­сятниці. Це було велике свято, яке пригадувало про те, як Мой­сей виводив свій народ з Єгипет­ського дому неволі. Сім тижнів єврейський народ блукав Синай­ською пустинею. На п’ятдесятий день Мойсей пішов на гору Синай за наказом Божим і серед шуму, блискавок і грому йому були дані Скрижалі з Десятьма Заповідями. Гора Синай була вкрита квітами і зеленню. На згадку про ці урочи­стості після Пасхи п’ятдесятого дня народ складав подяку Господу за Закон, отриманий на горі Синай. Подяку Богові також складали за перший урожай пшениці, яку саме тоді збирали в Палестині. Пшени­цю мололи на муку і перший хліб спочатку приносили як жертву до святині, дякували Богові за вро­жай, за благословенні плоди.

У той день були зібрані юдеї не тільки з Єрусалиму, але й з емігра­ції (з околиць), а також прибули і погани, які прийняли юдейську ре­лігію. Був звичай, що перед днем П’ятидесятниці євреї цілу ніч пе­ребували на молитві, щоб вранці подякувати Богові. В той час було дві святині: одна – Єрусалимська, в якій перебувало багато євреїв з різних околиць, а друга – Сіон­ська горниця, святиня, в якій наш Спаситель Ісус Христос відправив свою першу Службу Божу в четвер на Тайній Вечері. Там була Пре­чиста Діва Марія й апостоли, яких полонив страх, Вони виконали те, про що Христос просив: «Не поки­дайте Єрусалиму. Будьте в Єруса­лимі, і сповниться обітниця зіслан­ня Духа Святого». Вони очікували обітниці разом з Марією, тієї ночі не заплющили очей, то була ніч очікування і ніч молитви. Була тре­тя година, дев’ята година ранку за нашим часом. Зчинився великий вітер, шум – і Дух Святий зійшов на апостолів у вигляді вогненних язиків. Не розуміли, що відбува­ється. Апостол Петро виступив зі своєю першою проповіддю: він звернувся до народу, пояснив їм сенс того, що відбувається: «Ми не п’яні, як ви думаєте, то сповнила­ся обітниця нашого Господа Ісуса Христа, Який обіцяв нам дар Свя­того Духа…» Дві П’ятидесятниці: одна святкує Закон, даний Мой­сеєві на горі Синай, а друга П’яти­десятниця у вечернику – святкує Закон Ласки, Закон Благодаті Бо­жої, яка сходить у вигляді вогнен­них язиків. Духу Святий, зійди на нас. Дух Святий сходить у вигля­ді вітру. Хто такі апостоли і якою була їхня місія? «Ідіть навчайте всі народи» – перед вознесінням на Небо Христос поручив апосто­лам місію. «Ви маєте розійтися по світу і всьому сотворінню голосити Слово Боже, мою науку», – навчав Христос. «Покайтеся», – закликав Йоан Хреститель. «Покайтеся», – навчав Ісус Христос, прийшовши до Капернауму. Так само говорить нині апостол Петро до зібраного народу: «Покайтеся зі своїх гріхів, наверніться до Бога». Дух Святий сходить у вигляді вітру. Апостоли подібні до кораблів. То вони сто­яли на березі, але не мали сили, щоб піти, не мали мужності, від­ваги, бо в їхньому серці була бо­язнь. Подібно, як сильний вітер підносить парус, і корабель наби­рає швидкості, так і зіслання Духа Святого, його дар, який входить у людське серце, змінює людську душу, яка вже нічого не боїться. Донині вони були немічні і слабі, покинули Ісуса, коли Він вмирав на горі Голгофті, а сьогодні вони готові навіть принести своє жит­тя в жертву Богові, що і зроблять пізніше. Отже, Дух Святий, немов вітер, який несе, піднімає, викор­човує дерева. Така Ласка Духа Святого: слово, яке будуть голоси­ти апостоли, буде викорчовувати світогляд поганства, його божниці, капища, то вони будуть викорчо­вувати з глибини людського серця і людської душі гріх і будувати но­вий світ, світ Божої Правди і Ласки Божої. Діяння Духа Святого можна порівняти до сотворення Адама. Бог сотворив його, але ще не вдих­нув у нього духа, щоб людина ста­ла живою, і тільки тоді, коли дух ввійшов у неї, вона встала, почала говорити, спілкуватися. На Адама схожі апостоли: були живі, але не мали сили діяти. Дух Святий вхо­дить в апостолів, їхні серця стають Його помешканням, а апостоли – дітьми світла і дітьми Божими.

