Часто буває в сімейному житті, що одна зі сторін, чоловік чи жінка, присвоюють собі повноту істини. Часто кажуть, що я все робив чи робила, щоби була збережена сім’я, але мене не слухали, не прислухалися, зі мною не радилися і сім’я розпалася. Дорогі сім’ї, пригадайте, що ви обіцяли під час шлюбної присяги: «Я беру собі тебе за жінку і обіцяю тобі любов, вірність, чесність подружню і що не залишу тебе аж до смерті. Так мені, Боже, допоможи в Тройці Святій Єдиній і всі святі». Жінка обіцяла, прирікала, присягала чоловікові: «Я беру тебе за чоловіка і обіцяю тобі любов, вірність, чесність і послух подружній і що не залишу тебе аж до смерті. Так мені, Боже, допоможи в Тройці Святій Єдиній». Скажіть мені, а де є тут повнота, повнота непомильності, повнота твого права, твоєї істини? Як жінка, так і чоловік повторюють ці слова: «Так мені, Боже, допоможи в Тройці Святій Єдиній і всі святі». Що це означає? А це означає, що ні в жінки, ні в чоловіка немає повноти істини. Тобто, так, як я сказала, так має бути. Так, як я сказав, запланував, так має бути досконало виконано. І в цьому криється велика проблема, бо після первородного гріха людина ним поражена. І тому як чоловікові, так і жінці у виконанні своїх обов’язків родинного життя потрібна ласка Божа і Божа підтримка. «Так мені, Боже, допоможи в Тройці Святій Єдині і всі святі». Ці самі слова говорить чоловік, і ці самі слова повторює дружина. Отже, ви покладаєте всю свою надію, довіру на Господа Бога. Ви не покладаєтеся на свій інтелект, на свої сили, на свою мудрість, але ви маєте черпати світло, силу, терпеливість із того Джерела, яким є Господь Бог. На жаль, часто-густо буває так, що одна зі сторін є настільки самовпевнена, що за нею є стовідсоткова правда – і це глобальна помилка, бо за стовідсотковою правдою не стоїть ніколи ні чоловік, ні дружина. Завжди є якісь падіння, наші немочі… Маємо, направду, пригадувати собі, ким є ми і ким є Господь Бог. І тому складаємо присягу і щороку відновлюємо її, щоб пригадати собі, що мої сили заслабі, мій розум може помилятися і самостійно не здатний вирішити всі проблеми свого родинного життя, своєї сім’ї. Тому я завжди довіряю Богові, я уповаю на Бога, а Він мене ніколи не опустить. «Так мені, Боже, допоможи в Тройці Святій Єдиній».
Перші слова приречення, дорогі мої, «Обіцяю тобі любов…», – говорить чоловік і повторює їх його дружина. У людській любові є два полюси, тобто чоловік і жінка, в Божественній любові полюсів також два – Бог і людина. Перша любов, тобто любов між чоловіком і жінкою, є завжди обмеженою любов’ю, а друга – любов Бога і людини – безконечна. Далі необхідно розглянути, хто я, яко жінка, і якою є моя роль у сім’ї, хто я, яко чоловік, і якою є моя роль у сім’ї, в моїй родині. Одну з відмінностей у відносинах між чоловіком і жінкою можна пояснити через порівняння розуму і мислення, як це робить Святий Тома з Аквіну: «Інтелект є вищим, ніж мислення. Тобто ангели мають розум, але вони не мають мислення. Інтелект – це безпосереднє розуміння, і в галузі знань найкраще ілюструється поняттям бачення, коли розум говорить, я бачу, то це означає, що він схоплює і розуміє. А мислення між тим є повільнішим, воно більше опосередковує, ніж негайно видає результат. Воно не скаче, але спокійно крокує, і ці кроки в процесі мислення є основні, другорядні і висновок. У поясненні відмінностей між чоловіком і жінкою правильним на загал є те, що природа чоловіка є більш раціональною, ніж природа жінки. А природа жінки є більш інтелектуальною. Останнє також називаємо інтуїцією. Жінка любить повільніше, тому що любов для неї повинна бути оточена усією гамою почуттів, відданості та гарантій. Чоловік є більш імпульсивним, бажає задоволення і насолоди, іноді навіть поза законними стосунками». Це дуже зле, але так воно буває. Той імпульс чоловіка є