Війна і мир лежать у руках народу. Так, не в руках керівників держав, політиків чи війська, озброєння, війна і мир не залежать від дипломатії обох сторін. Війна і мир на нашій українській землі не залежать від НАТО, Євросоюзу, США, Росії! Все залежить тільки від нас, від нашого народу. Чому? Все залежить, як нарід шанує Бога, благає Його про поміч, як возносить свої молитви до неба. «Все, що попросите, буде вам дано», – обіцяв Христос (Пор. Мт. 7, 7–8). Тож просімо, і Бог дасть нам все: і благословення, і мир, і перемогу. Сьогодні, як ніколи за період незалежності України, наш народ має зрозуміти духовну причину війни, бо війни, різні біди і нещастя, особисті й суспільні – це Божий допуст за гріхи. Цього ніхто не хоче відкрито визнати, признати це як беззаперечний факт.
Подивімся на ізраїльський народ у Старому Завіті. Він мав велику ласку від Бога, Який Сам видимо був з ним, навчав через пророків… Але коли Ізраїль відходив від Бога, переставав зберігати Заповіді Божі, грішив, Бог відвертався від свого народу і допускав, щоб чужі народи нападали і нищили його, навіть дозволив, щоб вороги зруйнували його святиню, а людей взяли в полон. Проте коли євреї навертали свої серця до Господа, голосили до Неба і благали прощення гріхів, помилування – Бог виводив свій люд з найгіршої нужди і давав йому Своє благословення і процвітання.
Згадаймо сьогодні слова Матері Божої у Фатімі (1917 р.): «Якщо люди не перестануть ображати Господа Бога, знову почнеться війна, ще страшніша» (тоді йшла Перша світова, а Марія передбачила Другу, і ті слова актуальні донині, бо люди ще більше зневажають Бога). Наголосімо, що Божим благословенням є мир, добробут, який Господь дає людям за вірність.
Що потрібно нам, українцям, щоб випросити Божого благословення, відвернення війни, миру на нашій землі, збереження кордонів, суверенітету держави, повернення захоплених територій?
Потрібно дві речі:
1. «Хай люди більше не ображають Гос- пода Бога» – це слова Матері Божої з Фатіми 13 жовтня 1917 р. Необхідно, щоб наш народ перестав грішити й ображати Бога, щоб шанував і зберігав Декалог (10 Заповідей Божих), щоб люди стали милосердними і перепрошували Господа за гріхи. У Старому Завіті Бог послав пророка Йону до міста Ніневії, аби застерегти мешканців, що Він через 40 днів знищить місто за грішне життя людей. Тоді цар, всі жителі міста покаялися, посипали попелом голови, почали постити (до заходу сонця не те що люди, а навіть і тварини не їли і не пили). Цар дав послання до людей, щоб кожен відвернувся від своїх негідних вчинків. І що тоді? Бог не знищив Ніневії, не покарав людей, прийняв їхнє покаяння, покуту – і помилував. Хіба не треба подібно і нам так зробити!? Перебуваємо у стані війни, війна закликає нас також взяти духовну зброю – молитву і жертву. Великий піст – це прекрасна нагода, щоб його провести жертвенно в покуті, в молитві, задоситьучиненні за гріхи наші і гріхи нашого народу, перепросити Бога і випросити у Нього помочі й миру!
2. Пречиста Діва Марія у Фатімі подала чи нагадала про великий засіб випрошення миру: «Моліться вервицю – війна закінчиться і настане мир!» Пригадаймо приклади з історії. Завдяки молитві на вервиці, християни врятувалися від захоплення мусульманами християнської Європи і виграли, незважаючи на те, що їх було набагато менше від загарбників. Це було чудо Боже через заступництво Матері Божої Цариці Св. Вервиці (битва під Лепанто. 1571 р. Б.). Завдяки молитві на вервиці, було розбито і переможено мусульманське військо під Віднем у 1683 році. Пізніша подія – приклад Австрії, яка після Другої світової війни була під окупацією радянського режиму. В Австрії почався молитовний рух: люди, які долучалися до нього, відмовляли щоденно вервицю за звільнення Австрії від окупаційних військ. У 1955 році, коли до руху долучилося 500 тис. австрійців, які через Св. Вервицю просили про ласку звільнення Австрії, Радянський Союз без жодних на це причин вивів усі війська. Це чудо Австрії! А чому ж ми не можемо зробити чудо України? Цю ласку Мати Божа дасть кожному народові, тільки щоб про це просив, відмовляючи вервицю. Чому ми ще досі не взяли до рук вервиці і не вимолили цієї славної духовної перемоги над неприятелем нашого народу? Бог добрий і благий до всіх, хто до Нього прибігає і благає!
Тому закликаємо всіх небайдужих, всіх, хто бажає миру в Україні, до духовної мобілізації і молитви на Святій Вервиці. Хай ті, що вміють, навчать тих, які не вміють! Поширюймо цей заклик всюди по соцмережах, заохочуймо своїх дітей, близьких, знайомих, співпрацівників до щоденної молитви на вервиці. Тим, хто не вміє і не знає, покажіть Інтернет-ресурси, де описується і говориться про вервицю (pompeya.org.ua; saintjosaphat.org). Разом помоліться, щоб інших навчити. Особливо заохочуймо і залучаймо до молитви на вервиці тих українців, які проживають на Сході і в Центрі, одне слово – всіх! Хай залунає благання до нашої Неньки – Пречистої Діви Марії, до нашої Цариці, щоб Її Серце тріумфувало в нашому краю, захоронило від війни і подало мир!
