Св. Йоан Боско розповів це учням свого ораторію ввечері 20 серпня 1862 року перед сном.
Я хочу розповісти вам сон, який наснився мені кілька днів тому, здається, напередодні Успення. Мені снилось, що я разом з усіма моїми хлопчиками був вдома у мого брата в Кастельнуово д’Астієт. Коли вони грались, до мене підійшов незнайомий чоловік і сказав мені йти з ним. Він повів мене на луг недалеко від площадки для ігор і показав мені велику, бридку, згорнуту в траві змію, довжиною близько шести метрів. Я злякався і хотів бігти, але незнайомець затримав мене. «Підійди ближче і добре подивись», – сказав він.
– Що? – я відкрив рот від здивування. – Ти не бачиш, що це чудовисько може миттю кинутись і з’їсти мене?
– Не бійся, нічого з тобою не станеться. Просто ходи зі мною.
– Та ні, я не божевільний!
– Тоді стій, де стоїш, – відповів незнайомець. Він пішов і повернувся з мотузкою.
– Бери цей кінець, – сказав він, повернувшись, – і міцно тримай його двома руками. Я візьму другий, і ми розтягнемо мотузку над змією.
– А потім?
– Потім ми обхопимо змію навколо спини.
– Ти, напевне, з’їхав з глузду. Ця змія зірветься і розірве нас на шматки.
– Ні, не розірве. Залиш це мені.
– Ну ні! Я не збираюся гратись зі смертю.
Я вкотре хотів втекти, але незнайомець знову переконав мене, що не треба нічого боятись і що змія нам не нашкодить. Він говорив так переконливо, що я погодився і залишився. Він обійшов навколо чудовиська, ми натягнули мотузку й обхопили змію. Гадина тут же зірвалась, смикнула мотузку і сама затягнула петлю.
– Тримай міцно, не відпускай її, – командував незнайомець. Він підбіг до найближчої груші і прив’язав свій кінець мотузки. Потім він підійшов до мене і прив’язав мій кінець до залізної решітки вікна. Змія завзято боролась, намагаючись звільнитися, звивалась і била хвостом. Зі злості вона рвала сама себе на шматки, розкидала навколо своє м’ясо, поки під кінець не зранила себе до самих кісток.
Тоді незнайомець з’єднав кінці мотузки і замотав її. «Дивись дуже уважно», – сказав він і закрив її. В цей час навколо мене зібрався натовп хлопців. Через мить він відкрив коробку. Ми подивились і побачили із здивуванням, що мотузка склалась в слова «Ave Maria».
– Як це може бути? – запитав я.
– Змія символізує диявола, – мовив незнайомець, – а мотузка означає «Ave Maria», тобто Вервицю, багато «Ave Maria», за допомогою яких ми можемо атакувати, перемагати і виганяти всіх демонів пекла.
Те, що сталось потім, було ще більш дивовижно і незвичайно, але зараз вже пізно, і я розкажу вам про це завтра. Давайте подумаємо над словами незнайомця про «Ave Maria» і Вервицю. Будемо гаряче молитись «Ave Maria» кожного разу, коли стикаємось зі спокусою, і ми обов’язково переможемо її. На добраніч!