гріхом, звичайно. «Для жінки повинен існувати життєвонеобхідний зв’язок між нею і тим, кого вона любить, тобто чоловіком. Чоловік часто буває більш відстороненим і часто не помічає своєї дружини». І тоді, коли в родинному житті виникають різного роду проблеми, непорозуміння, жінка не може зрозуміти свого чоловіка, а чоловік часто не може зрозуміти своєї дружини. Завжди маємо пригадувати, що шлюб – це Божа установа. Якщо я не можу розібратися у своїх почуттях, у стосунках а, можливо, приходять і такі думки, що мій чоловік мене не любить, моя дружина мене не любить, нас вже нічого не зв’язує, ми стали чужі один для одного, живемо виключно тільки для наших дітей. Це не правильно. Правдою є те, що ви живете для дітей. Але без любові ваше подальше життя буде дуже важким і нестерпним, це вже буде не сім’я, а таке двигання, терпіння зі скреготом зубів. Інколи треба послухати жінку, хоч вона, можливо, керується інтуїцією, більш інтелектуальною є її природа. Важливо слухати в сім’ї один одного, прислухатися до позиції один одного. Ще раз повторюю, що ніхто не має за собою стовідсоткової правди, абсолютно. І тому це прислухання чоловіка до дружини, а дружини до чоловіка є дуже важливим. Пригадаймо приклад: під час суду над нашим Спасителем Ісусом Христом жінка Пилата Клавдія керується виключно своєю інтуїцією. Чому вона каже: «Мені снилося, що той чоловік не винен. Моє сумління – не спокійне. Я цілу ніч не спала, перебувала в тривозі. Я ледве дочекалась ранку. Не роби нічого злого тому чоловікові, бо він праведний». Так, вона керується виключно своєю інтуїцією, але вона має рацію в цьому випадку, а її практичний чоловік Пилат – ні. Він покладався на громадську думку, як політик. Зважав, що жиди будуть говорити, як то з ними не зірвати зв’язку, як то в їхніх очах бути добрим, як на це подивиться римський цісар, якщо до нього дійде ця подія? А на що покладалася Клавдія? Вона покладалася на справедливість, бо в її очах Той, Якого вони ув’язнили, Якого вони хочуть розіп’ясти, є справедливий чоловік. Дорогі чоловіки, деколи ви думаєте, а що там жінка знає, а що там жінка говорить, та що там будеш слухати жінку. Так ви говорите між собою, колєги, знайомі – що там жінка. Оцей світлий приклад. А що, якби Пилат послухав своєї жінки Клавдії?! Так, вона керувалася інтуїцією, але вона керувалася рівно ж справедливістю Божою. І тому інколи є такі випадки в сім’ї, коли твоя жінка говорить, просить, перестерігає… Це також, діти, стосується і мами, коли вона вас просить, перестерігає, то не дивіться на маму, як на ту, яка не знає Інтернету, комп’ютера і так далі… Не сприймайте її, як відсталу від світу. Вона може того не знати, але інтуїція її материнського серця така глибока, Бог в серце жінки, матері вклав такий великий скарб любові, якого ніхто з людей не має. І тому варто прислухатися, про що каже мама, про що просить жінка. Звичайно, є випадки, коли і жінки помиляються, я не кажу, що завжди, у всіх випадках вони мають рацію, просто треба разом сідати і говорити, радитися, шукати відповіді. Наприклад, часто жінки через свою імпульсивність можуть помилятися, як це було у випадку з жінкою Заведея, яка просила Ісуса Христа, щоб дав її синам сидіти праворуч і ліворуч Нього, коли прийде у своє Царство. Вона не бачила тієї чаші страждань, яку спочатку треба випити, щоб сісти праворуч і ліворуч. Всі ці приклади свідчать про відмінності між чоловіком і жінкою.
Книга Буття на самому початку сотворення Богом чоловіка і жінки показує, що первородний гріх спровокував конфлікт між чоловіком і жінкою. Жінка спокушає чоловіка, намовляє, і той, будучи старшим (бо був сотворений першим), той, який був господарем саду в Едемі, потрапляє під вплив Єви. І, властиво, це питання вирішене в Новому Завіті, коли чоловік і жінка стають одним тілом і є символом єдності між Хрестом і Церквою.
