Такі люди, які так кажуть, є лібералами, вільнодумцями, мають протестантського духа. Є заповідь Божа: «Пам’ятай день святий святкувати». А Церква у церковних заповідях роз’яснює, як маєш святкувати: «В неділю і свято Службу Божу побожно вислухати». Через виконання заповідей, ми доказуємо свою любов до Бога, бо Христос повчав: «Той, у кого мої заповіді, і хто їх береже, той мене любить» (Йо. 15, 21). Якщо любиш Бога, то докажеш Йому і сам собі цю любов, виконавши цю заповідь.
Католики йдуть до церкви не просто на молитву (як протестанти чи хто інший), а на безкровну жертву Св. Літургії. Ще раз наголошую – Служба Божа – це жертва! Це відновлення хресної жертви Ісуса Христа в таємничий спосіб, але реальний і правдивий. І коли людина з вірою бере участь у Службі Божій, вона згідно своєї віри може отримати таку саму заслугу, коли б була при смерті Христа на Голгофі. Можемо правдиво сказати, що Христос на Службі Божій в невидимий для людського ока, але видимий для ока віруючої душі, показує свої рани Небесному Отцю і просить Його: «Задля болючих моїх терпінь, май милосердя над тими людьми, які прийшли і просять заступництва і милосердя». І немає більшого середника, щоб чимшвидше і найбільше випросити Божої милості, як через побожну участь у Св. Літургії. Більше того, слід сказати, що кожну молитву вірних, які є на Службі Божій, Христос приймає і її представляє Небесному Отцеві, як свою. Тобто, кожне наше прохання стає молитвою Христовою. І запитаймо себе, яка вартість моєї молитви вдома, а яка вартість молитви Христа? Не в тисячі, а в мільйони разів молитва Христа сильніша за нашу. Тому якщо бажаємо «перетворити», представити Богові свою молитву, як молитву самого Христа, потрібно побожно брати участь у Св. Літургії.
Ще одна – найважливіша причина, чому я маю йти до церкви, а не молитися вдома. В католицьких храмам у кивоті під освяченими видами знаходиться сам Христос. І це так реально, як Він зараз перебуває в Небі, і так само вислуховує нас у церкві, коли б ми стояли перед Ним під час Його життя тут на землі. У цьому нетреба сумніватися, а вірити в одну з найбільших правд нашої віри, що в церкві (не Папа, не президент, яких ми радо хотіли б побачити) присутній сам Ісус Христос, сам Бог. Чи віриш? А вірити потрібно. Христос реально і правдиво перебуває в церкві, і ми маємо обов’язок з любові прийти до Нього саме до церкви, Його відвідати, перепросити, подякувати з прославою, і просити для себе всього, що потребуємо ми чи інші.
