Во імя Отца і Сина і Святаго Духа! Амінь.
Слава Ісусу Христу!
Дорогі браття і сестри, сьогодні вже 142-га Свята Літургія, яку ми жертвуємо перед маєстатом Всевишнього Бога і просим о Боже змилування над світом. Просимо і молимося до Провидіння Божого: «Відверни, Боже, від нас ту страшну кару». Водночас, дорогі мої, минає півроку, як у світі була проголошена пандемія, але про це пізніше.
Сьогодні, дорогі браття і сестри, Свята Мати Церква дає нам до наслідування святого пророка Іллю. Уявімо собі гору Кармель, високу гору. Внизу ми побачимо Кішонську долину – багату, родючу долину. З іншого боку ми побачимо велике Середземне море, а з півночі – Ліванські гори. То родючий край, благословенна земля, та земля, про яку Господь Бог говорив ще Авраамові, то земля, про яку було сказано Мойсеєві, який вів народ з дому неволі до тієї обіцяної, благословенної, квітучої землі. А зараз на тій горі Кармель стоїть пророк Ілля і бачимо зісохлі дерева, пожовклу траву, тварин, яких виморила посуха, яка триває вже 3 роки і 6 місяців. Немає води. Небо закрите, нема роси. І та родюча, плодовита, благословенна земля, ліси стали такі похмурі, такі неприємні, як після великого згарища. Що ж відбувається? Яка причина, що такий благословенний край перетворився в таку пустелю? Причина – людський гріх. Так, дорогі браття і сестри, це гріх спричинився до того, що небо було закрите. Так як в іншому випадку гріх спричинився за часів Ноя, що небо і всі джерела відкрилися, і води топили гріх. Хто такий був Ілля, який народився 900 років перед народженням Христа-Спасителя? Слово «ілля» означає сила Господня, мужність Господня. Народився він в тяжких часах, коли Ізраїлем правив цар Ахав, а царицею була Єзавель. Скажемо, а що ж такого було, чим завинили ізраїльтяни, що така кара напосіла на Ізраїль? Цар, цариця, ізраїльський народ відійшов від правдивого Бога, і почав поклонятися богу сонця, богові Ваалові і їм служити. Спитаємо, як таке можливо, як можна відійти від Правди, від Істини, від правдивого Бога? Як можна поклонятися поганським богам, якщо ізраїльський народ отримав такі незчисленні ласки від правдивого Бога? Дорогі мої, віра в правдивого Бога, Бога Ізраїля, Бога Ягве потребувала великих зусиль, необхідно було пильнувати свої вчинки і дії, свої слова. Треба було жити після Заповідей Божих – не кради, не свідчи фальшиво, не вбивай, не чужолож. А якщо зробив гріх – кайся за гріх, принеси жертву за гріх, в день Судний (Йом-кіпур) жалій, плач за свої гріхи, перепрошуй Господа Бога. А для чого це робити, якщо є інша релігія, інший бог Ваал?! Чудово! А що робилося в тих храмах, в храмах поганського бога Ваала? Розпуста, влаштовувалися сексуальні оргії, приносили в жертву навіть дітей. То є легко, ніщо тебе не зобов’язує. Не зобов’язує тебе шлюбна вірність, шлюбна присяга, всюди панує сексуальна розбещеність, розпуста. Маєш потребу – іди до святині Ваала, поганського бога, виходиш задоволений і щасливий. А тут віра в Ягве, віра у правдивого Бога Ізраїля: того не можна: і того не можна не кради, шануй люби поважай тата і маму, поганського бога легко, дуже приємно і вигідно всім. Всі були задоволені – і цар Ахав, і цариця Єзавель, а тим паче люди – гуляй, душе, пекла немає. І серед того всього, серед того балагану і спустошення Бог покликав чоловіка на ім’я Ілля. Спочатку Ілля йде до царя Ахава і каже: «Ти зле живеш, зле живеш ти і цариця, ви даєте згіршення всьому Ізраїлю, ви відпали від правдивого Бога, ви поклоняєтеся Ваалові, кара буде над Ізраїлем». Ахав сміявся, не сприйняв серйозно пророка Іллю. Тоді Бог покликав пророка до Керіт-потоку, там, де він був, всі джерела висохли, лише одне джерело ще давало йому воду і крук приносив м’ясо. І коли це останнє джерело висохло, пророк Ілля прийшов до поганського міста Сарепти Сидонської, де жили язичники. При брамі того міста зустрічає його вдова, він каже: «Чи можеш мені дати щось їсти?» А вона відповідає: «Я бачу, що ти є якийсь благородний чоловік, шляхетний, але що я тобі скажу. Маю жменьку муки і на дні глечика олію, спечу тобі хліба та й поділюся з тобою і будемо чекати смерті». Шляхетний вчинок жінки – ділиться останнім, ділиться не зі свого достатку, але ділиться останнім, що має. І Бог так поблагословив її, що ніколи не закінчувалася в тому глечику олія і мука. Так вона, вдова з Сарепти, прийняла пророка Іллю, і він у неї там жив. Вона мала сина, який тяжко захворів і помер. Тричі над ним молився пророк Ілля – і той син за молитвами пророка воскрес.
