Христос публічно почав проповідувати та заснував християнську спільноту у дорослому віці. Будучи Богом, Ісус не потребував хрещення. Але як засновник християнської спільноти, прийняв хрещення, щоб дати нам приклад для розуміння, що немає дороги до Бога без хрещення. «Хто увірує й охреститься, той буде спасенний, а хто не увірує, той буде осуджений» (Мр. 16, 16). Тому Свята Тайна Хрещення обов’язкова для спасіння.
Оскільки хрещення обов’язкове для спасіння, то приймати його мають всі, навіть діти, адже не всі доживають до дорослого віку. В перших віках християни бажали приймати його перед смертю, бо хрещення змиває всі гріхи і кари за них. Але Церква цього не підтримувала, бо ж людина не знає часу і обставин свого кінця, тому є небезпека втрати щасливої вічності, так як може померти без хрещення в гріхах.
В Діяннях Апостольських описується, що хрестили всіх з родини: «Й охрестився (тюремник) з усіма своїми» (Ді. 16, 33); хрестився сотник Корнилій з цілою родиною (Ді. 10, 48); хрестив ап. Петро три тисячі душ (Ді. 2, 41–42). А в родинах були звичайно і малі діти. Серед трьох тисяч були не тільки старші і молодші віком. Слід сказати, що діти краще приймають віру ніж дорослі, бо Христос казав: «Пустіть дітей приходити до Мене, не бороніть їм: таких бо Царство Боже. Істину кажу вам: Хто Царства Божого не прийме, як дитина, – не ввійде до нього» (Мр. 10, 13–16).
Про хрещення дітей у ранній Церкві свідчать всі Отці Церкви і церковні письменники, наприклад, Оріген в ІІІ ст. казав: «Традицію хрестити малих дітей Церква отримала від самих апостолів».
Хрещення змиває первородний гріх, уділяє ласку освячаючу, вливає в душу Божі чесноти (віру, надію, любов), робить кожного членом Церкви Христової. Без Хрещення не можна було б отримати іншої Св. Тайни, бо душа була з плямою первородного гріха. Коли ж хрещення змиває первородний гріх, особливо дитині, то вона вже живе в ласці Божій, яка допомагає душі дитини краще сприймати віру і духовно розвиватися. Навіщо частину життя жити з плямою гріха в душі? Так як дитина отримала без своєї волі первородний гріх, так і без своєї волі отримує оправдання.
Коли Церква хрестить дітей, то накладає обов’язок на хресних батьків (вони при Хрещенні здійснюють акти віри в особі дитини), щоб навчили дітей правд віри. Доросла людина, особливо в сучасному світі, мусить подолати багато перешкод і їй набагато важче прийти до віри, до хрещення.
Тому з багатьох причин найкраще хрестити дітей в малому віці.
