Свята Тайна Пресвятої Євхаристії
Христос, Якого весь світ не може обійняти, як невільник любові, у Святому Причасті всеціло віддається нам. Нікого не виключає, але, навпаки, запрошує: «Прийміть їжте. Пийте з неї всі». І навіть твердо наказує: «Беріть, їжте, це є Моє Тіло».
Якби ми завжди пам’ятали і розуміли, Кого приймаємо у Святому Причасті, то з яким побожним приготуванням, з яким гарячим побажанням витали б Ісуса? Приймаємо до свого серця не одного з небесних духів, але самого Господа? Ісусе, в Пресвятій Тайні утаєний, Ти так прагнеш прийти до нас у Святому Причасті! Припадаємо перед Тобою і через заступництво Пресвятої Діви Марії просимо о ласку зрозуміти цю науку і прийняти її до свого серця!
Як підготуватися до Святого Причастя?
Коли визначна особа планує відвідати певну місцевість, то мешканці заздалегідь готуються до цієї зустрічі. Направляють дорогу, прикрашають місто килимами, доми прикрашають квітами, ввечері освітлюють. А коли має завитати до нас Цар Неба – Ісус у Святому Причасті, як торжественно потрібно Його привітати, зустріти. Йоан Хреститель приготовляв над Йорданом людські серця на прихід Ісуса словами пророка Ісаї: «Готуйте путь Господню, вирівняйте стежки Його. Кожна долина заповниться, кожна гора й горб знизиться, нерівне вирівняється, дороги вибоїсті стануть гладкі» (Лк. 3, 4–5).
Дорога Господня – то освячуюча ласка, душа вільна від тяжкого гріха, чиста совість. Душа без освячуючої ласки не сміє приступати до Святого Причастя. Долину гріха заповніть сердечною покутою, щирим жалем за гріхи. Скільки треба було покути, скільки приготування в перших віках християнства, поки всі грішники були допущені до Святого Причастя. Якби Христос завитав до вашої хати, яка тривога і докори сумління мучили би нас. Бо в не одній нашій родині Ісус зустрів би особу, що є причиною ваших упадків. Христос побачив би безбожні книжки, безстидний образ, злі часописи проти віри Церкви, проти Ісуса, Матері Божої, проти моралі, підкови, різних артистів на стінах. Певно ще не один з нас хотів би мати хоч трохи часу, щоб прибрати хату, усунути те, що не подобається. Чому ж, коли маємо прийняти Ісуса у Святому Причасті, так мало стараємось прибрати серце? Чому не перепрошуємо? Чому не винагороджуємо за заподіяні кривди? Уявімо собі, якби ми знали, що через тиждень помремо, які молитви, пости, покути ми би робили, який сердечний жаль наповнював би наші серця!
Застановімось, чи ми приходимо до Ісуса як приятель, чи як ворог. Може ми з ближнім роками гніваємося, до нього не говоримо, в серці скриваємо помсту. Може не хочемо розірвати грішних відносин, покинути дім, особу, де є близька нагода до гріха. Може ми роками живемо на віру, хвалимо таке життя свого сусіда ще й даємо йому поради у цьому. Чи гідний ти приймати Святе Причастя?! На дні душі повно сміття, бруду та гнилі, а ти смієш приступати до Святая Святих!
У Святому Причасті приймаємо Царя – Ісуса, а коли Цар входить в душу, то в ній перше місце повинні займати велика тиша, глибокий спокій, святий мир (Святий Іван Золотоустий). Опануй схвильованого духа, замішання, роздратування.
Одного разу Свята Гертруда питала Ісуса, як могла б найкраще приготуватись до Святого Причастя, і отримала відповідь: «Одного прагну від тебе – скільки раз Мене приймаєш, будь вільна від прив’язання до себе і заховуй серце порожнє».
Відкинь геть земні думки. Умертви своє серце. Забудь на хвилину про все: клопоти, журби, обов’язки. Думай виключно про Господа Бога. Намір Святого Причастя хай не буде лихий, самолюбний. Для чого приступаємо до Святого Причастя? Чи на Божу славу, щоби отримати лік на свої недуги, підкріплення для душі, мати запоруку життя, чи щоб люди хвалили або для самолюбування? Вибоїни дороги нехай стануть гладкими, нетерпеливість, жорстокість, непривітність, злобу, грішні звички, невдоволення, злий настрій, нетерпимість – все зміни, Ісусе, любов’ю до тебе і ближніх.