Прийшов час, пророк Ілля знову йде до Ахава і каже: «Невже ти не бачиш, народ гине, скотина гине, посуха три з половиною роки?!» І домовляється Ілля з Ахавом, що вийде на гору Кармель він і пророки поганського бога Ваала. Не буду розказувати довго тієї історії докладно: як приносили, готували ту жертву, але суть у тому, що побудували 450 поганських пророків жертовник і поклали жертву. Почали просити, благати бога Ваала, щоб він з неба послав вогонь: якщо з неба зійде вогонь, то буде означати, що Ваал їх вислухав і їхня віра правдива. Пророки Ваала просили, благали, молилися, а пророк Ілля сміявся і казав: «Голосніше моліться, бо напевно ваш бог Ваал спить». Небо не послало вогню, жертва не була прийнята. Пророк Ілля також зробив жертовник, облив його водою, викопав рів і почав молитися. І коли молився, з неба зійшов вогонь і жертва була прийнята. Тоді весь Ізраїль почав кричати: «Правдивий Бог, правдивий Бог Ізраїля, правдивий Бог Іллі!» Треба було зупинити зло, щоб не ширилася фальшива віра. 450 пророків бога Валла були вбиті. І, здавалося, здобута блискуча перемога, пророк Ілля молився – і пішов дощ. Богу дякувати! Здається, так близько до навернення, до покаяння ізраїльський народ, він мав би усвідомити і зрозуміти, що жертва, яку приніс пророк Ілля, була прийнята, отже, саме той Бог істинний і правдивий. Ні. Коли почула цариця Єзавель, що її 450 пророків вбиті, то почала переслідувати пророка Іллю. Пророк був розчарований. Народ, який бачив всі ці чудеса, всі ті ласки, які Господь Бог зробив для нього, сьогодні не розуміє, не може відрізнити білого від чорного, правду від брехні. Ілля був настільки вражений, що втік у печеру на гору Хорив і не хотів нікого бачити. Він просив для себе смерті в Господа Бога. Але отримав об’явлення. Господь Бог сказав: «Іллє, ти не сам. Ще в народі ізраїльському залишилося 7 тисяч людей, які не поклонилися богові Ваалові, 7 тис. народу, які вірять в єдиного правдивого Бога». І зрадів тоді пророк Ілля, його серце наповнилося великою радістю, що він не самотній, що є ті, які не поклонилися, не потоптали віру своїх батьків, ті, які ще не наплювали, не знищили її. Далі – знову зустріч пророка Іллі з Єлисеєм, Божим чоловіком. Він побачив того чоловіка, що вірить подібно як вірить він, що Єлисей також не зрадив віри своїх батьків. Їхні серця наповнилися великою радістю. Одного разу, коли вони йшли, пророк Ілля каже до Єлисея: «Проси, що хочеш, щоб Бог зробив тобі, я буду просити про це Господа». А пророк Єлисей почав просити: «Я хочу отримати силу, яку ти отримав від Господа Бога, я хочу отримати вдвічі більшу». І дійсно пророк Ілля сказав, що Єлисей отримає той дар від Господа Бога. Вони побачили колісницю, на яку був взятий пророк Ілля, плащ пророка вітер скинув, накинувши його на пророка Єлисея. Колісниця з Іллею піднялася до неба, а Єлисей отримав подвійну силу від Господа Бога. Пророк Ілля був взятий до неба.