Дорогі браття і сестри, а як ми отримуємо дар Святого Духа, як ми з вами стаємо синами Цер­кви Христової? Перший раз Дух Святий сходить на дитину під час Св. Хрещення, Ласка Духа Свято­го очищає гріховність немовляти з плями первородного гріха. І там, в душі дитини, закладається іскорка ласки Духа Святого, яка має розго­рітися у великий вогонь, що буде керувати, провадити, опікувався, вказувати дорогу охрещеному. А тепер подивімося щиро і відкрито на своє християнське життя. Ча­сто ви виявляєте велике обурення, бо священик питає кумів, які при­носять дитину, про Святу Тайну Хрещення, чому дитину необхідно хрестити, яким є обов’язок хресно­го батька і матері. 90% хресних не можуть відповісти на такі елемен­тарні питання. Батьки, ви берете за хресних тих, які не можуть нічого (маю на увазі духовні скарби) дати вашій дитині. Поясніть мені! Як з тієї іскорки може запалати вели­кий вогонь? Кого ви вибираєте на хресних батьків? Ваші хресні бать­ки допомагають вам у вихованні дитини? Обов’язком хресного тата і мами не є подарунок на іменини чи день народження, а постійна молитва за своїх похресників. Хто буде молитися за дитину, якщо хресний тато чи мама не знає, як відчиняються двері церкви, якщо вони навіть за себе не моляться і за свою родину. Чи будуть такі мо­литися за похресників? Як може та іскра в серці дитини розгорітися з часом. Як та дитина виростає, на яких засадах, питаю вас? Чи ваша дитина буде мати захист, опіку, чи ви впевнені, що кум чи кума вашої дитини будуть щодня мо­литися «Отче наш» і «Богородице Діво» за неї? Темнота. Не боюся сказати і образити, бо такою є ре­альність. Вони не пожертвують на Службу Божу за похресника, щоб йому було добре, бо не знають, як це робиться. Ви розумієте, що ви робите, чи не розумієте? Для вас важливо, щоб кум мав імідж, біз­нес, авторитет… Ми позбавляємо самі себе ласки вже від часу, від­коли дитина лежить в колисці. Ми вже її обкрадаємо духовно. Тому ще раз кажу, якщо хресні батьки не моляться, не ходять до церкви, не ведуть побожного християн­ського способу життя, то що вони можуть дати своїм похресникам? Як вони можуть їх виховати, ска­жіть мені? Як?! Дитина росте і за­мість того, щоб вогник любові до Бога розгорявся завдяки молитвам рідних і хресних батьків, ви її поз­бавляєте того скарбу через свій нерозумний вибір. Діти, які мають побожних хресних батьків, що мо­ляться за свого похресника, мають молитовний захист, духовну опіку. Вона зростає в Ласці Божій, бо за неї моляться, за неї хвилюються, за неї жертвують на Службу Божу. Така дитина зростає в Ласці Божій, яка росте в її нутрі, серці, душі, а в небезпечних дорогах життя Дух Святий, молитва дають захист. За­питайте себе, хресні батьки, які стоїте тут, коли ви жертвували ос­танній раз на Службу Божу за сво­їх похресників, коли молилися за них? А це ваш обов’язок щодо тих, яких тримали на руках під час Хре­щення. Отак, дорогі брати і сестри, стає сумно, коли дивишся і усві­домлюєш, у якому світі ми живемо. Молімось: «Утішителю, Душе іс­тинний, Ти – Дух Святий, Ти – Дух Правди, Дух Любові».