Досі ми говорили про приготування душі до Святого Причастя. Варто згадати про приготування ще й тіла. До Святого Причастя 3 години не маємо їсти; хворі, які потребують приймати ліки, то можуть запити водою (на просту воду немає обмежень), і до Святого Причастя можуть приступати; маємо зберігати скромність в одязі, а також до Святого Причастя приступаємо на колінах.
Які почування мають нас оживляти у хвилині Святого Причастя?
Ввечері засинай з думкою: «Завтра для мене велика і свята днина. Я прийматиму до свого серця самого Бога, Царя, Сотворителя неба і землі. Творець всякої святости, Спаситель мій завитає до мого серця. О, яке незрозуміле щастя, яка невимовна ласкавість незмірної Божої любови! О, як я прагну, щоб якнайшвидше прийшла ця блаженна мить! Ангеле Хоронителю, святий мій Імениннику, допоможи мені завтра з найбільшою побожністю приступити до Святого Причастя, доповніть те, чого мені не вистачає». Вранці, пробудившися зі сну, зверни думку на ту велику ласку, яка тебе чекає, будь скріплений духом, хай твоє серце прагне Його, по дорозі роздумуй над тим великим щастям, старайся не нервуватися, ні з ким не вступати в конфлікти, непорозуміння. Коли почалась Свята Літургія, збуди намір, за кого будеш приймати Святе Причастя. Збуди в собі почування живої віри. З вірою поєднай найглибшу покору і святу пошану для безконечної величі Бога.
Розваж добре, хто до тебе приходить, кого приймаєш? Всемогучий Бог, Вседержитель Світа, небесні сили дрожать перед Його Маєстатом. Мільйони, мільярди світів, людей, Ангелів – Божій могучості неважко сотворити це все в одну мить.. Ісус приходить до нас, нужденних черв’ячків земних. Чи не закликати словами Святої Єлизавети: «Звідкіля мені та ласка, що Бог приходить до мене!» Боже необнятий! Хоч би я мав любов Серафимів, хоч би стільки зробив і терпів для тебе, як всі Святі разом, хоч би мав святість всіх мешканців неба, то ще й тоді не був би гідний приймати Тебе! Зі страхом і тремтінням упокоряюсь перед Тобою і я, митар, кличу: «Боже, милостивий будь – мені грішному». Гарячими слізьми жалю, як Марія Магдалина, заливаю Твої стопи й кажу: «Ісусе, я люблю тебе, цілим серцем жалую, що Тебе – найбільше Добро – посмів гріхами образити».
Чим більше упокоряєтесь перед Богом, тим більшими ласками Євхаристійний Гість обдарує вас, особливо цією ласкаю, якої потребуєте.
Надія нехай оживляє ваші серця. Надія на Всемогучу доброту, на безмежне милосердя Євхаристійного Гостя. З повною надією наближайся до Ісуса, як відважна дитина до батька, довірливо, як брат до брата. Доки чуєш слова: «Прийміть та їжте, це є Моє Тіло», «Прийдіть до мене всі», – доти не завмерла й не завмре ніколи наша надія на Тебе. Хоч мої гріхи великі, не падаю в розпуку, надіюся на Тебе і кличу з розбійником: «Пом’яни м’я, Господи! Пом’яни мене, Владико! Пом’яни мене, Святий».
Велику любов і милосердя виявив Бог праведному Ноєві і його рідні. А нам чи не виєднює більшу любов і безмірне милосердя? У сповіді дарує нам кару вічної смерті і дає освячуючу ласку, а опісля – приходить до нас у Святому Причасті. Яка ж безмірна подяка повинна оживляти наші душі після Святого Причастя?