Перша наука, дорогі браття і сестри, з того, що ми з вами почули. На сьогоднішніх християн теж чатує небезпека. Як і тоді, так і нині пророк Ілля питає: «Докіль кульгатимете на обидва боки? Коли Господь є Бог, ходіть за ним; коли ж це Ваал – ходіть за ним» (І Цар. 18, 21). Розумієте?! Побачивши чудо пророка Іллі, народ кричить: «Так, Бог правдивий, Бог Ягве – наш Бог». Але той народ не хотів каятися, той народ не хотів залишати розпусту, грішне життя, йому це подобалося, він не хотів молитися, не хотів приносити жертву. Тому пророк їм докоряє: «Доки ви будете кульгати на два боки? Перестаньте так чинити, зупиніться!». Або ви є діти правдивого Бога, Бога Ізраїля, або ви є діти кого – бога Ваала. Вибирайте. Христос навчав: «Не можна служити двом богам, не можна». А ви скажете, чому звертаюся до вас, адже ви нині в церкві, ви християни? Ми християни, чи нам тільки здається, що ми християни?! Це дві великі різниці, коли я християнин – живу по-християнськи, веду християнський спосіб життя. Поганський світ завжди догоджає чому? Тілу. В поганському світі на першому місці людське тіло, культ людського тіла, догоджання тілу. Чим і захоплювала Ізраїль ота поганська релігія. Розпуста, сексуальні оргії, бенкети, алкоголь… Розумієте?! Чим найбільше захоплюється сьогодні молодь? Та не тільки молодь! Оте розбещене життя, оте розбещене вільне життя! Будь – яка причина: закінчення року, корпоративи, гуляння, порушення посту. Не прийде шеф фірми і не скаже: «Подякуймо Богові за рік, який минув, зберемося, вислухаємо подячну Службу Божу за рік, який минув, помолимось за наші родини, щоб зустріли гарно Різдво Христове». На жаль, я такого не бачив. Немає такої гарної традиції. Новий рік – неустанно гульки, забави, порушення Різдвяного посту, жах. Випускний в садочку – випивки, гулянки… Закінчили перший клас – таке саме. Ну продовжувати можна до безконечності, тільки подавай причину. І колись, за моєї пам’яті, клуби були відкриті в п’ятницю і суботу чи у вихідні дні. У суботу працювали до обіду, бо скорочений день, людина мала вихідний у неділю. Сьогодні вихідний – сім днів на тиждень, все переповнено.
Дивився зустріч молоді на східній Україні, християнської католицької молоді. Це погани, в прямому розумінні слова – погани: крик, шум, галас. Я розумію, що молодь має мати якусь там розривку, але вона має зберігати християнську культуру, вона має зберегти лице християнське, вона має зберегти серце християнське, а не поводитися як дикарі з джунглів, як ті, які взагалі не мають культури. Розбещеність, яка приводить до розлучень. Скільки розірваних шлюбів?! У більшості причиною стає розпуста, багатство, розкоші. От так як вабив тими речами поганський світ, так і сьогодні ті речі перейняло християнство. Апостол Павло каже: «Радійте, браття, і ще раз кажу, в Господі радійте». У нас нема радості в Бозі, ні, для нас перебувати на молитві, то великий біль, смуток і страждання, ми не відчуваємо християнської радості, правдиво християнської, це інший спосіб життя, інше мислення, інші стосунки в родині чоловіка до жінки, батьків до дітей. І тому, ті, які і вважають себе християнами, здебільшого, ви глибоко можуть помилятися, коли не ведуть християнського способу життя, мислення християнської родини. Ви досі живете в поганському світі, ви живете поганським життям і там нічого немає християнського, те, що ви вважаєте, що в неділю підете до церкви, але поза неділею цілий тиждень у вас поганський – це не християнство. І ви в тому отримуєте насолоду, ви в тому отримуєте різні задоволення. Тільки й думаєте: одна вечірка закінчилася, а де друга, де третя, ви тільки шукаєте причини, забави, гуляння, то кінця-краю нема, нема кінця-краю тому. Оце трагедія, оце руїна християнської ментальності. Читаю, що у Франції цього року дев’ята святиня підпалена… Католицька молодь Франції хоче організувати вечірню сторожу біля своїх храмів. Дай Боже, дай Боже, щоб вони зрозуміли, що будували святині їхні батьки, що треба їх охороняти, охороняти спадщину, віру своїх батьків. Дай Боже, щоб вони це зрозуміли, але наскільки то вистарчить… Дев’ята святиня у Франції спалена. Пам’ятки архітектури, які походять з минулих століть, християнські святині перетворюються в мечеті, то де ж та наша віра, де ті наші християнські сім’ї, родини, де?! Це поважна справа, це дуже поважно, дорогі браття і сестри. Світ, а особливо християнство, сьогодні вивітрилося.