Часто чую від старших людей: «Яке страшне молоде покоління, які «важкі» онуки! Я звертаюся до вас, а хто збудував такий світ, в якому нині живуть ваші діти й ону­ки. Чи його збудувала та дитина, яка має 20 років? Ви, старше поко­ління, збудували той світ! Ниніш­ній світ ви збудували! Наші діди і прадіди вже починали закладати фундамент того страшного світу. Я часто переглядаю історію XIX-XX ст. Наш народ слухав Церкву? Ні­коли! Бо коли Церква говорила, то інтелігенція обурювалася і казала, що попів не буде слухати. Радика­ли, ліберали робили «чорну» спра­ву, а ми читали їхню літературу і, розповсюджуючи її, на тих засадах будували своє майбутнє.

Ти нині кажеш, що твоя ста­рість прикра. А коли тобі було 20- 30 років, коли ти виховувала своїх дітей і онуків, ти знала, що таке вервиця, молитва, дорога до цер­кви? Пригадай, скільки мама твоя пролила сліз. Не було такого в нашому народі?! Ми хотіли покло­нятися Духові Святому чи злому духу служити? На жаль, ми хотіли догодити двом панам? Чи можли­во вгодити двом панам? Хто збу­дував цей світ, в якому ми нині з вами живемо? Ми з вами будували, ми його нині будуємо – страшний, злий світ без Бога. Бо знову не чуємо Церкви і хочемо жити віль­нодумством, бо знову неустанно бунтуємо проти голосу Церкви. А той, хто бунтує проти голосу Бога, ніколи не буде благословенний і не зможе розібратися, де правда. Він завжди буде обдурений, бо злий дух панує в його серці, свідомості і розумі.

Сьогодні просимо Духа Свято­го: «Зійди і керуй мною, не поки­дай мене». І якби ми, дорогі брати і сестри, так неустанно молилися до Духа Святого, якби ми у своєму житті були Йому вірні і прославля­ли Його, тоді наше життя було б іншим, не таким страшним, яким воно є сьогодні. Ми б знали дорогу до Церкви не тільки на Великдень, Зелені свята, празник і Різдво. Дух Святий щонеділі провадив би нас до Церкви. Але, на жаль, злий дух, замість до храму, веде нас на базар, на озера, в ресторани, до гральних автоматів, на дискотеки. І це є свідоцтвом того, що люди­на, яка пропускає в неділі і свя­та Службу Божу, не має часу для Бога, бо нею не керує Дух Святий, не Йому вона підкоряється. Якби Він Був у твоїй душі, то наставляв би тебе на дорогу правди і любо­ві, на дорогу Заповідей Господніх. Часто просімо Ласки Духа Святого, коли маємо щось сказати сино­ві проти невістки, чи дочці проти зятя, вдома, в родині, на роботі, по сусідству, де б то не було. Якщо маємо посіяти слово, яке б комусь пошкодило, зародило ненависть і злобу, когось посварило, спричи­нилося до чварів і непорозумінь, то перед тим, як щось сказати, про­сімо Ласки Духа Святого. Якби ми керувалися молитвою, якби часто в наших тяжких хвилинах, випро­буваннях ми клякали і молилися «Царю небесний, Утішителю, Душе істини, іже везді Сий і вся ісполня­яй, Сокровище благих і жизни По­дателю, прийди і вселися в ни…». Так, наше життя, наші вчинки були б, направду, іншими. Повертаю­чись до вже сказаного, дуже про­шу вас, подумайте про значення молитви у вашому житті. Батьки, коли вибираєте хресних для своїх дітей, пам’ятайте, що вони мають бути глибоко віруючими людьми, людьми молитви. Тоді ви будете впевнені в тому, що вони щодня будуть молитися за вашу дитину, а вона завжди буде мати у житті захист духовний, опіку і силу мо­литви. Моліться за дітей, щоб вони в тому світі не втратили Духа Прав­ди, Духа Любові, щоб не зійшли з доброї дороги, але жили в правді Божій. Молімося до Духа Святого, щоб Він зміцнив наші серця, щоб ми завжди були вірні Богові, його Св. Церкві, слухали голосу Божо­го, бо Він єдиний є голосом Прав­ди. Амінь.

о. Василь Ковпак
Генеральний настоятель СБССЙ