Сумно поглянути по наших Церквах, як після Святого Причастя багато хто марнує найкращі хвилі, не вміє їх використати. Вдарить поспішно кілька поклонів чи перехреститься, оглядається на всі сторони. Як тільки Служба Божа закінчилась, швидко виходить з церкви. Затримайся на кілька хвилин – і дякуй Богу за ту превелику ласку! Сам людський розум вказує потребу подяки по Святому Причастю.
Щоденно в товариському житті прийнято і є знаком доброго виховання дякувати за отримані дари, оскільки більше потрібно дякувати за такий превеликий дар понад всі дари, Божі скарби – Святе Причастя.
Святі Патріархи вірили, Пророки Ісуса предвіщали, Праведники очікували, але приходу не дочекались. Скільки поганських народів ще досі живе в темноті ідолопоклонств і не знає нічого про Ісуса Христа, а ми Його споживаємо! Яка сердечна подяка належиться Євхаристійному Ісусові!
Подяки домагається і наша користь. Проси того, що потребуєш. Наші молитви мають тоді найбільшу вартість, бо освячені присутністю живого Бога. До подяки взиває нас Свята Мати Церква під час Служби Божої, священик пригадує вірним обов’язок подяки: «Божественні, Пресвяті, Пречисті, Животворящі, Пренебесні, Страшні Христові тайни достойно благодаріть Господа».
Які почування повинні наповнити нашу душу по Святому Причасті?
Зложімо Ісусові своє серце, щоб Він жив і царював у ньому. Ісусе, жертвую Тобі моє серце, очисти його, забери його Собі – і дай мені Своє Серце! Жертвуйте Ісусові ваші праці, хрести, труди, болі, майбутність, навіть саму смерть. Тоді кожне ваше діло, найменша жертва – є любов’ю. Перепрошуйте Ісуса за свої гріхи, за змарновані ласки, за приглушення Божого голосу і постановіть поправу життя – відрікайся грішних уподобань диявола і всіх слуг його, постановляй уникати всього того, що веде до гріха. Ісусе, але я такий слабосильний, так до злого схильний. Без твоєї помочі, без Твоєї ласки не можу нічого зробити. Ти мене скріпляй, Ти моя сила. Дай мені святі думки, почування, освяти мене. У хвилинах спокус дай мужності їх побороти.
Чи знаєш про що просити? Ти – голова родини, чоловік, батько для дітей – проси, щоб давав добрий приклад побожного, чесного, працьовитого чоловіка і батька. Мама: проси Євхаристійного Ісуса за свого чоловіка – можливо не живе по правді, на війні, на заробітках, весь клопіт з дітьми ліг на твої рамена. Світ злий, люди черстві, сусіди недобрі тобі докучають, використовують твою недолю. Диявол закидає сіти на невинність та чесність твоїх дітей. Не падай духом! Не зневіряйся! Ісус буде за батька твоїм сиротам. Він візьме їх під Свою всемогучу опіку. Поговори про те з Ісусом під час Святого Причастя. Ісусові поручи свого чоловіка, себе, дітей, свої потреби і злидні. Моліться по Святому Причастю за Святу Католицьку Церкву, за її голову Папу Римського, за єпископів, святих місіонерів і за тих, які не належать до Католицької Церкви, за Батьківщину, щоб у нашій державі запанував Христовий дух, лад, добробут, любов, згода, чеснота, за навернення грішників – вони виснажені гріхами, засліплені темрявою, обдурені пагубним сектанством, голодують без хліба життя – Святого Причастя.
Цей Святий день проведіть в совокуплені духа, в чуйності над собою, щоби були достойні і гідні на другий день приступити до Святого Причастя. Ледве людина вийде з Церкви, а вже по дорозі чатує на вас диявол, щоби вирвати від вас овочі Святого Причастя. Зустріне вас нагода до нетерпеливості, злості, спокуса до п’янства, нечистоти, нагода до брехні, обмов, прокльону – просіть помочі Ісуса не впасти в гріхи. З’єднані з Ісусом, щасливі вертайте до ваших домівок. Несіть туди Боже Благословення, щастя, любов і спокій. Чим краще подякуєте Ісусові по Святому Причастю, тим більше Божих ласк отримаєте і зробите поступ у духовній досконалості. Амінь.