Читав виступ нашого Міністра охорони здоров’я – погоджуюся і не погоджуюся з ним. Не можна казати, що люди заражаються в церкві, звичайно, є церкви, які не дотримувалися і не думають дотримуватись карантину, це також правда. Але тут не можна казати, що церква є причиною поширення епідемії в Західній Україні, що в церкві велика ймовірність заразитися коронавірусом. Подивіться навколо, що робиться сьогодні. Навіть, якщо ти йдеш в якийсь магазин чи торговий центр, якщо навіть ти хочеш дотримуватися дистанції, то неможливо того зробити, тому що люди ходять «табунами», деякі або без маски, або не звертають на тебе увагу, або стоять впритул до тебе. І це все є поважна справа. Цікаве дослідження зробила Швейцарія. Досліджували, що половина випадків зараження коронавірусом відбулось у нічних клубах, ще третина – це бари і ресторани. 42% швейцарців заражаються в нічних клубах, 27% швейцарців на коронавірус заразилися в барах і ресторанах, 19% від члена сім’ї (хтось мама чи тато), і 8% від медичного персоналу. А ви думаєте в нас не така ж ситуація. Подивіться: Львів, бари, ресторани, за столиками бракує місць, шум. галас, розваги... І ви опам’ятаєте той народ? Нічим. Ви навернете тих людей? Навіть смертю близьких і рідних, нічим. І тому, дорогі браття і сестри, вчора минулого півроку відбула проголошення в світі пандемії. Вірус знайшли в 196 країнах. По нинішній день виявлено 18 мільйонів заражених на коронавірус, у світі померло від коронавірусу 680 тисяч, одужало 10 мільйонів, смертність перевищує в Америці, Бразилії, Індії. Хоч свого часу Америка звинуватила Росію, що вона й інші країни не подають правдивої статистики, що в тих країнах набагато більше померло від коронавірусу. Не подають, бо якщо велика кількість інфікованих, то неможливо, щоб була така мала смертність. Я читав одну статтю, у ній йдеться, що в Україні набагато більше людей померло від коронавірусу, ніж подає статистика. Але інформація замовчується, щоб людей не лякати. ВООЗ (всесвітня організація здоров’я) знову застерігає світ і каже, що та хвороба чи той час пандемії розтягнеться і не так швидко минеться, нам треба призвичаїтися жити, навчитися жити, відповідно до тих всіх правил, ними не нехтувати, виконувати всі правила, до яких нас зобов’язує Міністерство охорони здоров’я і держава. Дорогі мої, я вас не лякаю, але дуже переживаю і прошу будьте обачні. Минулого тижня 40-річна жінка з Івано-Франківська поїхала відпочивати в Одесу – коронавірус – смерть. 40 років, навіть не привезли додому. Тікайте від скупчення народу, вмійте берегти своє здоров’я, а з вимушених обмежень і незручностей зробити Богові приємну жертву.