Отже, між чоловіком і жінкою, між вами, дорогі, має існувати така гармонія, за якої не нав’язливо подруги доповнюють і удосконалюють один одного. «Жінки, слухайте своїх чоловіків, як Церква слухає Христа. Чоловіки, любіть своїх жінок, як Христос любить Церкву, що віддав за неї життя і пролив за неї свою кров». Ми бачимо ту гармонію, те доповнення, єдність, коли чоловік і жінка покинуть своїх батьків і «стануть одним тілом». Це єдність, глибока єдність, яка є між Христом із Церквою. І така єдність і любов має панувати в християнській сім’ї. Жінка присягає послух і має слухати чоловіка, але це не означає, що чоловік не має прислухатися до її думки, до її поради, до її переживань, ні. Це означає, що чоловік настільки має поважати і любити свою жінку, захищати її, опікуватися нею, разом з нею ділитися всім, що пережили цієї днини, і жертвуватись за неї так, як Христос жертвується і любить свою обручницю Святу Матір Церкву. Тому пам’ятайте, дорогі чоловіки і жінки, якщо ви жили таким життям, що хтось собі приписував стовідсоткову правду, непомильність, то ви глибоко помилялися. Чому? Відповідь у словах подружньої присяги: «Так мені, Боже, допоможи». І коли у вашій сім’ї виникають суперечки, сутички, як ми називаємо, непорозуміння, і коли ви стаєте чужі з дня на день, чи з місяця на місяць, ви віддаляєтеся один від одного, то між вами виростає Берлінська стіна. Ви маєте своєю любов’ю повалити Єрихонські мури, так як повалив Ізраїль, перейшовши річку Йордан. А де ви маєте йти? В отих розважаннях: «Так мені, Боже, допоможи», «Господи, дай нам вирішити проблеми, які є в нашій сім’ї». «Боже, я прийму твою підказку, пораду, можливо, моя гординя, моя високомірність, моя впертість, а можливо, і моя зрада є причиною, що в моїй сім’ї безлад і непорозуміння». «Боже, допоможи мені». І обов’язково Господь Бог вас не покине. Добрий і милосердний Господь Бог буде бачити потреби вашої сім’ї і прийде на допомогу. Тому ніколи не можна зневажливо ставитися до жінки тільки тому, що вона жінка. Водночас і ви, жінки, не можете брати на себе роль чоловіка, який є тільки для того, щоби заробити гроші, а ви, щоб їх витрачати, бо вам здається, що ви великі професіонали у розтринькуванні грошей. І часто не хочете радитися із чоловіком, кому і що купити, що має бути в хаті… Неправильно чиниш, жінко, зле чиниш. Маєш радитися з ним, прислухатися до його раціо- нальної думки. Якщо він тобі скаже, що чогось не треба купувати, бо це марна трата грошей, то маєш послухати його. Звичайно, я міг би наводити багато прикладів, але ми обмежені в часі. Бачимо, якою важливою в родинному житті має делікатність душі, слова розважливого, мудрого, розсудливого, второпного.
Тому бажаю вам, щоб ви завжди знаходили спільну думку, спільне бачення, щоб ви разом уміли розв’язувати часто такі тяжкі вузли. І ще раз пам’ятайте, ніхто з вас не посідає стовідсоткової істини, вона є тільки в пана Бога. Порадься, як має бути, як буде краще. Бачимо, що зробила жінка. Єва не радилась з чоловіком і спричинила драму в Едемі. Часто, чоловіки, і ви буваєте мляві. Якщо ти бачиш зле, якщо би Адам був витривалий, стійкий у добрі й опам’ятав жінку: «Єво, що робиш? Зупинися!» І зникло би у ваших сім’ях багато гріхів. Якщо б ти, чоловіче, деколи вмів підкреслити свій авторитет і сказав до жінки: «Зупинися із твоїми походеньками до подруг, до барів, це добром не закінчиться». А з часом від неї тхне алкоголем, цигарками. Проте ти тішишся, бо вона тобі теж дала свободу – футбол, сауна, рибалка, полювання… А таке життя приводить до великої драми в сім’ї. Дорогі мої християнські родини, якщо ти будеш такий як Адам, то певно що у твоїй сім’ї буде драма родинного життя, така, яка була в Едемі, а диявол тільки того й хоче. Ви часто не бачите як руйнується ваша сім’я, як падає ваша родина, а діти йдуть небезпечною дорогою. Тому, Адаме, деколи маєш прийняти позицію чоловіка, господаря, батька і зібрати сім’ю та сказати: «Ми на грані, ми переступили межу дозволеного, ми далі не можемо так жити, мусимо зупинитися». І ти, Єво, маєш послухати свого мужа в покорі серця і душі, не колєжанок, подруг, приятельок чи колег по роботі, а маєш послухати свого мужа. Ти своїм подружкам не присягала послуху, а чоловікові присягала в часі шлюбу, тож маєш прислухатися до його поради. Може, не може, а певно в тій хвилі, коли він так говорить авторитетно, як батько сім’ї, як чоловік, то його словами, його серцем говорить Дух Святий, його устами говорить сам Господь Бог, щоб зберегти вашу сім’ю, щоб опам’ятати вашу родину.
Зичу вам, дорогі мої родини, щоби ви вміли чути. А ти, Адаме, щоби був дуже обачливий, розсудливий, якщо ти бачиш щось не так, це вже сигнал, і маєш то робити нині, бо за тиждень, за місяць може бути вже пізно. Хай нам в цьому допомагає Господь Бог!
